Справа № 485/1737/17
1-кп/468/19/18
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
іменем України
20.03.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в ході розгляду кримінального провадження №12017150310000606 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,
15.11.2017 року до Баштанського районного суду з апеляційного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ст. 125 ч. 1 КК України.
15.11.2017 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче засідання на 30.11.2017 року на 15.00 год., яке через неявку учасників відкладено на 18.12.2017 року на 13.00 год.
18.12.2017 року вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду на 29.12.2017 року на 13.00 год.
В подальшому судові розгляди неодноразово відкладались через неявку потерпілих та обвинуваченого.
Від законного представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 до суду надійшла заява від 12.02.2018 року про відмову від підтримання обвинувачення та закриття провадження у справі.
В судовому засіданні 20.03.2018 року прокурор вказав, що оскільки законний представник потерпілої ОСОБА_7 заявила про відмову від обвинувачення, а інша потерпіла ОСОБА_8 неодноразово на судові виклики не з'явилась, в ході розслідування та судового розгляду кримінального провадження змінила місце свого проживання, не повідомивши про це, вказані обставини свідчать про її відмову від обвинувачення та кримінальне провадження має бути закрите відповідно до ч.6 ст. 340 КПК України.
Захисник обвинуваченого підтримала позицію прокурора про необхідність закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку сторін публічного обвинувачення та захисту, вивчивши обвинувальний акт та надані прокурором матеріали, суд вважає, що кримінальне провадження слід закрити з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Баштанському районному суду Миколаївської області відповідно до ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 10.11.2017 року..
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених: статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
З принципу диспозитивності, визначеного в ч.4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно з ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, заявлена законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відмова від обвинувачення є безумовною підставою для закриття даного кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 у заподіянні тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_6 .
Що ж стосується решти обвинувачення ОСОБА_9 у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , то суд виходить з наступного.
З наданих прокурором заяв та листування з потерпілою ОСОБА_8 та копії паспорта ОСОБА_8 слідує, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання вказаної потерпілої є АДРЕСА_1 (який вказаний в обвинувальному акті). За вказаною адресою відбувалось листування з потерпілою на досудовому слідстві.
На вказану адресу суд неодноразово (шість разів) направляв судові виклики, які повертались до суду через відсутність потерпілої за даною адресою, відповідно до рапортів дільничного офіцера поліції ОСОБА_10 від 26.01.2018 року та від 12.02.2018 року потерпіла ОСОБА_8 змінила місце свого проживання та її місцезнаходження невідоме.
Таким чином, потерпіла ОСОБА_8 , будучи обізнаною про наявне кримінальне провадження, в якому вона є потерпілою, змінила місце свого проживання (яке є офіційно зареєстрованим її місцем проживання) не повідомивши про це суд чи сторону обвинувачення, тривалий час не отримує судові виклики, неодноразово не з'являється до суду та не виказує іншої зацікавленості в даному кримінальному провадженні, яке є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Згідно зі ст. 57 КПК України потерпілий зобов'язаний прибути за викликом суду, а вразі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.
Аналіз вказаної норми вказує також на те, що потерпілий має повідомляти про зміну місця свого проживання, що є передумовою виконання його обов'язку щодо явки на виклик.
Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Згідно з п. 19 ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться диспозитивність.
Як вказувалось вище, принцип диспозитивності, визначеного в ст. 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 6 ст. 340 КПК України повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
За такого поведінка потерпілої щодо зміни її місце проживання без повідомлення про нове місце проживання та відсутність будь-якої зацікавленості в ході розгляду кримінального провадження з врахуванням описаних вище норм та принципів дає підстави для висновку про її відмову від підтримання обвинувачення в даному провадженні.
Це є підставою для закриття даного кримінального провадження у формі приватного обвинувачення в частині обвинувачення ОСОБА_9 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
За такого, загалом кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 за ст. 125 ч.1 КК України підлягає закриттю у зв'язку з фактичною відмовою потерпілих від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Враховуючи викладене, керуючись ч.6 ст. 9, ст.7, 26, 57, п.7 ч.1 ст. 284, ч.6 ст. 340 КПК України, суд
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення №12017150310000606 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілих від обвинувачення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів.