Провадження №22-ц/772/333/2018
Категорія: 47
Головуючий у суді 1-ї інстанції Слободяний О. Є.
Суддя-доповідач :Денишенко Т. О.
15 березня 2018 рокуСправа № 133/2366/15-цм. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у ци-вільних справах апеляційного суду:
судді-доповідача Денишенко Т.О.,
суддів Матківської М.В., Марчук В.С.,
за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., скаржника, позивача ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Комсомольської (Махнівської)
сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання не-
дійсним, скасування рішення Комсомольської сільської ради Козятинсь-
кого району Вінницької області, визнання недійсним договору даруван-
ня земельної ділянки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3, його представника ад-воката ОСОБА_4 на рішення Козятинського міськрайон-ного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року, ухваленого у м. Козятині Вінницької області за головування судді Слободяного О.Є.,
26 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся у Козятинський міськрайонний суд Вінницької області з позовом до Комсомольської ( Махнівської ) сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним, скасування рішення Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки. По-зов мотивований тим, що 07 серпня 1999 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_9 житловий будинок АДРЕСА_1. Разом з будинком у його користування перейшла і земель-на ділянка площею 0,36 га за цією ж адресою. Впродовж 15 років позивач відкрито і добросовісно користувався вказаною земельною ділянкою. Бажаючи її приватизувати, ОСОБА_3 звернувся з відповідною заявою до сільської ради. Рішенням 18 сесії 6 скликання Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 17 лютого 2014 року йому був наданий дозвіл на виготовлення технічної докумен-тації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в натурі ( на місцевості ) за вищевказаною ад-ресою площею 0,36 га. В ході приватизації йому стало відомо, що у 2014 році на час-тину земельної ділянки площею 0,1098 га для ведення особистого селянського госпо-дарства, якою він користується, затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5 та передано земельну ділянку у її власність. Вважаючи таке рішення сільської ради незаконним, позивач зазначає, що у 2000 році звертався до Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області про виділення йому у користування земельної ділянки загальною площею 0,38 га, якою він фактично користувався, і сільською радою було прийняте відповідне рішення. Наявність вказаного рішення підтверджується листом управління Держземагентства у Вінницькій області від 05 листопада 2013 року вих. № 08-к-808-7-06, за яким у користуванні позивача перебуває присадибна земельна ділянка по АДРЕСА_1, пло-щею 0,28 га. Рішенням Комсомольської сільської ради від 04 листопада 2005 року на спірну земельну ділянку орієнтовною площею 0,10 га надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою суміжному користувачу для ведення особистого селянсь-кого господарства. Відтак підтверджується користування позивачем земельною ділян-кою площею 0,38 га. Рішенням Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 квітня 2013 року внесено зміни у рішення сільської ради від 04 листопада 2005 року та надано дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної до-кументації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на міс-цевості) загальною площею 0,36 га, з них площею 0,25 га для будівництва та обслуго-вування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,11 га для ве-дення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2. Тобто вказаним рішенням ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення тех-нічної документації на земельну ділянку за конкретною адресою, в той час як нею ви-готовлено таку документацію на земельну ділянку за адресою позивача, за рахунок зменшення площі земельної ділянки, що перебуває у його користуванні. Окрім того, серед затвердженої технічної документації на земельну ділянку наявний акт встанов-лення та закріплення меж земельної ділянки від 02 серпня 2013 року, в якому підпис позивача відсутній. Натомість 17 вересня 2013 року складений акт, затверджений го-ловою сільської ради, за змістом якого комісія у визначеному складі відповідно до за-яви ОСОБА_5, в якої згідно кадастрової книги рахуються приватизовані земельні ді-лянки загальною площею 0,30 га по АДРЕСА_2, провела обстеження зе-мельної ділянки площею 0,16 га біля її житлового будинку та земельної ділянки пло-щею 0,20 га, що межує з ОСОБА_3 і ним, як зазначено в акті, використову-ється безпідставно, тому комісія внесла пропозицію залишити земельні ділянки у власності ОСОБА_5 Однак складання такого акту на заміну підпису суміжного зем-лекористувача законодавчо не передбачено. Оспорюване рішення Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області не відповідає вимогам зе-мельного законодавства, є незаконним, оскільки прийняте без припинення його права користування земельною ділянкою. Як наслідок є незаконними правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку та відповідно подальше відчуження ОСОБА_5 цієї земельної ділянки за договором її дарування від 11 лютого 2015 року ОСОБА_6 За таких обставин позивач просив суд визнати недійсним, скасувати рі-шення Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 17 лютого 2014 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) ОСОБА_5 в АДРЕСА_2, площею 0,1098 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особисто-го селянського господарства та її передачі у приватну власність ОСОБА_5; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 11 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 листопа-да 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_3, його представник адвокат ОСОБА_4 оскаржують його в апеляційному порядку, просять дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Скаржники вважають оскаржуване рішення незаконним, ухваленим за невідповідно-сті висновків суду фактичним обставинам справи, за неповного їх дослідження, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 30 листопада 2017 року, скаржники, викладаючи фактичні об-ставини справи, наголошують на неусуненні судом розбіжностей у розташуванні зе-мельних ділянок. ОСОБА_5 затверджено технічну документацію на земельну ділян-ку за адресою АДРЕСА_2, в той час як нею виго-товлено технічну документацію на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у цьо-му населеному пункті. Окрім того, суд не дав оцінки висновку інспектора Козятинсь-кого ВНП Калинівського відділу ГУ НП у Вінницькій області щодо землевпорядника Махнівської ( Комсомольської ) сільської ради ОСОБА_11, який за службовою необхідністю у 2015 році забрав справу з рішеннями та протоколами сесій сільської ради за 2001 рік. Відповідно суд не дослідив рішення Комсомольської сільської ради про передачу земельної ділянки у користування позивачу.
02 лютого 2018 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7, який посилається на необґрунтованість апеляційної скарги, а викладені в ній обстави-ни є надуманими. На спростування апеляційної скарги адвокат вказує на відсутність розбіжностей у розташуванні спірної земельної ділянки, належне встановлення судом першої інстанції з цього приводу дійсних обставин справи і зроблені судом вірні від-повідні висновки. При цьому наголошується на відсутності у позивача документаль-ного підтвердження права користування спірною земельною ділянкою. Вимога про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 11 лютого 2015 року взагалі не обґрунтована, не зазначено, яким чином оспорюваний правочин порушує права позивача та які саме.
На задоволення клопотання представника скаржника адвоката ОСОБА_4 ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 лютого 2018 року до матеріалів справи приєднаний оригінал архівного витягу від 15 грудня 2017 року № 296/01-21, виданого архівним відділом Козятинської районної державної адміністрації Вінниць-кої області, з якого вбачається, що рішенням 24 сесії Комсомольської сільської ради 4 скликання від 06 жовтня 2005 року у приватну власність ОСОБА_12 безоплатно передана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,13 га по АДРЕСА_1.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, їхніх представ-ників, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукуп-ності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на за-садах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухва-лене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуаль-ного права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясова-них обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, є законним та обгрунтованим.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 07 серпня 1999 року ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нота-ріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О., реєстровий № 1909, придбав у ОСОБА_9 цілий жилий будинок, розташований в АДРЕСА_1. При цьому площа земельної ділянки, на якій розташований будинок, у договорі вза-галі не зазначена і не згадується.
Згідно з листом виконкому Комсомольської сільської ради від 08 липня 2015 року вих. № 367 за даними погосподарських книг за 1947-1949 роки за батьками ОСОБА_9 рахувалося 0,33 га землі ( вулиця та номер будинку не вказані ), за 1950-1963 роки - 0,15 га ( АДРЕСА_1 ), за 1963-2000 роки - 0,15 га. (АДРЕСА_1 ). За батьками ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) відповідно до погосподарських книг за 1950-2000 роки та кадастрових книг за 1993-2000 роки рахувалося 0,36 га зем-лі.
Відповідно до витягу з рішення Комсомольської сільської ради від 17 лютого 2014 року № 24-18-06 ОСОБА_3 наданий дозвіл на виготовлення технічної доку-ментації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Господарських будівель і споруд та для ве-дення особистого селянського господарства в натурі ( на місцевості ) площею 0,36 га в АДРЕСА_1.
Згідно з рішенням 19 сесії 4 скликання Комсомольської сільської ради Козятинсь-кого району Вінницької області від 21 березня 2005 року відповідачці ОСОБА_5 пе-редано у приватну власність земельну ділянку площею 0,36 га, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Рішенням Комсомольської сільської ради від 15 квітня 2013 року № 15-14-06 вне-сені зміни у рішення 9 сесії 4 скликання від 21 березня 2005 року про передачу у при-ватну власність земельних ділянок гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 загальною площею 0,36 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спо-руд та для ведення особистого селянського господарства. Наданий дозвіл на виготов-лення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної зе-мельної ділянки в натурі площею 0,36 га, з них площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,01100 га для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до витягу з рішення Комсомольської сільської ради від 17 лютого 2014 року № 25-18-06 затверджена технічна документація із землеустрою щодо встанов-лення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 площею 0,1675 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,01098 га для ведення особистого селянського господарства.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, поси-лаючись на норми статей 30, 67 ЗК України ( в редакції від 17 березня 1999 року ), не знайшов доведеними його позовні вимоги. Так на момент придбання позивачем жит-лового будинку до нього перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій будинок розташований, що в силу закону не могла бути більшою 0,25 га. При цьому будь-яких рішень Комсомольської сільської ради Козятинського району Він-ницької області про передачу у його користування спірної земельної ділянки позивач не надав, з витребуваних судом та оглянутих судовому засіданні протоколів і рішень сесій Комсомольської сільської ради за 1994-2005 роки, погосподарських та земельно-кадастрових книг за 1999-2000 роки також не вбачається, що йому виділялася у ко-ристування земельна ділянка площею 0,1098 га у с. Комсомольскому Козятинського району Вінницької області. Відтак відсутні належні, допустимі, достовірні і достатні докази, що свідчили б про порушення оскаржуваним в частині рішенням сільської ради та договором дарування земельної ділянки прав, свобод та інтересів ОСОБА_3
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду пов-ністю погоджується, оскільки вони є вірними, зроблені з урахуванням усіх фактичних обставин справи; суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матері-ального права, що їх регулюють, не порушив вимог процесуального законодавства.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що су-дам підвідомчі ( підсудні ) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, роз-порядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування зе-мельними ділянками. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Змістом вимог ОСОБА_3 стверджується про користування ним з 1999 року (з моменту придбання житлового будинку) земельною ділянкою площею 0,36 га по АДРЕСА_1. При цьому в обґрунтування своїх вимог позивач наголошує на наявності рішення Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінницької області стосовно передачі йому цієї земельної ділянки, що в свою чергу під-тверджується листом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 05 лис-топада 2013 року.
Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_3 взагалі виділялася у користування земельна ділянка, чи то для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, чи то для ведення особистого селянського господар-ства. Судом першої інстанції оглядалися протоколи та рішення сесій сільської ради за 1994-2005 роки, погосподарські і земельно-кадастрові книги за 1999-2000 роки, але рішень, що свідчили б про передачу у користування позивача спірної земельної ділянки віднайдено не було. В той же час оригінал архівного витягу рішення Комсомольської сільської ради Козятинського району Вінниць-кої області від 06 жовтня 2005 року про безоплатну передачу позивачу у приватну власність зе-мельної ділянки згідно статті 116 ЗК України для ведення особистого селянського господарства площею 0,13 га по АДРЕСА_1 не підтверджує, що саме спірна земельна ділянка цим рішенням передана у власність ОСОБА_3 та, відтак, не доводиться виникнення будь-яких прав саме на дану спірну земельну ділянку.
В той же час слід зазначити про помилкове посилання позивача на факт користу-вання ним спірною земельною ділянкою у зв'язку з присвоєнням адреси його садибі, оскільки чинним законодавством ідентифікація земельних ділянок здійснюється вик-лючно за їх кадастровим номером.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи не містять об'єктивних, безсумнівних даних щодо користування позивачем на законних підставах земельною ділянкою з чітко встановленою площею 0,1098 га у с. Комсомольському ( Махнівка ) Козятинського району Вінницької обла-сті.
За таких обставин визнати наявність порушення прав позивача відповідачами за відсутності об'єктивних даних щодо земельної ділянки, яка перебуває в його користу-ванні, є неможливим. З урахуванням того, що позивачем не надано доказів стосовно затвердження ОСОБА_5 технічної документації на неналежну їй ділянку та в по-дальшому незаконного відчуження нею цієї земельної ділянки ОСОБА_6, по-зовні вимоги ОСОБА_3 є необгрунтованими, безпідставними, недоведеними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, вони не дають підстав визнати рі-шення таким, що ухвалене з порушеннями норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеля-ційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуаль-ного права.
Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року є законним та обґрунтованим, апеляційний суд не знахо-дить підстав для його скасування на задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, його представника ад-воката ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду протягом трид-цяти днів з дня складення повного судового рішення, яким буде 20 березня 2018 ро-ку.
Суддя-доповідач: Підпис Т.О. Денишенко
Судді: Підпис М.В. Матківська
Підпис В.С. Марчук
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду Т.О. Денишенко