Справа №127/14169/15-к
Провадження №1-кп/127/351/17
20 березня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12015020010000857, які надійшли з Вінницької місцевої прокуратури з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянства України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, фізичної особи підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
Водій ОСОБА_5 12 лютого 2015 року о 14: 45 год., в дворі будинку № 46 по вулиці 600-річчя у м. Вінниці, керуючи автомобілем «Хюндай Туксон» державний номерний знак НОМЕР_2 , під час початку руху заднім ходом, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_6 , 1928 року народження, яка рухаючись по проїзду наблизилась до задньої частини автомобіля та продовжувала рухатись в по путньому з ним напрямку, не був особливо уважним до особи похилого віку, не переконавшись у відсутності небезпеки та не скориставшись допомогою сторонніх осіб, для того щоб мати можливість контролювати рух пішохода позаду транспортного засобу, продовжив рух заднім ходом, в результаті чого, з необережності допустив наїзд задньою частиною транспортного засобу на пішохода.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №147 від 07.04.2015 року, пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки переломів ребер з обох сторін, лівобічного гемотораксу, рваної рани лівої лобно-тім'яно-потиличної ділянки, забійної рани підборіддя, саден лівої щоки, синців лівої руки, закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці, відкритого перелому обох кісток правої гомілки в нижній третині, ран та крововиливу по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу.
Смерть ОСОБА_6 настала від вищевказаної закритої травми грудної клітки, яка належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така, що спричинила загрозливі для життя явища (травматичний шок). Між смертю та закритою травмою грудної клітки є причинно-наслідковий зв'язок.
Згідно висновків судово-автотехнічних експертиз № 142а від 30.03.2015 та №169а від 09.04.2015 року, в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Хюндай Туксон» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п. 10.9 Правил дорожнього руху України. В ситуації, яка склалася, з технічної точки зору можливість попередження дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «Хюндай Туксон» ОСОБА_5 полягала у виконанні ним вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, водій ОСОБА_5 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 1.7 та п. 10.9 Правил дорожнього руху України, де вказано: п. 1.7 - «водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»;
п. 10.9 - «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 1.7 та 10.9 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням смерті пішохода ОСОБА_6 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, за обставин викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому.
Суду пояснив, що 12 лютого 2015 року він виїжджаючи заднім ходом своїм автомобілем «Хюндай Туксон» державний номерний знак НОМЕР_2 з двору будинку АДРЕСА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , внаслідок вказаного наїзду покійна померла.
У вчиненому щиро кається. Має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. Просить застосувати до нього амністію.
Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» ОСОБА_5 на обліку не перебуває.
Згідно довідки Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» ОСОБА_5 на обліку не перебуває.
За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно.
Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає повне визнання вини обвинуваченим, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлені.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив клопотання про застосування до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданого 09 листопада 2017 року, має неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 виданого 09 листопада 2017 року, має неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , копії свідоцтва про народження НОМЕР_5 виданого 09 листопада 2017 року, має неповнолітню дочку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , копії свідоцтва про народження НОМЕР_6 виданого 09 листопада 2017 року, має неповнолітнього сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Статтею 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що в нього на утриманні є четверо малолітніх дітей та просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році».
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування призначеного йому основного покарання в зв'язку з актом амністії.
Також суд вважає, що судові витрати по проведенню експертиз слід покласти на обвинуваченого, оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчинення ним кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керування транспортним засобом.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Відповідно до вимог пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому основного покарання.
Стягнути на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_5 - в сумі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн.12 (дванадцять) коп.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя: