"16" березня 2018 р. Справа153/66/18
Провадження2/153/27/18-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автоінвестфакторінг» про захист прав споживачів та стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Автоінвестфакторінг» про захист прав споживачів та стягнення коштів. Вказав, що він в інтернет - ресурсі на однім із сайтів, помітив оголошення рекламу ТОВ «Автоінвестфакторінг» про продаж акційного транспортного засобу, а саме трактору МТЗ-80.1 за ціною 67 000 гривень і звернувся до представництва ТОВ "Автоінвестфакторінг" в м. Вінниця, який розмістив рекламу про купівлю трактора. Коли 06.11.2017 він прибув в м. Вінниця до місцязнаходження представника АІФ, то між ним та ОСОБА_2, відбулась розмова в ході якої остання відповідаючи на його питання, чому така не висока вартість за трактор, повідомила, що ціна за трактор занижена та є акційною, тому що трактор був рекламний в своєму сегменті та стояв біля 2 років надворі під відкритим небом для покупців як реклама. На його прохання оглянути трактор остання відмовила пояснюючи тим, що все нормально, законно, його ніхто не обманює і не має необхідності трактор оглядати та з цього приводу просила його не турбуватись. При цьому, цим менеджером йому було надано на аркуші паперу (листі) реквізити ТОВ «Автоінвестфакторінг» для оплати коштів за трактор і він був упевнений про що його запевняла представник АІФ. Сама ж представник компанії неодноразово словесно наполягала на тім, щоб він терміново вніс банку оплату коштів в розмірі 67 000 гривень за придбання трактора, поки вона буде заповнювати договір так як це є обов'язковою умовою для бронювання товару. Також запевнила його, що в договорі все добре розписано і він буде законним. Разом з тим, представник (менеджер), не переставала наполягати на тім, щоб він якнайшвидше проплатив кошти в розмірі 67 000 гривень, і за цей час коли він буде в банку проплачувати кошти вона підготовить договір, при цьому пришвидшуючи його, попереджала, що чим швидше він проплатить кошти й підпише договір, тим швидше вона забронює трактор для нього, а він в свою чергу швидше отримає цей акційний товар. Зазначив, що він одразу з вищевказаним листом про оплату товару який йому дала представник АІФ, 06 листопада 2017 року, прибув до АТ «ОСОБА_3 Аваль, відділення №0828 в м. Вінниця та здійснив перерахування коштів на рахунок ТОВ «Авітоінвестфакорінг» в розмірі 67 000 гривень. Після цього, як він передав представнику АІФ квитанцію про сплату мною 67 000 гривень, остання вручила йому спірний договір. Позивач вказав, що хоча він підписував договір в м. Вінниця, в самім же договорі вказано м. Київ. В зв'язку з вищевказаним, ним було підписано оскаржуваний договір (як вияснилось пізніше - надання інформаційних послуг) №100256 від 06 листопада 2017 року. Разом з договором йому було надано додаток з фотокопією трактора МТЗ-80.1, та вказано його технічні характеристики і кількість товару - 1 штука. Зі слів представника АІФ вона бронює для нього трактор і через три дні вказаний трактор прибуде до нього за місцем проживання. Однак, трактор не прибув. Через кілька звернень до АІФ, останні надіслали йому лист про те, що правові відносини між ними припинилися. Вважаючи свої права споживача порушеними, позивач просить суд визнати недійсним договір № 100256, від 06 листопада 2017 року, укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг», стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг» на його користь 67 000 (шістдесят сім тисяч) гривень 00 копійок, безпідставно набутих грошових коштів сплачених згідно з договором №100256, від 06 листопада 2017 року.
Позивач ОСОБА_1 16.03.2018 за вх..№1777 подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 16.03.2018 за вх..№1778 подав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Автоінвестфакторінг» 20.02.2018 за вх..№1181 подано відзив на позовну заяву. У своєму відзиві представник відповідача посилається на те, що 06.11.2017 був укладений договір №100256 між позивачем та відповідачем. Зазначив, що позивач ознайомився з договором, уважно його прочитав та зрозумів його умови, про що свідчить як його підпис на кожній сторінці договору та і заява від 06.11.2017. Позивач уклав добровільно договір, був згоден зі всіма його умовами про що свідчить сам факт укладення договору. Відповідно до заяви від 06.11.2017, відповідач отримав в повному обсязі інформацію щодо договору від менеджера-консультанта і отримав свій примірник договору. Також зазначив, що в договорі чітко визначені усі умови, з якими позивач погодився під час підписання договору. Вказав, що товариство виконало свої зобов'язання, передбачені договором. Також надало позивачу, передбачені договором та оплачені ним інформаційно-консультаційні послуги. Просив справу розглянути без участі їхнього представника, позовну заяву залишити без задоволення.
Заяви, клопотання: заяви представника позивача про проведення підготовчого судового засідання без їхньої участі, заяви позивача, представника позивача, відповідача про розгляд справи без їхньої участі.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, про що постановлено ухвали окремими документами.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Із копії договору №100256 від 06.11.2017 встановлено, що між ТОВ «Автоінвестфакторінг» та ОСОБА_1 укладено вказаний договір. Відповідно до умов договору довіритель доручає, а повірений зобов'язується вчиняти за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питання отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу. Із копії фотосвітлини та технічної характеристики трактора МТЗ-80.1 встановлено, що модель трактора МТЗ-80.1 є Д-243, вага 3770 кг. Із копії додатку №2 до договору №100256 від 06.11.2017 встановлено, що замовник та виконавець підписали додаток №2 до договору на трактор МТЗ-80.1. Із копії квитанції від 06.11.2017 встановлено, що позивач ОСОБА_1 сплатив на рахунок відповідача ТОВ «Автоінвестфакторінг» 67000 гривень 00 копійок. Із копії акту наданих послуг до договору №100256 від 06.11.2017 встановлено, що 20.11.2017 ТОВ «Автоінвестфакторінг» та ОСОБА_1 укладено вказаний акт. За умова акту від 20.11.2017 встановлено, що обсяг послуг відповідно до умов договору відповідав потребам замовника, претензій з приводу обсягу консультацій замовник не має, вартість послуг згідно договором - 10 відсотків від заявки№1 договору №100256 від 06.11.2017, підлягає сплаті за цим актом 10 відсотків від заявки №1 договору №100256 від 06.11.2017. Послуги надані якісно, претензії до виконавця відсутні. Із наданої відповідачем копії опису поштового відправлення встановлено, що на адресу позивача відповідачем 14.02.2018 направлявся аналітичний висновок та акт наданих послуг. Із наданої відповідачем копії заяви від 06.11.2017 встановлено, що ОСОБА_1 уважно прочитав та зрозумів умови договору №100256 від 06.11.2017, укладений між ним та ТОВ «Автоінвестфакторінг» в повному обсязі та коректно отримав інформацію від менеджера-консультанта ОСОБА_2 Свій примірник договору та додатки до нього отримав 06.11.2017.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Сторонами не заявлено клопотань про виклик свідків, витребування інших доказів чи призначення судових експертиз, а тому суд, керуючись ст.13ЦПК України, вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.
Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п.3.1. вказаного договору, предметом договору є зобов'язання відповідача вчиняти за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питань отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу.
Згідно п.3.2. вказаного договору, назва транспортного засобу, ціна, за якою замовник бажає його придбати, обумовлюється окремою заявкою замовника, що є додатком №1 до даного договору.
Пунктом 10.4 вказаного Договору передбачено, що інформаційно-консультаційна послуга надається у формі аналітичного висновку протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору та додатку № 1 до Договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку замовником безпосередньо у виконавця або з дати здачі виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі замовнику іншими відповідними засобами зв'язку та/або підписання акту наданих послуг, вартість послуги складає 10 відсотків від суми, вказаної в додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 11.4 Договору, винагорода відповідачу за цим договором за інформаційно-консультаційні послуги виплачується позивачем протягом 1 банківського дня після підписання сторонами цього договору на умовах стовідсоткової передоплати, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця.
На підтвердження надання відповідачем інформаційно-консультаційних послуг згідно договору № 100256 від 06.11.2017, відповідачем надано опис вкладення у цінний лист на ім'я ОСОБА_1, в якому зазначено аналітичний висновок та акт надання послуг, та квитанцію про відправлення такого пересилання 14.02.2018. Однак, самого аналітичного висновку чи його копії відповідач не надав. Також до спірного договору жодною із сторін не надано як доказу Додатку №1 (його копії), із якого можливо було б встановити, яка дійсна ціна послуги, передбаченої п.10.4 договору та чи був ознайомлений позивач із цим додатком, тобто, чи було його волевиявлення саме на таку умову договору.
У наданій відповідачем копії заяви від 06.11.2017 повні і точні відомості, з якими саме умовами договору був ознайомлений ОСОБА_1 та які саме додатки до нього отримав відсутні, а тому суд відхиляє цей доказ.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).
Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що умови договору, зокрема п.10.4, є незрозумілими, не місять відомостей про ціну послуги, а тому порушують принцип добросовісності та призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін на шкоду позивачеві, а також завдають шкоди позивачу, як споживачеві інформаційних послуг. Вказаний спірний договір за своїм змістом є несправедливим внаслідок надання можливості виконавцю послуг (відповідачу) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору.
З урахуванням наведеного, суд вважає порушеними права позивача як споживача внаслідок укладеного 06.11.2017 договору.
Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання недійсним договору №100256 від 06.11.2017 та стягнення із відповідача на користь позивача 67000 гривень, які були сплачені ним на підставі недійсного вказаного правочину відповідно до положень ст.216 ЦК України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому в порядку ст.141 ч.1 ЦПК України має підстави покласти судовий збір на іншу сторону та стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленого п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Спірні правовідносини врегульовані ст. ст. 203, 215, 216, 509 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України і на підставі ст.ст. 16, 215, 216, 509 ЦК України, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним правочин - договір №100256, укладений 06 листопада 2017 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг» з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг» код ЄДРПОУ 39757371, адреса реєстрації м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд.18/7, кімната 613, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП (ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 - 67 000 (шістдесят сім тисяч) гривень 00 копійок, сплачених на виконання недійсного правочину - договору №100256, від 06 листопада 2017 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг» код ЄДРПОУ 39757371, адреса реєстрації м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд.18/7, кімната 613 на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Головуючий А.Г. Любинецька-Онілова