Справа № 146/872/17
Провадження №1-кп/148/49/18
Іменем України
20 березня 2018 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічне, Тульчинського району, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який не являється депутатом, інваліда ІІ групи, раніше судимого:
- 07.11.2012 Котовським м/с Одеської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років п/в, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування показання з випробуванням з іспитовим терміном на 2 роки;
- 06.11.2013 Тульчинським р/с Вінницької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців п/в, який відповідно до ухвали Літинського р/с Вінницької області від 15.05.2015 умовно-достроково звільнений з Літинської виправної колонії №123, невідбутий строк покарання 8 місяців 25 днів, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2, ч.3 185 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що будучи раніше засудженим за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став та скоїв аналогічний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 21.05.2017, біля 15 год. ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, умисно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом зняття незамкненого навісного замка та витягування металевої защіпки від вхідних воріт, проник на огороджену територію подвір'я домогосподарства ОСОБА_4 , після чого проник через незамкнені вхідні двері до житлового будинку останнього, який розташований в АДРЕСА_2 . Перебуваючи у житловій кімнаті зазначеного будинку, ОСОБА_7 таємно викрав із підлоги бувшу у використанні дорожню валізу марки «QIAOFEI», вартість якої згідно висновку експерта № 564 від 26.05.2017 становить 142 гривні 05 копійок, із дивану бувший у використанні одяг, а саме: спортивну кофту марки «NIKE», вартість якої згідно висновку експерта № 564 від 26.05.2017 становить 135 гривень 40 копійок; спортивні штани марки «ADIDAS», вартість яких згідно висновку експерта № 564 від 26.05.2017 становить 101 гривня 55 копійок; спортивну футболку марки «STORMTECH», вартість якої згідно висновку експерта № 566 від 31.05.2017 становить 101 гривня 70 копійок, які склав до вищевказаної валізи, після чого з вішалки для одягу таємно викрав бувшу у використанні спортивну кофту марки «MERMOT», вартість якої згідно висновку експерта № 566 від 31.05.2017 становить 135 гривень 60 копійок, яку одягнув на себе та із стільця у даній кімнаті таємно викрав бувший у використанні рюкзак марки «HAIBOWEIYE», вартістю 200 гривень, який одягнув на свою спину і в середині якого знаходився бувший у використанні шкіряний гаманець марки «GELENIN», вартість якого згідно висновку експерта № 565 від 31.05.2017 становить 215 гривень 32 копійки з грошовими коштами в сумі 330 гривень та 150 Євро, які станом на 21.05.2017 відповідно встановленого Національним банком України офіційному курсу гривні до іноземної валюти Євро еквівалентні 4405 гривням 99 копійкам.
В подальшому ОСОБА_7 з вказаними викраденими речами покинув будинок та територію домогосподарства ОСОБА_4 , тобто намагався викрасти майно належне останньому на загальну суму 5767 гривень 61 копійка, однак, пройшовши біля 100 метрів від вказаного домогосподарства, перебуваючи на вулиці Набережній в с.Колоденка, Томашпільського району, Вінницької області, був виявлений потерпілим ОСОБА_4 та на його вимогу залишив на дорозі викрадені ним речі та зник у невідомому напрямку, тобто ОСОБА_5 свій злочинний намір довести до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки одразу після вчинення вказаного злочину був виявлений потерпілим ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, органами досудового розслідування ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
Натомість, судом в ході судового розгляду встановлено та визнано доведеним те, що 21.05.2017 біля 15 год. ОСОБА_5 прийшов до свого знайомого ОСОБА_4 додому за адресою АДРЕСА_2 , з метою провідати останнього. Відчинивши ворота і зайшовши на подвір'я, ОСОБА_5 побачив, що двері в будинок привідкриті, тому останній зайшов до будинку, вважаючи, що там знаходиться господар. Зайшовши в середину будинку, ОСОБА_5 побачив, що на підлозі спить незнайомий йому чоловік, який від шуму не проснувся. В цей час в ОСОБА_5 виник умисел на крадіжку чужого майна. Реалізуючи свої злочинні наміри, останній, діючи повторно, умисно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, перебуваючи у житловій кімнаті зазначеного будинку, таємно викрав із підлоги бувшу у використанні дорожню валізу марки «QIAOFEI», вартість якої згідно висновку експерта № 564 від 26.05.2017 становить 142 гривні 05 копійок, із дивану бувший у використанні одяг, а саме: спортивну кофту марки «NIKE», вартість якої згідно висновку експерта № 564 від 26.05.2017 становить 135 гривень 40 копійок; спортивні штани марки «ADIDAS», вартість яких згідно висновку експерта № 564 від 26.05.2017 становить 101 гривня 55 копійок; спортивну футболку марки «STORMTECH», вартість якої згідно висновку експерта № 566 від 31.05.2017 становить 101 гривня 70 копійок, які склав до вищевказаної валізи, після чого з вішалки для одягу таємно викрав бувшу у використанні спортивну кофту марки «MERMOT», вартість якої згідно висновку експерта №566 від 31.05.2017 становить 135 гривень 60 копійок, яку одягнув на себе та із стільця у даній кімнаті таємно викрав бувший у використанні рюкзак марки «HAIBOWEIYE», вартістю 200 гривень, який одягнув на свою спину і в середині якого знаходився бувший у використанні шкіряний гаманець марки «GELENIN», вартість якого згідно висновку експерта № 565 від 31.05.2017 становить 215 гривень 32 копійки з грошовими коштами в сумі 330 гривень та 150 Євро, які станом на 21.05.2017 відповідно встановленого Національним банком України офіційному курсу гривні до іноземної валюти Євро еквівалентні 4405 гривням 99 копійкам.
В подальшому ОСОБА_7 з вказаними викраденими речами покинув будинок та територію домогосподарства ОСОБА_4 , тобто намагався викрасти майно належне останньому на загальну суму 5767 гривень 61 копійка, однак, пройшовши біля 100 метрів від вказаного домогосподарства, перебуваючи на вулиці Набережній в с.Колоденка, Томашпільського району, Вінницької області, був виявлений потерпілим ОСОБА_4 та на його вимогу залишив на дорозі викрадені ним речі та зник у невідомому напрямку, тобто ОСОБА_5 свій злочинний намір довести до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки одразу після вчинення вказаного злочину був виявлений потерпілим ОСОБА_4 .
Доказами, які підтверджують встановлені судом обставини, є покази обвинуваченого, потерпілої, свідків, досліджені в ході судового розгляду.
Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав, визнав свою вину у тому, що вчинив крадіжку чужого майна, перебуваючи в будинку потерпілого. Суду пояснив, що 21.05.2017 він перебував в смт. Вапнярка, Томашпільського району, і вирішив піти в с.Коледенка, що розташоване поряд, щоб провідати свого знайомого ОСОБА_4 . З останнім він знайомий на протязі певного часу, однак не зустрічався з ним близько 8 років. Познайомився він з ним в той час, коли вони разом перебували на лікуванні в лікарні ім. Ющенка. Після того, він неодноразово перебував в нього вдома, так як він проживав в громадському шлюбі із жінкою, а ОСОБА_4 проживав в громадському шлюбі із мамою цієї жінки. Також ОСОБА_4 був і в нього в гостях в м. Тульчин, знайомий з його мамою.
Прийшовши в с. Коледенку, він йшов по вулиці в напрямку будинку ОСОБА_4 і по дорозі бачив людей на подвір'ї, з якими привітався. Підійшовши до подвір'я, він відчинив ворота, які були закладені з середини на металеву защіпку. Підійшовши до будинку, побачив, що двері не зачинені, а лише частково прикритті. Зайшовши в середину будинку, він побачив, що на підлозі спить незнайомий йому чоловік, який не прокинувся від того, що він зайшов в будинок. Тоді він вирішив, що його ніхто не помітив, викрасти речі, які побачив в будинку, а саме валізу, яка знаходилась в будинку на підлозі та речі, які знаходились на дивані. Взявши дану валізу, він склав до неї спортивну кофту і штани, футболку. З вішалки він взяв спортивну кофту, яку одягнув на себе та рюкзак, який знаходився на стільці. Рюкзак він одягнув на спину, що знаходилось в середині, він не знає. Взявши всі ці речі, він вийшов з будинку, причинив двері та вийшовши за ворота направився по вулиці. Пройшовши відстань приблизно 80-100 м, він почув ззаду крик і побачив, що за ним біжить ОСОБА_4 , тоді він покинув речі на землі, а сам втік. Ввечері цього ж дня він був затриманий працівниками поліції в смт. Вапнярка. Вину свою визнає частково лише в тому, що коли він йшов додому до ОСОБА_4 , то мети в нього вчинити крадіжку не було. Лише, коли він зайшов до будинку і побачив чоловіка, який спав і не прокинувся, то лише тоді він вирішив викрасти речі. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо його не карати, перекваліфікувати його дії на ст. 185 ч.2 КК України, і застосувати амністію, так як має інвалідність ІІ групи.
Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 21.05.2017 він перебував в себе вдома і відпочивав на літній кухні, а в будинку спав його знайомий ОСОБА_8 , який допомагав йому робити ремонт. Перебуваючи на літній кухні, він почув, як стукнули ворота, і вийшов на подвір'я. Там він побачив, що ворота частково відхилені, а на землі лежить защібка. Тоді він вийшов на вулицю і побачив, що від будинку йшов чоловік із рюкзаком на спині, в його спортивній кофті та з валізою в руках. Він зрозумів, що вказані речі викрадені з його будинку, тому почав кричати і наздоганяти даного чоловіка. Той почав тікати, але коли він підбіг ближче, то впізнав чоловіка, то був ОСОБА_5 . З останнім він знайомий багато років. Раніше він був в нього вдома, на подвір'ї і в будинку, але на протязі останніх 8-10 років вони не бачились, і чому він прийшов до нього йому невідомо. На подвір'я та до будинку він його не запрошував, той сам зайшов, без його дозволу. Претензій матеріального чи морального характеру він до ОСОБА_5 немає, але вважає, що останній має понести найсуворіше покарання.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона була запрошена в якості понятого для проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_4 . При проведені даної дії останній розповідав про вчинення крадіжки та вказував на майно, яке було викрадене. Також, вказала на те, що в той день вона бачила ОСОБА_5 , який йшов по вулиці в напрямку будинку ОСОБА_4 . Проходячи повз її домогосподарство, він з неї привітався і пішов далі.
Свідок ОСОБА_10 суду надала аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_9 , зазначивши, що вона також була понятим при проведенні слідчого експерименту.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона проживає по сусідству із домогосподарством ОСОБА_4 і бачила, як останній доганяв чоловіка, який ніс валізу. Той викинув речі і втік. Також вона була понятим при проведенні огляду.
Свідок ОСОБА_12 надала суду покази аналогічні тим, що і свідок ОСОБА_11 , при цьому також вказала, що з нею було проведено впізнання, під час якого вона впізнала ОСОБА_5 і вказала, що саме його наздоганяв ОСОБА_4 і той викинув речі і втік.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суду надали покази, в яких зазначили, що вони були понятими при проведенні впізнання. Під вказаної дії дві жінки по черзі впізнали ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона бачила, як обвинувачений ніс рікзак та валізу, які викинув, коли його наздоганяв ОСОБА_4 .
Крім показів обвинуваченого, потерпілого, свідків, судом досліджені і письмові докази, зокрема:
- протокол огляду місця події від 21.05.2017 з фототаблицею до нього, згідно якого об'єктом огляду є будинок АДРЕСА_2 ;
- протокол добровільної видачі від 21.05.2017, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 в своєму домогосподарстві добровільно видав працівникам поліції викрадені речі;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 21.05.2017 з фототаблицею до нього, згідно якого гр. ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка йшла з речами, і які він викинув, коли останнього наздоганяв потерпілий ОСОБА_4 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 21.05.2017 з фототаблицею до нього, згідно якого гр. ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка йшла з речами, і які він викинув, коли останнього наздоганяв потерпілий ОСОБА_4 ;
- висновок експерта № 564 від 26.05.2017, відповідно до якого встановлена ринкова вартість дорожньої валізи, спортивної кофти, спортивних штанів;
- висновок експерта № 565 від 31.05.2017, відповідно до якого встановлена ринкова вартість шкіряного гаманця;
- висновок експерта № 566 від 31.05.2017, відповідно до якого встановлена ринкова вартість спортивної кофти, спортивної футболки;
- висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 126 від 08.06.2017, відповідно до якого ОСОБА_5 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ІІ ст. Потребує примусового лікування. Примусове лікування не протипоказано.
- висновком судово-психіатричної експертизи від 12.06.2017, відповідно до якого ОСОБА_5 в період вчинення інкримінованого йому діяння на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.
В період вчинення інкримінованого йому діяння ОСОБА_5 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В теперішній час ОСОБА_5 на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Він є особою із дисоціальним розладом особистості.
В теперішній час ОСОБА_5 може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує;
- довідка-характеристика від 22.05.2017 Тульчинської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_5 характеризується задовільно, скарг на його адресу від жителів міста не поступало;
- вимога про судимість, в якій відображено попередні судимості ОСОБА_5 , вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.11.2013 та ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 15.05.2015;
- протокол затримання особи від 21.05.2017, згідно якого ОСОБА_5 затримано 21.05.2017 о 21 год. 15 хв.;
- виписка із акту огляду МСЕК від 05.03.2014 до довідки серії 10 ААВ № 557020, відповідно до якої ОСОБА_5 встановлена ІІ група інвалідності загального захворювання безтерміново.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази щодо їх належності та допустимості, відповідно до вимог ст. ст. 85, 86, суд вважає недопустимим доказ, на який посилається сторона обвинувачення, а саме слідчий експеримент проведений із потерпілим ОСОБА_4 . Так, згідно з вимогами ст. 240 ч.6 КПК України, про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Під час слідчого експерименту може проводитись відеозапис. Так, дослідивши в судовому засіданні протокол даної слідчої дії та відеозапис до нього, встановлено, що вказана слідча дія розпочата о 10:35 04.07.2017 та закінчена о 11:06 годині. Будь-яких застережень в протоколі про переривання даної слідчої дії не зазначено. Однак, при відтворенні відеозапису встановлено, що слідчий, оголосивши про закінчення проведення слідчого експерименту, після цього двічі продовжував його проведення, відтворивши це у відеозапису, що свідчить про невідповідність вказаної слідчої дії вимогам КПК України.
На переконання суду в ході судового розгляду не знайшли об'єктивного підтвердження обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України, з огляду на наступне.
Так, за змістом ст. 185 ч.3 КК України крадіжка, таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка поєднана із проникненням у житло.
З об'єктивної сторони крадіжка поєднана із проникненням у житло передбачає собою вторгнення у житло, з метою вчинення крадіжки, тобто умисел особи мав би бути направлений саме на викрадення майна з проникненням, і виникнути до перебування особи в житлі.
Відповідно роз'яснень, які викладено в п. 22 постанови ВСУ № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення у них з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Таке вторгнення може здійснюватись будь-яким способом: таємно або відкрито, як з подоланням перешкод та опору людей, так і безперешкодно шляхом обману, з використанням підроблених документів тощо, а також за допомогою різних знарядь, які дають винній особі викрадати майно із житла, іншого приміщення або сховища без входу до нього.
Вирішуючи питання про наявність в діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні з'ясувати, з якою метою особа опинилася в житлі та коли саме у неї виник умисел на вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Проникнення до вказаних об'єктів має місце тоді, коли протиправне вторгнення до них здійснювалося з метою заволодіння чужим майном.
З аналізу досліджених доказів та встановлених обставин в діях обвинуваченого ОСОБА_5 , на переконання суду, відсутній склад об'єктивної та суб'єктивної сторін крадіжки поєднаної із проникненням у житло.
Досліджені в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, не дають суду переконливих доводів, що умисел на крадіжку з проникненням у житло в обвинуваченого ОСОБА_5 виник до входження в будинок потерпілого ОСОБА_4 .
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_5 прийшов до будинку потерпілого ОСОБА_4 з метою провідати останнього, так як раніше його знав і неодноразово був в нього в будинку. Вказані обставини підтверджуються і показами потерпілого. І хоча проникнення до житла потерпілого з боку обвинуваченого було протиправним, що встановлено судом, оскільки права вільно входити у даний будинок у нього не було, таке проникнення з боку обвинуваченого не було поєднано із будь-якими активними діями щодо подолання опору чи певних перешкод в даному конкретному випадку та не поєднано із метою заволодіння чужим майном, а сам умисел на заволодіння майном виник у обвинуваченого, коли він вже знаходився в будинку, і особа, яка перебувала в даному будинку спала, не прокинувшись при вході обвинуваченого всередину до будинку, тому саме заволодіння чужим майном з боку обвинуваченого відбулось таємно.
Разом з тим у діях обвинувачено ОСОБА_5 на підставі аналізу та співставлення доказів, досліджених в ході судового розгляду, достатньо об'єктивно вбачаються ознаки закінченого замаху на крадіжку, таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є повторність, а тому його дії підлягають перекваліфікації за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Вина обвинуваченого у вчиненні даного злочину повністю доведена дослідженими в ході судового розгляду доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Зміна правової кваліфікації дій обвинуваченого судом в даному випадку покращує його становище порівняно з пред'явленим обвинуваченням та повноваження суду в цій частині відповідають вимогам ст. 337 ч.3 КПК України.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, має непогашену судимість за вчинення корисливого злочину, посередньо характеризується за місцем проживання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є визнання ним вини у замаху на вчинення крадіжки повторно, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції визначеної даною статтею.
Приймаючи до уваги заявлене обвинуваченим клопотання про звільнення його від відбування покарання та застосування амністії, з врахуванням вимог ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році», обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання, так як на час вчинення кримінального правопорушення є інвалідом ІІ групи, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК від 05.03.2014 до довідки серії 10 ААВ № 557020.
Вказані обставини, також визначені судом, з врахуванням представленої стороною обвинувачення довідки про судимість. З вказаної інформації вбачається, що на момент розгляду справи по суті, обвинувачений ОСОБА_5 , має непогашену судимість, за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 186 ч.2 (злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин). Тому, останній має непогашену судимість лише за один тяжкий злочин, і відносно нього не можуть застосовуватись положення ст. 4 п. «в» Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Приймаючи до уваги ті обставини, що відносно обвинуваченого підлягає застосуванню амністія, і останній звільняється судом від покарання, запобіжний захід обраний відносно останнього у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15 ч.2, 50, 185 КК України, ст. ст. 369-374 КПК України, ст. 4 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши з-під варти із залу суду.
Речові докази: дорожню валізу марки «QIAOFEI», спортивну кофту марки «NIKE», спортивні штани марки «ADIDAS», спортивну футболку марки «STORMTECH», спортивну кофту марки «MERMOT», рюкзак марки «HAIBOWEIYE», шкіряний гаманець марки «GELENIN» та грошові коштами в сумі 330 гривень та 150 Євро повернути потерпілому ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави понесені судові витрати на залучення експерта в сумі 1581,92 грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя: