"13" березня 2018 р. Справа153/1218/17
Провадження2/153/422/17-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_5
відповідача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Ямпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує наступним : 05 листопада 1977 року між нею та померлим ОСОБА_8 був укладений шлюб. 16 травня 1980 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_8 за спільні кошти купили житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка 12 (сьогодні Шевченка,8) в м. Ямпіль, Вінницької області, про що свідчить договір від 16 травня 1980 року, який був оформлений на ім'я чоловіка ОСОБА_8П.є. До сьогоднішнього дня вона зареєстрована та проживає у спірному будинку. На протязі сімейного життя із ОСОБА_8 вони разом спільними коштами та спільною працею добудували до будинку веранду, а також на території домоволодіння спірного будинку побудували чотири сараї та літню кухню. Спірний житловий будинок із надвірними будівлями по вул. Шевченка,12 (сьогодні Шевченка 8) в м. Ямпіль, Вінницької області вважається спільною сумісною власністю її та померлого ОСОБА_8П і за життя останнього вони мали із ним право власності на цей житловий будинок у рівних частках по 1/2. 14 вересня 2000 року шлюб між нею та ОСОБА_8 було розірвано. 24 листопада 2014 року в м. Ямпіль, Вінницької області ОСОБА_8 помер. 17 березня 2016 року державний нотаріус Ямпільського державної нотаріальної контори ОСОБА_7 видала трьом відповідачам оспорюванні свідоцтва на право на спадщину за законом по 1/3 частці кожному на спірний житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель.
Державний нотаріус при видачі оспорюваних свідоцтв про право на спадщину за законом видав по 1/3 частці на ім'я відповідачів на 100% всього спірного житлового будинку з надвірними будівлями, а не від половини спільного майна. З метою поновлення свого порушеного права на ? частку як спільної сумісної власності на житловий будинок із надвірними будівлям, що розташований по вул. Шевченка 8 в м. Ямпіль, Вінницької області, вона змушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки її порушене право підлягає захисту виключно в судовому порядку. Просить суд визнати недійсними Свідоцтва про право на спадщину за законом видані 17 березня 2016 року державним нотаріусом Ямпільської державної нотаріальної контори по 1/3 частці на житловий будинок і надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого в реєстрі № 348. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 28781942 від 17 березня 2016 року) на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області за яким право власності по 1/3 частці належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06 листопада 2017 року вх. № 7198 позивач звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, а саме просить суд визнати за нею, право власності на 1/2 частку житлового будинку із надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області. Зазначила, що житловий будинку по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області був придбаний в період коли вона із ОСОБА_8 перебувала у зареєстрованому шлюбі. На протязі спільного сімейного життя із ОСОБА_8 вони разом спільними коштами та спільною працею добудували до будинку веранду, а також на території домоволодіння спірного будинку побудували чотири сараї та літню кухню. Спірний житловий будинок із надвірними будівлями по вул. Шевченка,12 (сьогодні Шевченка 8) в м. Ямпіль, Вінницької області вважається спільною сумісною власністю її та померлого ОСОБА_8П і за життя останнього вони мали із ним право власності на цей житловий будинок у рівних частках по 1/2. 14 вересня 2000 року шлюб між нею та ОСОБА_8 було розірвано. Хоча шлюб між ними було розірвано, але вона із ОСОБА_8 продовжували проживати в одному будинку як одна сім'я, мали своє господарство, мали спільний побут, мали взаємні права та обов'язки як чоловік та жінка. За час спільного проживання і до дня смерті ОСОБА_8, у неї із останнім не виникало жодних спорів з приводу володіння, користування спірним житловим будинком, тобто вони користувались спірним будинком із надвірними будівлями за взаємною згодою, тому за життя ОСОБА_8 не ставилось питання про поділ спільно нажитого будь-якого майна. Однак сьогодні існує спір з приводу належної їй частки спірного житлового будинку із надвірними будівлями, тому з метою захисту її майнових прав вона змушена звернутися до суду.
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2017 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог державного нотаріуса Ямпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та витребувано з Ямпільської державної нотаріальної контори спадкову справу ОСОБА_8, який помер 24 листопада 2014 року.
27 грудня 2017 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
30 січня 2018 року та 02 березня 2018 року ухвалами Ямпільського районного суду Вінницької області розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що у 1977 року між позивачем та ОСОБА_8 був укладений шлюб. 16 травня 1980 року в період шлюбу вони за спільні кошти купили житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка 12 (сьогодні Шевченка,8) в м. Ямпіль, Вінницької області. На протязі спільного сімейного життя із ОСОБА_8 вони разом добудували до будинку веранду, побудували чотири сараї та літню кухню. Таким чином, спірний житловий будинок із надвірними будівлями вважається спільною сумісною власністю позивача та померлого ОСОБА_8. В 2000 році шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано, однак остання до сьогоднішнього дня зареєстрована та проживає у житловому будинку по вул. Шевченка,8 в м. Ямпіль, Вінницької області. За життя ОСОБА_8 у них спору щодо спільно нажитого майна в період шлюбу не було, а тому вони не зверталися до суду щодо його розподілу. Спір виник в березні 2017 року з моменту, коли відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8, тому з метою захисту майнових прав позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позову. Вказала, що дійсно в 2000 році шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано, однак вони продовжували проживати разом у житловому будинку по вул. Шевченка,8 в м. Ямпіль, Вінницької області. За життя батька ОСОБА_8 у них спору щодо спільно нажитого майна в період шлюбу не було і вони не зверталися до суду щодо його розподілу. При зверненні до нотаріуса з приводу прийняття спадщини після смерті батька, вона не вказувала про те, що житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували щодо їх задоволення. Представник відповідача ОСОБА_5 вважає, що позивач не мала право звертатися до суду із даним позовом. Оскільки з моменту розірвання шлюбу у неї була можливість здійснити розподіл спільно нажитого майна із ОСОБА_8. ОСОБА_1 своїм правом не скористалась та пропустила строк позовної давності. Визнають, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_8 після розірвання шлюбу продовжували проживати в одному домоволодінні. При цьому, за життя ОСОБА_8 пропонував позивачу здійснити розподіл спільно нажитого майна. Зазначив, що до обов'язків нотаріуса не входить питання з'ясування чи є спадкове майно спільною сумісною власністю чи ні. Позивачем при подачі позову не було надано жодних доказів, які б підтверджували досудове врегулювання спору.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Ямпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву вхід. № 646 від 25 січня 2018 року про розгляд справи у її відсутність. При розгляді справи покладається на розсуд суду.
Із досліджених судом письмових доказів встановлено, що 05 листопада 1977 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, остання змінила своє дівоче прізвище на прізвище чоловіка ОСОБА_8 (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії І-АМ № 370623 (а.с.7)). Із копії договору від 16 травня 1980 року встановлено, що ОСОБА_8 купив житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка 12 в м. Ямпіль, Вінницької області (а.с.9-10). Із копії домової книги на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 12 (вул. Шевченка, 8) в м. Ямпіль, Вінницької області та із копії паспорта ОСОБА_1 встановлено, що остання зареєстрована в даному житловому будинку з 15 жовтня 1988 року(а.с.11-13).
Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу встановлено, що 14 вересня 2000 року було розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с.8).
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 березня 2016 року встановлено, що після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняли його діти ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 по 1/3 частці. Спадщина складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка,12) в м. Ямпіль, Вінницької області (а.с.14). Із інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 55327680 встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину №348 було винесено рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 28781942 від 17 березня 2016 року) на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області за яким право власності по 1/3 частці належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15-16). Із копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області встановлено, що замовниками технічної інвентаризації були ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3. Із заяв від 30 квітня 2015 року № 337 та від 06 травня 2015 року встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 звертались до державного нотаріуса та проявили своє волевиявлення на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_8 (а.с.65-66). Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 40284879 встановлено, що ОСОБА_8 помер 24 листопада 2014 року та після його смерті була відкрита спадкова справа (а.с.71). Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40284982 від 30 квітня 2015 року встановлено, що після смерті ОСОБА_8 була зареєстрована спадкова справа № 57403298 (а.с.72). Із заяви від 17 березня 2016 року за № 242 встановлено, що ОСОБА_4 звертався до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_8 на 1/3 частину майна, яке складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області(а.с.73). Із заяви від 17 березня 2016 року за № 243 встановлено, що ОСОБА_6 зверталась до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_8 на 1/3 частину майна, яке складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області(а.с.74). Із заяви від 17 березня 2016 року за № 244 встановлено, що ОСОБА_3 звертався до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_8 на 1/3 частину майна, яке складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області (а.с.74).
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.1 ст.24 КпШС України (в редакції 1969 р.) майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них.
Домоволодіння по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області не отримувалось ОСОБА_8 в дар або в порядку спадкування, а було набуто на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 1980 року в період шлюбу із позивачем.
Відпвідно до ч.1 ст. 22КпШС України (в редакції 1969 р.) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що в період шлюбу позивача із ОСОБА_8 був набутий житловий будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області. Також судом встановлено, що на протязі спільного сімейного життя ОСОБА_1 із ОСОБА_8 було здійснено добудову веранди, побудовано чотири сараї та літню кухню. Отже, житловий будинок із надвірними будівлями по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області вважається спільною сумісною власністю позивача та померлого ОСОБА_8.
Відповідно до ч.1 ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 належить право власності на ? житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 (колишній номер Шевченка, 12) в м. Ямпіль, Вінницької області.
Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відносно строків позовної давності, судом було встановлено, що в 2000 році шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано, однак остання до сьогоднішнього дня зареєстрована та проживає у житловому будинку по вул. Шевченка,8 в м. Ямпіль, Вінницької області. За життя ОСОБА_8 у них спору щодо спільно нажитого майна в період шлюбу не було, тому і не ставилось питання про поділ спільно нажитого будь-якого майна.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи ту обставину, що право позивача було порушено 17 березня 2016 року з моменту оформлення відповідачами спадщини після смерті ОСОБА_8 на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по вул. Шевченка,8 в м. Ямпіль, Вінницької області, тому суд вважає, що перебіг позовної давності слід рахувати саме з 17 березня 2016 року. ОСОБА_1 звернулась до суд із даним позовом 19 вересня 2017 року, тому строк позовної давності не пропущений.
Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, встановлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Нормами статті 71 Закону України «Про нотаріат» в першій його редакції від 02.09.1993 року встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається державним нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.
З приводу правильності виданих свідоцтв про право на спадщину за законом від 17 березня 2016 року по 1/3 частці на житловий будинок і надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області на ім'я відповідачі, суд зазначає наступне. Державним нотаріусом Ямпільської державної нотаріальної контори було проведено відчуження належної позивачу 1/2 частини домоволодіння по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області всупереч вимогам законодавства, зокрема нормам ст.ст.22, 28 КпШС України, оскільки право власності на 1/2 частку ОСОБА_1 було набуте в період шлюбу за життя чоловіка ОСОБА_8 з моменту укладення договору купівлі-продажу від 16 травня 1980 року. Таким чином, належна позивачу 1/2 частина у спільному майні подружжя не є спадковим майном після смерті ОСОБА_8, а тому свідоцтво про право на спадщину на все домоволодіння не могло бути видано, тобто нотаріусом включено до спадкового майна те, що не є спадковим, а особистим майном ОСОБА_1 - 1/2 частина домоволодіння по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області .
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Враховуючи недійсність свідоцтва про право на спадщину, відповідно державна реєстрація права власності (індексний номер 28781942 від 17 березня 2016 року) на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області за яким право власності по 1/3 частці належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відбулась на підставі цього свідоцтв про право на спадщину за законом видані 17 березня 2016 року - підлягає скасуванню
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає стягнути пропорційно із відповідачів на користь позивача судові витрати в сумі 1920 гривень, тобто по 640 гривень з кожного.
Керуючись ст.ст. 7,10, 258-259,263-265, 268 ЦПК України,182, 1301 ЦК України,ст.ст. 22, 28 КпШС, Постановою Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Ямпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 частку житлового будинку із надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області, який є об'єктом права спільної сумісної власності.
Визнати недійсними Свідоцтва про право на спадщину за законом видані 17 березня 2016 року державним нотаріусом Ямпільської державної нотаріальної контори по 1/3 частці на житловий будинок і надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого в реєстрі № 348.
Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 28781942 від 17 березня 2016 року) на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 8 в м. Ямпіль, Вінницької області за яким право власності по 1/3 частці належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути пропорційно із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати в сумі 1920 гривень, тобто по 640 гривень з кожного.
Повне рішення складено 22 березня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий М.М. Дзерин