Справа № 152/333/18
Провадження1-кп/152/45/18
19 березня 2018 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального
провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду обвинувальний акт та угоду про примирення від 28.02.2018 року у кримінальному провадженні №12018020360000028 від 02.02.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 24 січня 2018 року в обідню пору доби, перебуваючи в гостях у ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 , в одній із кімнат будинку, на серванті виявила сумочку чорного кольору та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів викрала належну ОСОБА_5 чорну сумочку, в якій знаходилась електробритва «Remington R-95», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №899/18-21 від 26.02.2018 року 460,80 грн., після чого разом з викраденим покинула будинок.
Таким чином, ОСОБА_4 завдала ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 460,80 грн.
Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, 28 лютого 2018 року між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.
З вказаної угоди від 28 лютого 2018 року вбачається, що її сторони - підозрювана ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12018020360000028 дійшли згоди щодо формулювання підозри та її правової кваліфікації, яка ніким не оспорюється. ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні; сторони угоди зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом'якшуючі покарання ОСОБА_4 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Сторони угоди узгодили призначення покарання підозрюваній ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн.
У угоді зазначено, що її сторонам роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Ухвалою суду від 02 березня 2018 року, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні, розуміючи надані їй законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про примирення; характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде до неї застосований у разі затвердження угоди судом, наслідки затвердження угоди та права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просила суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначила, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
ОСОБА_4 пояснила, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягала на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_5 , який є стороною угоди про примирення, розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду, запевняв суд, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні зауважив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, тож просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
На виконання вимог ст.474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що підозрювана усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.
Таким чином, суд, заслухавши думку сторін угоди та висновок прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі "Коваль проти України" від 19.10.2006 року, суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість "будь - якого кримінального обвинувачення".
Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно із ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається із обвинувального акту та угоди про примирення, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, які, відповідно до ст.12 КК України, класифікуються як злочин середньої тяжкості.
Зміст угоди про примирення від 28 лютого 2018 року, укладеної між підозрюваною ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , відповідає вимогам, встановленим в ст. 471 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити.
Зокрема, у вказаній угоді зазначені її сторони; формулювання підозри та її правова кваліфікація із зазначенням частини статті Кримінального кодексу України; істотні для даного кримінального провадження обставини; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди; наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.
Крім того, судом встановлено, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, ОСОБА_4 зможе виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Для з'ясування добровільності укладення угоди прокурором надані матеріали провадження №12018020360000028, які судом вивчені на предмет наявності скарг обвинуваченої під час досудового розслідування.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і обвинувачена, і потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Згідно з угодою про примирення від 28 лютого 2018 року, її сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України, визнаючи, шляхом її укладення доведеним, що обвинувачена ОСОБА_4 24 січня 2018 року в обідню пору доби, перебуваючи в гостях у ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 , в одній із кімнат будинку, на серванті виявила сумочку чорного кольору та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів викрала належну ОСОБА_5 чорну сумочку, в якій знаходилась електробритва «Remington R-95», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №899/18-21 від 26.02.2018 року 460,80 грн., після чого разом з викраденим покинула будинок.
Як наслідок, своїми протиправними діями, які полягають у таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_4 завдала потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 460,80 грн., який повністю відшкодувала до підписання угоди про примирення.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що укладена угода між нею та потерпілим відповідає вимогам КПК України, дії ОСОБА_4 кваліфіковані вірно, фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 - наявні, узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст.ст.50, 65 - 67 КК України.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена між підозрюваною ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 угода про примирення підлягає затвердженню в підготовчому судовому засіданні на підставі п.1 ч.3 ст.314 та ч.1 ст.475 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по даному кримінальному провадженню - електробритву «Remington R-95» повернуто ОСОБА_5 під розписку.
Підлягають стягненню з підозрюваної ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 286 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 органом досудового розслідування не обирався.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст. 373-376, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 28 лютого 2018 року про примирення між підозрюваною ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2018 року за №12018020360000028.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази - електробритву «Remington R-95» залишити у власності потерпілого ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (рахунок №31118115700687, код ЄДРПОУ 37337796 УК у Шаргородському районі (Шаргородський район) 24060300) витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст.394 КПК України, а саме: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1