Справа № 136/1999/17
провадження № 2/136/152/18
іменем України
"14" березня 2018 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенко Д.Т.
за участю секретаря судових засідань Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, -
учасники справи:
представник позивача Добранський Ю.М.
відповідач ОСОБА_2
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - позивач, банк, кредитор) звернулось до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), мотивуючи його тим, що 19.03.2007 між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 (далі - позичальник, клієнт) було укладено кредитний договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою №162. 23.03.2009 між банком та клієнтом укладено додаткову угоду №1 до цього договору. За умовами вказаного правочину, банк зобов'язався відкрити клієнту відновлювальну кредитну лінію з лімітом у розмірі 43 000 грн. за умовами отримання клієнтом пенсії шляхом її зарахування на картрахунок. Строк дії кредитної лінії встановлюється на період дії БПК. Для користування картрахунком банк оформляє клієнту платіжну картку строком на два роки, який продовжується шляхом перевипуску картки в межах визначеного умовами договору строку. Проценти за користування кредитом сторонами узгоджено в розмірі 24 % річних, а за перевищення витратного ліміту 35% річних. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. За життя, у Позичальника виникла заборгованість перед Банком, яка станом на 08.12.2017 складає 23 948,53 грн. та є заборгованістю по кредиту (основним боргом). Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_2, яка спадщину прийняла, однак у добровільному порядку борг перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна вона не погашає, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у межах вартості майна одержаного у спадок та вирішити питання судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, а справу розглянути у його відсутність, у разі неявки відповідача, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, однак надала суду заяву по суті справи про визнання позову, не заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі, справу просила розглянути у її відсутність.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому ухвалює рішення в даному судовому засіданні, в загальному порядку, за відсутності сторін, на підставі зібраних у справі доказів, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив, що 14.03.2007 ОСОБА_4 звернувся до ВАТ «Ощадбанк» із заявою про відкриття кредитної лінії та встановлення ліміту кредитування по картковому рахунку (а.с.10).
За наслідками розгляду вказаної заяви, 19.03.2007 між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір №162 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, за умовами якого банк зобов'язався відкрити Клієнту рахунок НОМЕР_2 в гривнях та відновлювальну кредитну лінію, з лімітом кредиту у розмірі 43 000 грн. за умови отримання Клієнтом пенсії шляхом її зарахування на картрахунок. У договору сторонами узгоджено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних, а за перевищення витратного ліміту 35% річних.
23.03.2009 між Банком та Клієнтом укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до вищевказаного договору, які сторонами узгоджено в установленому законом порядку.
Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.11).
Як убачається з інформації наданої начальником Липовецького районного відділу ДРАЦС ГУЮ у Вінницькій області №1083/16.13-00-36 від 27.04.2017 (а.с.12), на запит філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», яку останнім отримано 10.05.2017, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що було вчинено актовий запис про смерть, який зареєстровано 16.12.2013.
Згідно розрахунків банку, що додано до матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором нарахована по 10.12.2013 та склала 23 948, 53 грн. та визначена станом на 08.12.2017 - 23 948,53 грн. (а.с.30-32).
12.04.2017 начальником філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» направлено до Липовецької державної нотаріальної контори заяву, як кредитора, з вимогою до спадкоємців ОСОБА_4, оскільки їм стало відомо про смерть останнього (а.с.13).
Згідно відповіді завідувача Липовецької державної нотаріальної контори від 26.04.2017 (а.с.16), філію - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» було повідомлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 заведена приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Врублевською Ю.В.
23.11.2017 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" та в порядку забезпечення доказів витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4.(а.с.28), згідно яких встановлено, що своїм право на спадкування після смерті ОСОБА_4 скористалась його дружина - ОСОБА_2, яка спадщину прийняла шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інший спадкоємець - дочка спадкодавця ОСОБА_7 від спадщини відмовилась, подавши заяву відповідного змісту (а.с.19).
Отож, за матеріалами справи, єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_4 є відповідач у справі ОСОБА_2, утім обсягу майна, яке увійшло до складу спадщини матеріали справи не містять. Також відсутні докази про те, чи видавались на ім'я відповідача нотаріальні акти.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Зі змісту ст. ст. 1216, 1218 ЦК, вбачається, що до складу спадщини входять не лише права, але також і обов'язки спадкодавця. Обов'язки спадкодавця - це договірні та недоговірні майнові зобов'язання, які в силу їх правової природи можуть бути успадковані, тобто не є невід'ємно пов'язаними з особою їх попереднього носія - спадкодавця (ст. 1219 ЦК).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.
Зі змісту статті 1282 ЦК України вбачається, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Для визначення початку перебігу строку має значення не тільки безпосередня обізнаність особи з відкриттям спадщини, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про її відкриття. При цьому, дана норма містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про відкриття спадщини, покладається на позивача.
Недотримання кредитором передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення вимог, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним судом України під час розгляду справи № 6-33цс15.
Отже, виходячи з положень статті 1281 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до спадкоємця повинно бути пред'явлено протягом одного року від настання строку вимоги або ж протягом шести місяців від дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини.
Із зібраних у справі доказів судом встановлено, що про смерть позичальника ОСОБА_4 позивачеві стало відомо 10.05.2017 в підтвердження чому є офіційна інформація отримана ним за запитом від 12.04.2017 за №101.20-11/259, відтак суд вважає, що саме з цієї дати позивач знав про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4
Згідно правил ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачеві, слід було пред'явити вимоги до спадкоємця протягом шести місяців від дня коли він дізнався про відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із даним позовом 14.12.2017.
Наведене свідчить, що кредитор пред'явив вимогу з пропуском вищевказаного строку, що згідно з частиною четвертою статті 1281 ЦК України, позбавляє його права вимоги до спадкоємця.
Утім, відповідач подала до суду заяву про визнання позову, зазначивши про це в заяві по суті справи від 13.03.2018.
Правилами ч.4 ст.206 ЦПК України, передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає, що у даному випадку визнання відповідачем позову, суперечить закону, відтак підстави для ухвалення рішення про задоволення позову відсутні.
Ураховуючи те, що позивач пред'явив вимогу до відповідача з пропуском визначеного законодавцем строку, що згідно з частиною четвертою статті 1281 ЦК України, позбавляє його права вимоги до спадкоємця, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується ст.141 ЦПК України, а тому у разі відмови в задоволенні позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору відносить за його рахунок.
Керуючись ст.1217-1219, 1220, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 10,13,141, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул.. Соборна, 71, ЄДРПОУ - 09302607) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.Т. Кривенко