15 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 10/05/5026/1138/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: Черкаської обласної ради - Денжанської О.С., дов. від 02.01.2018 №011-33/22; ФОП Моклюк А.П. - крупа Р.А. дов від 12.03.2018 та ліквідатора КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. - посв. №884 від 18.04.2013.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Моклюка Андрія Павловича
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017
(Головуючий суддя - Доманська М.Л.; судді - Остапенко О.М., Корсакова Г.В.)
за позовом Комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради
до Черкаської обласної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Комунальне підприємство "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності"
2) Комунальне підприємство "Регіональний навчально-практичний центр розвитку багатофункціональних кооперативів Черкаської обласної ради"
про визнання недійсним рішення відповідача в частині п.п. 1.2 п. 1, про зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення позивачу нерухомого майна у межах справи №10/05/5026/1138/2012
за заявою Комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради
про визнання його банкрутом
1. У провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа №10/05/5026/1138/2012 про банкрутство Комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради (далі - КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту", боржник), порушена ухвалою суду від 02.08.2012 в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013 внесених змін (Далі - Закон про банкрутство), якою передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
2. Постановою господарського суду Черкаської області від 16.08.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю. В.
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської обласної ради, третя особа - КП "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності", про часткове скасування рішення, визнання відсутнім права щодо розпорядження нерухомим майном та визнання права повного господарського відання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняте відповідачем рішення "Про передачу та списання майна обласної комунальної власності" №14-6/VI від 06.04.2012р. є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині пп.1.2 п.1. Крім цього, позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права повного господарського відання на нерухоме майно - склад з прибудовою площею 778 кв.м, адміністративне приміщення площею 84 кв.м, огорожу території площею 295,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Черкаси, пров. Комунальний, 35, а також визнати відсутнім право відповідача на розпорядження цим майном тощо.
4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем рішення "Про передачу та списання майна обласної комунальної власності" №14-6/VI від 06.04.2012 є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині п.п. 1.2 п. 1, оскільки вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом, а рішення сесії не підміняє в даному випадку закон. Крім того, позивач зазначав, що спірне нерухоме майно було закріплене за ним на праві повного господарського відання, що виключає право відповідача як власника такого майна на самостійне його вилучення (відчуження).
5. справа судами розглядалась неодноразово.
6. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі №10/05/5026/1138/2012 позов задоволено повністю;
6.1. визнано недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-6VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна: склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв. м., що розташоване за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський район, провул. Комунальний, буд. 35;
6.2. зобов'язано Черкаську обласну раду відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна, що розташоване за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, провул. Комунальний, буд. 35;
6.3. стягнуто з Черкаської обласної ради 14204,90 грн. судового збору в доход державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України;
6.4. стягнуто з Черкаської обласної ради на користь КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради 3654,00 грн. судового збору.
7. Мотивуючи прийняте рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що прийняття відповідачем спірного рішення та в той же день 06.04.2012 рішення про ліквідацію позивача свідчить про умисне виведення майна позивача з ліквідаційної маси з метою ухилення від сплати боргів кредиторам позивача, у тому числі з допомогою банкрутства.
7.1. На думку суду першої інстанції правовим наслідком прийняття відповідачем спірного рішення безпосередньо порушує права та інтереси кредиторів позивача, задоволення вимог яких повинно відбуватись виключно за рахунок активів боржника.
7.2. Крім того, у мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції прослався на правовий зв'язок між прийняттям відповідачем спірного рішення та ліквідацією позивача, шляхом співставлення дат настання відповідних подій, встановлення обставин порушення провадження у справі про банкрутство позивача.
7.3. Разом з тим, суд відхилив клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 (Далі - ГПК України) з огляду на наявність чинної ухвали господарського суду Черкаської області від 23.01.2014, оскільки не встановив обставин щодо тотожності предмету і підстав позову.
8. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 апеляційну скаргу Черкаської обласної ради на ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі № 10/05/5026/1138/2012 задоволено частково.
8.1. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі № 10/05/5026/1138/2012 скасовано.
8.2. Прийнято нове рішення, яким:
" 1. Припинити провадження у справі № 10/05/5026/1138/2012 стосовно заявлених вимог ліквідатора банкрута щодо визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський район, провул. Комунальний, буд. 35.
2. Відмовити у задоволенні позовної заяви ліквідатора банкрута в частині зобов'язання Черкаської обласної ради відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення комунальному підприємству "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна".
9. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що ухвала господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 у справі №10/05/5026/1138/2012 про відмову у задоволенні позовних вимог є чинною, судом вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, отже, провадження у даній справі в частині заявлених вимог ліквідатора банкрута щодо визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
10. Фізична особа-підприємець Моклюк Андрій Павлович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у справі №10/05/5026/1138/2012 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У своїй касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Моклюк Андрій Павлович просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі №10/05/5026/1138/2012;
11.1. заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку, що спір, вирішуючи який господарським судом Черкаської області винесено ухвалу від 23.01.2014 у справі №10/05/5026/1138/2012 про відмову у задоволенні позовних вимог вирішений за наявності однакових підстав та предмету позову, внаслідок чого, судом другої інстанції безпідставно застосовано положення п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України та припинено провадження у даному спорі.
12. Крім того, звертаючись із касаційною скаргою Фізична особа-підприємець Моклюк Андрій Павлович вважає себе, на підставі договору від 06.09.2017 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України), правонаступником ОСОБА_7 як кредитора (голови комітету кредиторів) та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача у даному спорі.
12.1.Також, зазначає, що 11.09.2017 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із заявою про заміну кредитора (третьої особи) його правонаступником.
12.2. Не зважаючи на те, що, на даний час, ухвала апеляційного господарського суду за результатами розгляду наведеної заяви на адресу Фізичної особи-підприємця Моклюка А.П. не надходила, вважає, що це не є перешкодою в реалізації права останнього на касаційне оскарження, оскільки ОСОБА_7 після 06.09.2017 позбавлена такого права на касаційне оскарження у даній справі.
13. Ліквідатором КП Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. подано відзив на касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Моклюка Андрія Павловича з проханням її задовольнити, скасувати постанову апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції у даній справі від 13.07.2017.
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі № 10/05/5026/1138/2012 за касаційною скаргою Фізичної особи підприємця Моклюка Андрія Павловича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017.
14.1. Повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, у строк до 23 лютого 2018 року.
15. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити, виходячи з такого.
16. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
17.У ст. 27 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
17.1. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
17.2. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
17.3.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
18. У ст. 25 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
18.1. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
18.2. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
19. Крім того, з урахуванням положень ст. 107 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, в порядку якої Фізична особа-підприємець Моклюк Андрій Павлович звертався із касаційною скаргою, правом на подання касаційної скарги наділені сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
20. При поданні, у даному випадку касаційної скарги, Фізична особа-підприємець Моклюк Андрій Павлович, вважав себе правонаступником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7, на підставі договору від 06.09.2017 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) та поданої до вирішення спору по суті до апеляційного господарського суду відповідної заяви про правонаступництво, в порядку ст. 25 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017.
21. зважаючи на положення ст. 43 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
22. Відповідно до ст. 99 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
22.1. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
23. У ст. 101 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, зокрема, передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
24. Проте, матеріали даної справи не містять результатів розгляду заяви Моклюка Андрія Павловича, а саме, відповідної ухвали апеляційного господарського суду про заміну судом другої інстанції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача або про відмову у такій заміні, не містить цього і оскаржувана постанова, що виключає, у даному випадку, касаційний перегляд постанови суду другої інстанції від 02.10.2017 по суті.
25. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
26. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
27. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у даній справі таким вимогам не відповідає.
28. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України у чинній редакції судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
29. Зважаючи на наведені процесуальні норми та обставини подання Фізичною особою-підприємцем Моклюком Андрієм Павловичем заяви до суду другої інстанції про його правонаступництво, в порядку ст. 25 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову від 02.10.2017, апеляційний господарський суд, в порушення ст. 32, 33, 43, 99, 101 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, ухилився від здійснення процесуального правонаступництва третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, що призвело до порушення
прав Моклюка А.П. на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду, тому прийняту судом оскаржувану постанову не можна визнати законною.
30.Наведене є в будь-якому випадку підставою для скасування ухвалених по справі судових актів в силу положень п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України у чинній редакції.
31. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції позбавлений права здійснити відповідне правонаступництво, оскільки таких вимог заявник касаційної інстанції не заявляв, заявляв їх до суду апеляційної інстанції, яка ухилилась від їх розгляду, відтак касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, з передачею справи на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду, якому необхідно вирішити питання щодо наявності або відсутності правових підстав для здійснення правонаступництва третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
32. Враховуючи те, що колегією суддів прийнято рішення про скасування оскаржуваної постанови і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то у відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 310, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Моклюка Андрія Павловича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у справі №10/05/5026/1138/2012 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у справі №10/05/5026/1138/2012 скасувати.
3. Справу №10/05/5026/1138/2012 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко