15 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 918/1203/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017
(головуючий - Павлюк І. Ю., судді: Демидюк О.О., Дужич С.П.)
та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017
(суддя Марач В.В.)
у справі № 918/1203/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання в сумі 19 713 698,17 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання недійсним пункту 9.3 договору №4063/15-БО-28 від 29.12.2014 купівлі-продажу природного газу в частині формулювання визначення строку позовної давності, щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних тривалістю у 5 (п'ять) років,
07 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017 у справі №918/1203/16.
Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, який набрав чинності з 15.12.2017, передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник вже вдруге звертається до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення. Вдруге подана ним касаційна скарга підписана адвокатом Литвин П.В. До заяви додане клопотання про поновлення оскарження дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 53 ГПК України), підписане представником за довіреністю ОСОБА_2 Матеріали касаційної скарги містять копію довіреності від 14.04.2017 №14-75, яка видана заступнику начальника відділу виконавчих проваджень юридичного департаменту ОСОБА_2.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-2 Конституції України в редакції Закону № 1401-VIII виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст.131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, з 01.01.2017 представництво у суді касаційної інстанції у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися виключно адвокатами.
При цьому підписання та/або подання заяв та клопотань у справі є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Однак, до касаційної скарги не додано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження доказів того, що ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність та уповноважений представляти інтереси скаржника як адвокат.
У зв'язку з цим у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відсутні підстави для розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Враховуючи, що Публічним акціонерним товариством "Публічна акціонерна компанія "Нафтогаз України" касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та не порушується питання щодо поновлення цього строку, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.08.2017 у справі №918/1203/16 залишити без руху.
2. Встановити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач