Верховний
Суд
12 березня 2018 року
м. Київ
справа № 910/19326/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018
та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2018
(головуючий - Дідиченко М.А., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
у справі № 910/19326/15 Господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20"
про стягнення 1 149 809,26 грн,
26 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018, додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2018 у справі №910/19326/15 з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку у справі №910/19326/15.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення із позовом у даній справі, у липні 2015 року) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у цій справі позов задоволено: стягнуто з Житлово - будівельного кооперативу "Кристал - 20" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 540654,53 грн основного боргу за спожиту теплову енергію, 68748,29 грн пені, 22664, 47 грн - 3% річних, 274342,35 грн збитків від інфляції, 22996,19 грн судового збору. В частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 243399,62 грн. провадження у справі припинене відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі № 910/19326/15 скасовано частково в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково: стягнуто з Житлово - будівельного кооперативу "Кристал - 20" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 260010,68 грн основного боргу, 15186,35 грн пені, 1842,38 грн - 3% річних, 30903,92 грн збитків від інфляції, 7811,81 грн судового збору за подання позову. Стягнуто Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Житлово - будівельного кооперативу "Кристал - 20" 13167,06 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2018 доповнено резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 абзацами 2 та 4 такого змісту: "Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 в частині припинення провадження у справі на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України у сумі 243399,62 грн. скасувати. В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" у сумі 280643,85 грн. основного боргу, 53561,94 грн. пені, 20822,09 грн. 3 % річних та 243438,43 грн. інфляційних втрат - відмовити повністю."
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2018, а рішення суду першої інстанції залишити в силі у відповідній частині. Тобто, скаржник оспорює скасування рішення про задоволення позову на суму 598 466,31 грн.
Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
За подання Публічним акціонерним товариством "Київенерго" у лютому 2018 року касаційної скарги у справі, з урахуванням часткової відмови у задоволенні позовних вимог, судовий збір підлягав сплаті в сумі 23 938,66 грн (11969,33*200%) виходячи з оспорюваної суми.
Публічним акціонерним товариством "Київенерго" до касаційної скарги додано платіжне доручення № 2117089414 про сплату 6 153,04 грн.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з тим, що судовий збір скаржником сплачено не у повному обсязі, Публічному акціонерному товариству "Київенерго" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та доплатити судовий збір у сумі 17 785,62 грн.
Верховний Суд зазначає, що листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Рахунок отримувача: 31213207700007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 820019;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Відповідно до частин 1,2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення скаржник послався на частину 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Клопотання заявника викладене на двох аркушах, другий з яких дублює останній аркуш касаційної скарги, де викладена її прохальна частина (без внесених до нього виправлень).
Водночас до заяви про відновлення пропущеного строку скаржник не додав належних та достатніх доказів (як то копії конвертів, в яких надсилались копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та додаткової постанови від 02.02.2018), на підтвердження обставин щодо дати отримання копій оскаржуваних рішень суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишається без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для доплати судового збору у розмірі 17 785,62 грн та для наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018, додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2018 у справі №910/19326/15 залишити без руху.
2. Встановити Публічному акціонерному товариству "Київенерго" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені абзацом 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач