19 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2729/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Величко Т.А.,
суддів: Лашина В.В., Поліщук Л.В.
при секретарі: Клименко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Ляшенко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року
по справі №916/2729/16
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18-а, код ЄДРПОУ 31116850)
про стягнення заборгованості із сплати дійсної (ринкової) вартості частини майна ТОВ "Алекс", пропорційної 25 % від дійсної (ринкової) вартості майна,
головуючий суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д., судді - Желєзна С.П., Щавинська Ю.М.
дата прийняття ухвали: 29.01.2018р.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 19.03.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
04.10.2016р. ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Деської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" про стягнення 187500,00 грн., але не менше 25% від дійсної вартості (ринкової) вартості майна, оборотних активів ТОВ "Алекс".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду (суддя Петренко Н.Д.) з призначенням до розгляду в судовому засіданні.
24.01.2018 року позивач ОСОБА_3 надав до суду уточнену позовну заяву (вх. № 1560/18), в якій просить стягнути з ТОВ "Алекс" заборгованість із сплати дійсної (ринкової) вартості частини майна ТОВ "Алекс", пропорційної 25 % від дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ "Алекс", визначеної станом на 05.08.2013 року. Уточнену позовну заяву прийнято судом до розгляду у судовому засіданні 29.01.2018 року.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю 25 відсотків майнових (корпоративних) прав ТОВ „Алекс", учасником якого він був з 2002 року. Вказує, що з 2006 по 05.08.2013 року жодного разу не був запрошений на загальні збори учасників (засновників) товариства, а з 05.08.2013 виключений зі складу товариства. З посиланням на положення ст. 64 Закону України „Про господарські товариства" позивач вказує на необхідність виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, яка протягом встановленого законом часу не виплачена.
24.01.2018 року позивач у справі через канцелярію суду (вх. № 2-420/18) в порядку забезпечення доказів надав заяву про призначення оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої просить поставити питання:
- яка дійсна (ринкова) вартість майнового комплексу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого по АДРЕСА_2, належного на праві власності ТОВ „Алекс", станом на 05.08.2013 року;
- яка дійсна (ринкова) вартість 25 % майнового комплексу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого по АДРЕСА_2, належного на праві власності ТОВ „Алекс", станом на 05.08.2013 року;
Проведення експертизи позивач просив доручити ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» /адреса: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1/ за наявною в матеріалах справи технічною документацією та іншими реєстраційними матеріалами. Зобов'язати директора ТОВ „Алекс" та учасників товариства забезпечити експерту вільний доступ до майнового комплексу та надати всю необхідну документацію.
При цьому позивач мотивує клопотання тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2016 року за клопотанням позивача було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено ряд питань для визначення дійсної (реальної) вартості майна. Однак, позивач зазначає, що у звязку із уточненням позовних вимог для визначення вартості майнового комплексу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» необхідно призначити оціночно-будівельну експертизу.
29.01.2018 року до господарського суду Одеської області відповідачем надано письмові заперечення на клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, в яких представник просить відмовити у задоволенні заяви позивача про призначення оціночно-будівельної експертизи. Оскільки, визначення вартості нерухомого майна, в тому числі і ринкової вартості, відповідно до Національного стандарту № 1, можливе лише на дату проведення оцінки або експертизи. Крім того, представник звертає увагу, що у Реєстрі проведення судових експертиз не зареєстрована методика проведення оцінки цілісних майнових комплексів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2018р. (головуючий суддя Петренко Н.Д., судді - Желєзна С.П., Щавинська Ю.М.) заяву представника позивача ОСОБА_3 про призначення оціночно-будівельної експертизи задоволено частково. Призначено у справі №916/2729/16 судову економічну експертизу. Проведення судової економічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). На вирішення судової економічної експертизи поставлено наступне питання:
- Яка дійсна ринкова вартість усього майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, належна ТОВ «Алекс» /код ЄДРПОУ 31116850, місцезнаходження - 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18-А/ на момент виходу ОСОБА_3 станом на 05.08.2013 року.
Витрати по оплаті проведення судової економічної експертизи покладено на позивача у справі ОСОБА_3.
З посиланням на ст.99, ч.1 ст.110, п.2 ч.1 ст.228, п.6 ч.1 ст.ст. 229, 234, 235 ГПК України, Постанову Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. « Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин», Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Міністерством юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5) суд дійшов висновку, що з метою визначення дійсного розміру вартості усього майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, виникла необхідність призначення у справі судової економічної експертизи.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «Алекс» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2018р. про призначення судової економічної експертизи скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання позивача.
Скаржник зазначає, що предметом позову є стягнення вартості майна ТОВ «Алекс». Разом із тим, судом першої інстанції було поставлено питання, які є ширшими за межі позовних вимог, а саме питання, стосується визначення вартості нематеріальних активів та оборотних активів.
Проте, позовні вимоги в частині стягнення вартості оборотних активів та нематеріальних активів, які не є майном, позивачем не пред'являлись.
На думку скаржника, питання в частині визначення вартості нематеріальних та оборотних активів не входить до предмета доказування. А економічна експертиза взагалі не передбачає можливості визначення вартості майна.
Скаржник вважає, що дійсна потреба у проведенні експертизи відсутня, оскільки ні законом, ні підзаконними актами не передбачено можливість визначення вартості нерухомого майна за минулий час, а методи оцінки цілісних майнових комплексів відсутні.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року у справі № 916/2729/16. Запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" на 19.03.2018р. о 11:00 год.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали оскарження (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача (вибулого учасника Товариства) про стягнення з відповідача заборгованість із сплати дійсної (ринкової) вартості частини майна ТОВ "Алекс", пропорційної 25 % від дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ "Алекс", визначеної станом на 05.08.2013 року.
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Як роз'яснено в п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
При цьому, у п. п. 4.19, 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Як роз'яснено у п.п. 2, 5,9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Про призначення судової експертизи приймається ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.), зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року).
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч.1,2 ст. 98 ГПК України (чинна редакція) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно ст. 99 ГПК України (чинна редакція) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 ГПК України (чинна редакція) про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно до ст.104 ГПК України (чинна редакція) висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Як роз'яснено в п. 15.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 N 4, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
З матеріалів оскарження вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судовим експертом ПП «ОНДЦЕД ім Скибінського С.С.» Скибінською Т.М. була проведена судова оціночно-будівельна експертиза, за результатами якої складено висновок №140/2017 від 12.09.2017р.
Об'єктом дослідження, згідно з ухвалою суду від 27.03.2017р. був майновий комплекс бази відпочинку «Атлантида», на вирішення експерта поставлено питання: «Яка дійсна (реальна) вартість з урахуванням фізичного зношення станом і в цінах на 05.08.2013р. майнового комплексу бази відпочинку «Атлантида» розташованого по вул. Приморська, земельна ділянка 0,685 га, смт. Затока, Центральний курортний район, м. Білгород-Дністровський, Одеська область?».
У висновку експертом було зазначено, що в зв'язку з тим, що період часу, на який необхідно визначити дійсну (реальну) вартість з урахуванням фізичного зношення майнового комплексу бази відпочинку «Атлантида» являється ретроспективним періодом - 05.08.2013р., а в наданих матеріалах справи відсутня технічна та ін. документація на оцінюваний об'єкт станом на 05.08.2013р., відповісти на поставлене питання не надається можливим.
Водночас, колегія суддів зауважує на необхідності призначення у даній справі комплексної оціночно-економічної експертизи для визначення саме ринкової вартості чистих активів Товариства та пропорційного визначення вартості майна Товариства, яка підлягає виплаті позивачу, що повністю узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно яких у разі, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Апеляційна інстанція частково погоджується з висновком господарського суду щодо призначення експертизи у даній справі та частково погоджується з доводами скаржника щодо того, що економічна експертиза не передбачає можливості визначення вартості майна.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи наведене, а також те, що доводи апеляційної скарги, зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової економічної експертизи, а однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), апеляційна інстанція дійшла висновку про призначення у даній справі комплексної оціночно-економічної експертизи для визначення саме ринкової вартості чистих активів Товариства та пропорційного визначення вартості майна Товариства, яка підлягає виплаті позивачу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року (про призначення судової економічної експертизи у цій справі) підлягає зміні в резолютивній частині.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 254, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2018 року у справі №916/2729/16 про призначення судової економічної експертизи - змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:
« 1. Заяву ОСОБА_3 про призначення оціночно-будівельної експертизи - задовольнити частково.
2.Призначити по справі №916/2729/16 судову комплексну оціночно-економічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
- Визначити дійсну (ринкову) вартість всього майна, що належить ТОВ «Алекс» станом на 05.08.2013р., в т.ч. основних засобів нематеріальних активів, довгострокових зобов'язань поточних біологічних активів з урахуванням можливих зобов'язань ТОВ «Алекс»;
- Визначити вартість частини майна (активів і пасивів) ТОВ «Алекс» станом на 05.08.2013р., що підлягає виплаті учасникові ТОВ «Алекс» ОСОБА_3 у зв'язку з його виключенням зі складу учасників ТОВ «Алекс», пропорційно його частці у статутному капіталі даного товариства.
3. Проведення комплексної судової оціночно-економічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) з покладенням на позивача - ОСОБА_3 витрат по проведенню експертного дослідження.
4. Попередити судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області.
6. Матеріали справи № 916/2729/17 надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) для проведення експертного дослідження.»
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.03.2018р.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Суддя В.В. Лашин
Суддя Л.В. Поліщук