вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"15" березня 2018 р. Справа№ 925/1565/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2017р.
у справі №925/1565/16 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Агро ЛТД"
до відповідача Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика"
про стягнення 300 895,28 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Агро ЛТД" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика" про стягнення 300 895,28 грн., з яких: 268 872,00 грн. основний борг, 13 502,72 грн. інфляційні втрати, 16 779,56 грн. пеня та 1 741,00 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.01.2017р. у справі №925/1565/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика" на користь "Вектор-Агро ЛТД" 268 872,00 грн. основного боргу, 16 779,56 грн. пені, 1 741,00 грн. 3% річних, 13 502,72 грн. інфляційних збитків та 4 513,44 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Золотоніська птахофабрика" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Руденко М.А.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
15.12.2017р. набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017р. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Отже, розгляд господарськими судами справ здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р. Відтак, апеляційна скарга має відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Отже, виходячи із заявленого розміру позовних вимог, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржене рішення суду, становить 6 770,14 грн. (4 513,43 *150%).
Доказів сплати судового збору заявником не надано. Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на те, що у заявника відсутні можливості на даний час сплатити судовий збір, оскільки на його кошти приватним виконавцем накладено арешт, на доведення чого подав відповідну постанову від 30.01.2018р про арешт коштів.
Згідно зі ст. 8 Закону України „Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені апелянтом мотиви для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору не відповідають обставинам, зазначеним у ст. 8 Закону України „Про судовий збір" для відстрочення.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів не вбачає законних підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 260, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору в розмірі 6 770,14 грн.
Згідно з п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, на те що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається на підставі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) протягом десяти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення.
Оскаржуване рішення господарським судом прийнято 17.01.2017р. (повне рішення складено 06.02.2017р.). Отже, відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення закінчується - 16.02.2017р.
Апеляційна скарга, відповідно до штампу суду першої інстанції подана - 02.03.2018р., тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник просив поновити строк подання апеляційної скарги.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, оскільки станом на дату винесення рішення керівник позивача і фінансовий директор відповідача - Гончар Л.В. та генеральний директор позивача - Магдалюк І.В. вважали її подання недоцільним. У грудні 2017 року вказані особи були звільнені, а за проведеним заявником аналізом судових рішень виявлено, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Закону. На думку скаржника, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, і тому такий строк підлягає поновленню.
З наведеними апелянтом доводами про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги погодитися не можна.
Однією з основних засад судочинства, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".
Зміна особи, яка займала посаду одноособового виконавчого органу підприємства скаржника та втрата новим керівництвом довіри до запевнень іншої сторони про врегулювання існуючого між ними спору у позасудовому порядку, тоді як судом вирішено спір, не є переконливими аргументами для подолання принципу визначеності судового рішення.
З урахуванням викладеного, клопотання відповідача про поновлення строку на подання апеляційної скарги підлягає відхиленню.
Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 ГПК України, відповідно до ч. 3 якої такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням його поновлення.
При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що:
- відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою;
- відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2017р. у справі №925/1565/16 - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянт має право усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 6 770,14 грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
3. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання в строк, визначений п. 2 резолютивної частини ухвали суду: в частині ненадання доказів сплати судового збору апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання іншої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.
4. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Дідиченко
М.А. Руденко