"15" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/91/18
За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк"
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Маасум Навід Махді
про стягнення 91520,87грн.
Суддя Гут С.Ф
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився ;
Суть спору: ПАТ КБ „Приватбанк" (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеськоі області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця Маасум Навід Махді (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 91520.87 з яких: 32685.34грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом., 52303.53грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 6532.00грн.- заборгованість по комісіі за користування кредитом.
Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, та просить суд задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Фізичної особи - підприємця Маасум Навід Махді прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору банківського обслуговування від 20.06.2013р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2018р. було прийнято позовну заяву та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.02.2018р. о 09.30 год.
Ухвалою господарського суду Одеськоі області від 20.02.2018 було відкладено розгляд справи на 15.03.2018р. на 09.30 год.
Відповідач - Фізична особа - підприємець Маасум Навід Махді про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом надсилання копії ухвали господарського суду Одеської області на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2018р., про що вбачається з рекомендованого повідомлення про невручення поштового відправлення з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Однак, у судові засідання представник відповідача не з'явився, про причини поважність та відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:
20.06.2013р. Фізична особа - підприємець Маасум Навід Махді звернувся до ПАТ КБ „Приватбанк" із заявою про відкриття рахунка НОМЕР_2, де зазначив, що погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується „Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку", розміщеними в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського рахунка.
Так, згідно заяви від 20.06.2013р. відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 та приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг", що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.
Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-який іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або встановлені засоби електронного зв'язку Банка і Клієнта.
Згідно 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. .
Відповідно до 3.2.1.1.8 Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-який іншій формі).
Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточних рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт0банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало б бути виконано відповідно до 3.2.1.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктом 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Як встановлено судом, Фізичною особою-підприємцем.Маасум Навід Махді допущено прострочення по поверненню суми кредитних коштів та строкових відсотків, у зв'язку з чим у Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" виникло право стягнення з відповідача суми кредитних коштів, строкових відсотків, комісії та штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ в дату сплати.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Маасум Навід Махді за договором N Б/Н від 20.06.2013 року яка становить 91520,87грн., та складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 32685.34грн., 52303.53грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 6532.00грн. - заборгованість по комісіі за користування, вважає його вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про стягнення 91520,87 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, розрахунком позивача, перевіреним судом, не спростовані з боку відповідача, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За положеннями ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України визначає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ „КБ „ПриватБанк" є доведеним та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.
Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання,.особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 19.02.2018р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 1762,00 грн.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Маасум Навід Махді (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором № Б/Н від 20.06.2013р. в розмірі 91520.87 грн. (32685.34грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 52303.53грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 6532.00грн.- заборгованість по комісіі за користування кредитом.) та судовий збір в розмірі 1762.00 грн. (одну тисячу сімсот шісдесят дві) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України
Повне рішення складено 20 березня 2018 р.
Суддя С.Ф. Гут