36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.03.2018 Справа № 917/2090/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", вул. Євпаторівська 40 оф. 7, м. Дніпро, 49049
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", вул. Конституції, 13, Полтава, Полтавська область, 36014
про стягнення 19 990 990,00 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", вул. Конституції, 13, Полтава, Полтавська область, 36014
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", вул. Євпаторівська 40 оф. 7, м. Дніпро, 49049
про визнання договорів зберігання удаваними правочинами
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники:
від позивача (за первісним позовом): не з'явився
від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_1, ордер ПТ №050657 від 01.02.2018
До господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" про стягнення 19 990 990,00 грн., у тому числі збитків в розмірі 9 995 495,00 грн. за невиконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р., та штрафу у розмірі 9 995 495,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення його права, у зв'язку з невиконанням відповідачем виконання договірного зобов'язання.
В підтвердження вказаних обставин позивач додав до позову договір зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р. зі специфікаціями, акти прийому передачі товару на відповідальне зберігання, товарно-транспортні накладні.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.01.2018.
15.12.2017 року, після порушення провадження у справі, набрала чинності нова редакція ГПК України (ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017).
Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи те, що по справі № 917/2090/17 було порушено позовне провадження, суд продовжив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляд справи по суті.
При цьому, для забезпечення прав учасників справи суд врахував положення ст. 207 ГПК України, яка передбачає можливість вирішення заяв та клопотань учасників справи, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
02.01.2018р. позивачем подана заява від 26.12.17 р. про забезпечення позову по справі № 917/2090/17 (вх. № 12 від 02.01.18 р.), яка ухвалою суду від 03.01.2018р. повернута заявнику.
04.01.2018р. позивачем подане клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів в підтвердження факту невиконання відповідачем умов договору зберігання, зокрема позивачем надані: вимога ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (вих. № 170831191 від 31.08.2017 р.) на адресу ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” про повернення майна з відповідального зберігання; відповідь ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” (вих. № 657 від 06.09.2017 р.) на Вимогу ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (вих. № 170831191 від 31.08.2017 р.) про повернення майна з відповідально го зберігання; платіжне доручення ТОВ “ДТЗ” №7746 від 22.09.17р. на суму 2000 грн. - оплата за зберігання майна. Зазначені докази залучені до матеріалів справи.
Ухвалою від 04.01.2018р. суд, враховуючи неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні та для повторного повідомлення відповідача про розгляд справи, відклав розгляд справи на 01.02.2018р. на 11-00 год., явку представників сторін визнав обов'язковою, запропонував відповідачу надати суду відзив на позов.
01.02.2018р. позивачем подане клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, які зазначені в додатку, на підтвердження факту самовільного використання відповідачем продукції, яка належить на праві власності позивачу та яка була передана відповідачу на відповідальне зберігання за Договором зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 p. Зазначені докази залучені до матеріалів справи.
01.02.2018 до господарського суду Полтавської області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" про визнання договорів зберігання, а саме договір зберігання № 07/04/17 від 07 квітня 2017 року та договір зберігання № 20/06/17 від 20 червня 2017 року, удаваними правочинами, застосувавши до них наслідки удаваного правочину. У прохальній частині зустрічного позову позивач просив також стягнути з відповідача за зустрічним позовом понесені судові витрати, які за орієнтованим розрахунком становлять 36 762 гривні, з яких 1 762 гривень судового збору та 35 000 гривень на професійну правничу допомогу.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірні договори спрямовані на приховання іншого правочину договору - договору поставки, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який сторони насправді вчинили, тобто спірні договори - є удаваними правочинами згідно з ст. 235 Цивільного кодексу України.
В підтвердження вказаних обставин позивач додав до зустрічного позову документи по Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р.; документи по Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.2017 р.; документи по Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р.; видаткову накладну № РН-д000164 на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень, платіжні доручення № 602 від 13 травня 2017 року; № 686 від 25 травня 2017 року; №808 від 02 червня 2017 року; № 826 від 20 червня 2017 року; № 834 від 21 червня 2017 року; документи по кримінальному провадженню № 42017170000000362.
Ухвалою від 01.04.2018р. суд прийняв зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднав вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" в одне провадження з первісним позовом у справі № 917/2143/17, відклав розгляд справи на 15.02.2018р.
13.02.18 р. відповідачем за зустрічним позовом надано суду відзив на зустрічну позовну заяву з додатками ( вх. № 1567 від 15.02.18 р.), в якому він проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість та непідтвердженість вимог зустрічної позовної заяви з огляду на кількість та види договорів, за якими відбувалися господарські відносини між сторонами. Також, у відзиві заявлене клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”, які підлягають розподілу між сторонами.
15.02.2018р. відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подане клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів в підтвердження того, що трубна продукція, отримана від ТОВ “Дніпровський трубний завод” була постановлена на баланс ТОВ “УПСК Діамент”: оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 (сировина та матеріали) за червень 2017 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 (сировина та матеріали) за період з 01.07. 2017 по 13.02. 2018 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 (сировина та матеріали) за липень 2017 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 (сировина та матеріали) за серпень 2017 року; довідка ТОВ “УПСК Діамент” про вартість вилучених СУ ГУ НП в Полтавській області труб з ПДВ. Зазначені докази залучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.02.18 р. оголошена перерва до 21.02.18 р.
21.02.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" надійшла заява про відшкодування судових витрат, які за орієнтованим розрахунком становлять 310 000 гривні, з яких 240 000 гривень судового збору, 63 000 гривень на професійну правничу допомогу, 7 000 грн. витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її розгляду.
Також, 21.02.2018р. позивачем за первісним позовом подане клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів в підтвердження факту надання ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” послуг зі зберігання трубної продукції, яка була передана їм ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” за Договором зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р., а саме: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 152 від 30.09.2017 р. укладений між ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” та ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД”; рахунок ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” № 241 від 25.09.2017 р. за послуги зберігання трубної продукції.
За клопотанням відповідача за первісним позовом для надання можливості укладення мирової угоди, в судовому засіданні 21.02.18 р. оголошена перерва до 27.02.18 р. (вх. № 1938 від 21.02.18 р.).
27.02.2018 від ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” надійшла відповідь на відзив щодо зустрічної позовної заяви.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" 27.02.2018 надійшло клопотання, в якому він просить (1) зобов'язати позивача за зустрічним позовом внести на депози тний рахунок суду грошову суму в розмірі 78 309,50 грн. для забезпечення мож ливого відшкодування майбутніх витрат відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу та інших витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу), (2) разі невнесення позивачем за зустрічним позовом у визначе ний судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допо могу та інших витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи (забезпечення ви трат на професійну правничу допомогу) залишити Позовну заяву ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” від 30.01.2018 року про визнання договорів зберігання удаваними правочинами (зустрічна) - без розгляду. При цьому, представником ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” до клопотання доданий розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи за період з 01.12.2017р. по 27.02.2018р. Так, згідно з наданим розрахунком загальний розмір судових витрат становить 78 309,50грн, у тому числі 72 000 гривень на професійну правничу допомогу, 6 309,50 грн. витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її розгляду.
В судовому засіданні 27.02.18 р. оголошена перерва до 01.03.18 р. для вирішення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод".
В судовому засіданні 01.03.2018р. суд відхилив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" про зобов'язання позивача за зустрічним позовом внести на депози тний рахунок суду грошову суму в розмірі 78 309,50 грн. для забезпечення мож ливого відшкодування майбутніх витрат відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу та інших витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу) враховуючи наступне.
Забезпечення судових витрат шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу) відповідно до ст.125 ГПК України застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
З огляду на відсутність доказів, які б вказували на наявність зазначених умов, передбачених ст.125 ГПК України, суд відхилив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" щодо зобов'язання позивача за зустрічним позовом внесення на депози тний рахунок суду грошових коштів.
Ухвалою від 01.03.2018р. суд відклав розгляд справи на 06.03.18р.
06.03.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" надійшли заперечення на відповідь на відзив щодо зустрічної позовної заяви.
06.03.2018р. позивачем за первісним позовом подане клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме висновку № 99/100 судово-економічної експертизи по КП № 42017170000000362 від 28.02.2018р.
В судовому засіданні 06.03.2018р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" надав пояснення щодо клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку № 99/100 судово-економічної експертизи по КП № 42017170000000362 від 28.02.2018р., в яких повідомив, що даний доказ не міг бути поданий раніше, оскільки був отриманий від органів досудового розслідування 05.03.2018р.
Від ТОВ “УПСК Діамент” 06.03.2018р. надійшло клопотання про зменшення розміру судових ви трат, які підляга ють розподілу між сторонами.
За клопотанням відповідача за первісним позовом, для надання можливості ознайомитися з висновком № 99/100 судово-економічної експертизи по КП № 42017170000000362 від 28.02.2018р. в судовому засіданні 06.03.18 р. оголошена перерва до 07.03.18 р.
Після перерви, 07.03.2018р. від ТОВ “УПСК Діамент” надійшли пояснення стосовно клопотання ТОВ "Дніпровський трубний завод" про приєднання до матеріалів справи висновку № 99/100 судово-економічної експертизи по КП № 42017170000000362 від 28.02.2018р., в яких ТОВ “УПСК Діамент” не заперечує щодо залучення зазначеного висновку до матеріалів справи.
У судове засідання 07.03.2018р. представник позивача за первісним позовом не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.
У судовому засіданні 07.03.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Між ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” (Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено Договір зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р.
Умовами договору визначено, зокрема, наступне:
- п.1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором зберігання, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання трубну або іншу продукцію, надалі іменується “Май но”, асортимент, кількість, ціна якої зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цьо го Договору, які є його невід'ємною частиною.
- п.1.2. Строк зберігання - 30 (тридцять) календарних днів з днів отримання майна.
- п.1.3. Право власності на майно, яке передасться на відповідальне зберігання за цим Договором, залишається за Поклажодавцем і до Зберігача не переходить.
- п.2.1. Зберігач зобов'язаний:
2.1.1. Прийняти майно від Поклажодавця на відповідальне зберігання та оформити передбачені до кументи, які свідчать про прийняття майна на зберігання;
2.1.2. Вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна:
2.1.4. Нести відповідальність за втрату або ушкодження майна Поклажодавця. що знаходиться у Зберігача. незалежно від причини ушкодження або втрати, з моменту одержання майна від Поклажо давця до моменту повернення майна Поклажодавцю;
2.1.5. Повернути майно Поклажодавцю протягом 1 (однієї) доби з дня отримання першої письмової вимоги останнього або протягом 1 (однієї) доби з дня закінчення строку зберігання, визначеного в п.1.2 нього Договору.
2.3. Зберігач не має права користуватись майном, крім випадків, узгоджених з Поклажодавцем, за умови, що таке узгодження оформляється письмово. За письмовим узгодженням Поклажодавцем Зберігач має право продажу майна, на умовах та за цінами, вказаними Поклажодавцем.
- п.3.1. Поклажодавець зобов'язаний:
3.1.1. Передати Зберігачу майно на відповідальне вберігання;
3.1.2. Прийняти майно від Зберігача при поверненні майна з відповідального зберігання.
- п.4.1. Порядок передачі майна на зберігання від Поклажодавця Зберігачу:
4.1.1. Поклажодавець в семиденний строк з дати підписання відповідної специфікації; здійснює пе редачу майна Зберігачу на відповідальне зберігання;
4.1.2. Передача майна від Поклажодавця Зберігачу оформляється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін і скріпляється печатками:
4.1.3. Передача майна від Поклажодавця Зберігачу здійснюється за адресою, яка вказана у відповід ній специфікації;
- п.4.2. Порядок повернення майна на зберігання від Зберігача Поклажодавцю:
4.2.1. Зберігач здійснює передачу майна Поклажодавцю з відповідального зберігання на наступний робочий день, після отримання письмової вимоги Поклажодавця або після закінчення строку зберігання, визначеного в п. 1.2, цього договору:
4.2.2. Передача майна від Зберігача Поклажодавцю оформляється актом приймання-передачі. який підписується уповноваженими особами сторін і скріпляється печатками:
- п.5.1. За зберігання майна Поклажодавець сплачує Зберігачу кошти у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн. з ПДВ за місяць.
- п.6.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
- п.6.2. Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі майна на збе рігання і до дати повернення майна Поклажодавцю. У випадку знищення або ушкодження майна, яке зберігається, або його частини, Зберігач повинен за свій рахунок повернути Поклажодавцю рівну кі лькість аналогічного майна в належному стані.
- п.6.3. У випадку неповернення Зберігачем Поклажодавцю майна у встановлений цим договором строк. Зберігач повинен виплатити Поклажодавцю штраф у розмірі 100% від вартості неповернутого (несвоєчасно повернутого) майна.
- п.6.4. У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) майна Поклажодавцеві, Зберігач пови нен виплатити Поклажодавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період затримки від вартості майна за кожний день затримки.
- п.8.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторо нами своїх зобов'язань за цим Договором.
- п.8.7. Усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.
ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” вказує, що до договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р. було оформлено шість специфікацій на загальну суму 10451975,00 грн., у т.ч.: від 20.06.2017р. на суму 6 750 000,00 грн., від 06.07.2017р. на суму 60 000,00 грн., від 13.07.2017р. на суму 18 000,00 грн., від 21.07.2017р. на суму 2 327 975,00 грн., від 24.07.2017р. на суму 46 000,00 грн., від 28.07.2017р. на суму 1 250 000,00 грн.
Також, ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” зазначає, що на виконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 p. він як Поклажодавець передав, а ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” (як Зберігач) прийняв на відповідальне зберігання трубу (іншу продукцію) на зага льну суму 9 995 495,00 грн.
В підтвердження вказаного ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” надав підписані сторонами акти прийому передачі товару на відповідальне зберігання, в яких відображено, що продукція була отримана ТОВ “УПСК Діамент” 01, 04, 05, 07, 11, 13, 14 і 29 липня та 01 серпня 2017 року.
За твердженням ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” транспортування товару підтверджується Товарно-транспортними наклад ними, доданими до позову.
ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” зазначає, що повністю виконав свої зобов'язання за Договором зберігання майна № 20/06/17 від 20.07.2017 p., а саме передав товар на відповідальне зберігання та оплатив грошові кошти за зберігання майна.
В підтвердження сплати грошових коштів за зберігання майна ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” надав п/д № 7746 від 22.09.2017 р. на суму 2000 грн.
ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” у позовній заяві зазначає, що строк зберігання майна по Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 p. вже сплив, проте ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” свої договірні зобов'язання по поверненню майна з відповідального зберігання не виконав.
В підтвердження цього, ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” надав вимогу (вих. № 170831191 від 31.08.2017 р.) на адресу ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” про повернення майна з відповідального зберігання та відповідь ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” (вих. № 657 від 06.09.2017 р.) на Вимогу ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (вих. № 170831191 від 31.08.2017 р.) про повернення майна з відповідально го зберігання в підтвердження факту невико нання ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” своїх договірних зобов'язань за Договором зберігання майна № 20/06/17 від 20.07.17р., з посиланням на складне фінансове становище та проблеми в економіці держави.
Вважаючи свої права порушеними ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 19 990 990,00 грн., у тому числі збитків в розмірі 9 995 495,00 грн. за невиконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р., та штрафу у розмірі 9 995 495,00 грн.
Заперечуючи проти первісного позову та обгрунтовуючи зустрічний позов ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” вказує, що Договір зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р., який є підставою первісного позову, і договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.17р., про який не згадується у первісному позові, є договорами, що укладені з метою мінімізації податків та обов'язкових платежів, а саме податку на додану вартість, для приховування товариством “Дніпровський трубний завод” укладеного насправді правочину - Договору Поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08 листопада 2016 року.
В обгрунтування вказаного ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” надав Договір Поставки №УПСК/ДТЗ-11/16, що укладений між сторонами по даній справі, згідно умов пункту 1.1. якого на умовах, викладених у розділах цього Договору, Продавець (ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД”) зобов'язується передати у власність, а Покупець (ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ”) прийняти та оплатити трубну, або іншу продукцію, надалі іменовану “Товар”, найменування, сортамент, кількість, ціна якої зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” у зустрічному позові зазначає, що 07 квітня 2017 року між ТОВ “Дніпровський трубний завод” та ТОВ “УПСК Діамент” був підписаний перший удаваний, на думку ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ”, договір зберігання трубної продукції № 07/04/17 від 07.04.17р. строком на один місяць з моменту отримання майна. У відповідності до актів приймання - передачі товару на зберігання, трубна продукція була отримана ТОВ “УПСК Діамент” 11, 12, 13, 20 та 26 квітня 2017 року.
ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” зазначає, що:
- 03 травня 2017 року ТОВ “Дніпровський трубний завод” склав та видав одержувачу ТОВ “УПСК Діамент” рахунок № СФ-д00588 на труби обсадні з муфтами та перехідники у загальній кількості 173,83 тони на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень.
- 21 червня 2017 року ТОВ “Дніпровський трубний завод” склав та видав одержувачу ТОВ “УПСК Діамент” видаткову накладну № РН-д000164 на труби обсадні з муфтами та перехідники у загальній кількості 173,83 тони на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень.
- 13 та 25 травня, 02, 20 та 21 червня 2017 року ТОВ “Дніпровський трубний завод” (Постачальник, продавець) склав на надіслав ТОВ “УПСК Діамент” (Отримувачу, покупцю) податкові накладні на труби обсадні з муфтами та перехідники у загальній кількості 173,83 тони на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень.
- платіжними дорученнями № 602 від 13 травня 2017 року; № 686 від 25 травня 2017 року; №808 від 02 червня 2017 року; № 826 від 20 червня 2017 року; № 834 від 21 червня 2017 року ТОВ “УПСК Діамент” оплатило ТОВ “Дніпровський трубний завод” у повному обсязі вартість труб обсадних з муфтами та перехідників у загальній кількості 173,83 тони на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень.
- 11,12,13 та 20 квітня 2017 року, одночасно з поставкою трубної продукції від ТОВ “Дніпровський трубний завод” до свердловини № 38 Сахалінського НГКР, де ТОВ “УПСК Діамент” здійснювало будівництво свердловини, заводом-виробником, тобто відповідачем, надавалися сертифікати якості на трубну продукцію, в яких ТОВ “УПСК Діамент” зазначений як Замовник (копії сертифікатів якості від 11,12,13 та 20 квітня 2017 року додаються).
За твердженням ТОВ “УПСК Діамент”, перелічені вище дії, які виконали товариство “Дніпровський трубний завод” та товариство “УПСК Діамент”, не передбачені нормами діючого цивільного законодавства, яким регулюється відносини зберігання товару (продукції), а також укладеним 07 квітня 2017 року договором зберігання № 07/04/17.
ТОВ “УПСК Діамент” також повідомляє, що 20 червня 2017 року між ТОВ “Дніпровський трубний завод” та ТОВ “УПСК Діамент” був підписаний другий удаваний договір зберігання №20/06/17 трубної продукції строком на тридцять календарних днів з моменту отримання майна.
У відповідності до актів приймання - передачі товару на зберігання (додаються до позову), трубна продукція була отримана ТОВ “УПСК Діамент” 01, 04, 05, 07, 11,13, 14 і 29 липня та 01 серпня 2017 року. Доставка трубної продукції відбувалася транспортом ТОВ “Дніпровський трубний завод” до пункту розвантаження в с. Шевченкове Краснокутського району Харківської області.
ТОВ “УПСК Діамент” у зустрічному позові стверджує, що керівництву товариства “Дніпровський трубний завод” та відповідальним службовим особам цього товариства було відомо, що трубна продукція не буде зберігатися товариством “УПСК Діамент”, а буде використана для будівництва свердловини № 38 Сахалінського НГКР. На думку ТОВ “УПСК Діамент”, на підтвердження цьому факту свідчать наступні господарські документи, що були складені відповідачем ТОВ “Дніпровський трубний завод” та проведені операції між підприємствами, а саме:
- 01, 04, 05, 07, 11,13, 14 і 29 липня та 01 серпня 2017 року, одночасно з поставкою трубної продукції від ТОВ “Дніпровський трубний завод” до свердловини № 38 Сахалінського НГКР, де ТОВ “УПСК Діамент” здійснювало будівництво свердловини, заводом-виробником, тобто відповідачем, надавалися сертифікати якості на трубну продукцію, в яких ТОВ “УПСК Діамент” зазначений як Замовник;
- 29 червня та 10 липня 2017 року начальник центральної інженерно-технологічної служби ТОВ “УПСК Діамент” ОСОБА_2 направлявся у відрядження до ТОВ “Дніпровський трубний завод”, де за його участю відбувалося так зване опресування обсадних труб. Такі дії відбувалися у відповідності до пункту 5.1. укладеного Договору Поставки, для чого Покупець (ТОВ “УПСК Діамент”) відрядив уповноваженого представника на завод Продавця (ТОВ Дніпровський трубний завод) для ревізії Товару -випробування тиском трубної продукції та перевірка різьбових з'єднань калібром. 01 серпня 2017 року ТОВ “Дніпровський трубний завод” склав та видав одержувачу ТОВ “УПСК Діамент” рахунок № СФ-до0645 на труби обсадні з муфтами та перехідники у загальній кількості 195,73 тони на загальну суму з ПДВ 9 995 495,03 гривень.
- 25 жовтня 2017 року ТОВ “Дніпровський трубний завод” (Постачальник, продавець) склав на надіслав ТОВ “УПСК Діамент” (Отримувачу, покупцю) податкову накладну на труби обсадні з муфтами на загальну суму з ПДВ 2 000 000 гривень;
- платіжним дорученням № 996 від 25 жовтня 2017 року ТОВ “УПСК Діамент” оплатило ТОВ “Дніпровський трубний завод” частково вартість труб обсадних з муфтами на суму з ПДВ 2 000 000 гривень.
Копії договорів, актів приймання-передачі, платіжних доручень, видаткових накладних, рахунків, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, сертифікатів якості, документів про відрядження, на які послалося ТОВ “УПСК Діамент” в обгрунтування зустрічних позовних вимог, додані до зустрічного позову.
Посилаючись на вказані вище обставини та докази, “УПСК Діамент” робить висновок, що описані дії передбачені нормами параграфів 1 “Загальні положення про купівлі-продаж” та 3 “Поставка” Глави 54 ЦК України та Договором Поставки №УПСК/ДТЗ-11/16 від 08 листопада 2016 року, який насправді й виконувався між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпровський трубний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “УПСК Діамент”, а договори зберігання № 07/04/17 від 07 квітня 2017 року та № 20/06/17 від 20 червня 2017 року, укладені між ТОВ “Дніпровський трубний завод” та ТОВ “УПСК Діамент” є удаваними правочинами.
Також, в обгрунтування цього ТОВ “УПСК Діамент” надав оборотно-сальдові відомості та довідку про вартість вилучених СУ ГУ НП в Полтавській області труб.
Заперечуючи проти зустрічного позову, ТОВ “Дніпровський трубний завод” зазначило, що:
1. між сторонами у справі - ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” та ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” існують давні господарські відносини, за час яких було укладено декілька правочинів, зокрема:
- Договір поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р.
- Договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.2017 р.
- Договір зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р.
- Договір поставки, укладений у спрощений спосіб, шляхом виставлення ТОВ “ДНІП РОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” рахунку № СФ-до0645 від 01.08.2017 р. на адресу ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ та його акцепту ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” шляхом часткової його опла ти;
2. Договір поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р. та Договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.2017 р. виконані у повному обсязі;
3. ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” у зустрічному позові повністю підтверджує укладання цього договору, надавши письмові докази по отриманню товару на відповідальне збері гання;
4. Порядок укладання та зміст Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 р. повністю відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема § 1 Загаль ні положення про зберігання, глави 66 Зберігання, ЦК України.
5. Між сторонами було укладено Договір поставки, укладений у спрощений спосіб шляхом виставлення ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” рахунку № СФ-до0645 від 01.08.17р. та його акцепту ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” шляхом часткової оплати. Платіжним дорученням № 996 від 25.10.2017 р. здійснило час ткову оплату за цим рахунком в розмірі - 2 000 000,00 грн. У зв'язку з тим, що ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” здійснив тільки часткову оплату за рахун ком № СФ-до 0645 від 01.08.2017 р., то поставка цього товару не здійснюється до моменту оплати усієї суми за рахунком № СФ-до 0645 від 01.08.2017 р.
В підтвердження вказаних обставин ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” послався на ті ж докази, на які посилався ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” у зустрічній позовній заяві.
При вирішенні спору, суд виходив з наступного.
Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” та ТОВ “УПСК ДІА МЕНТ” були укладені кілька господарських договорів, які різняться правовою природою.
Зокрема, сторонами в матеріали справи надані Договір поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р., Договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.2017 р., Договір зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р., а також рахунок № СФ-до0645 від 01.08.2017 р., який, за твердженням ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД”, є Договором поставки, що укладений у спрощений спосіб.
Суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріалами справи та сторонами у наданих в матеріали справи заявах по суті підтверджується, що дійсно між сторонами було укладено Договір поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р.
Згідно п.1.1. Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 p., Продавець (ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД”) зобов'язується передати у власність, а Поку пець (ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”) прийняти та оплатити трубну або іншу продукцію, надалі іменовану “Товар”, найменування, сортамент, кількість, ціна якої зазначена в специфіка ціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно умов пункту 2.5. укладеного Договору Поставки - оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах вказаних у Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною та формуються на кожну окрему поставку.
Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, до Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р. було укладено Додаток № 1 від 07.04.2017 р. “Специфікація №1” на загальну суму 7551324,32 грн. із визначенням переліку товарів, що мав поставлятися товар.
03 травня 2017 року ТОВ “Дніпровський трубний завод” склав та видав одержувачу ТОВ “УПСК Діамент” рахунок № СФ-д00588 на труби обсадні з муфтами та перехідники у загальній кількості 173,83 тони на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень.
Факт поставки товару ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” та отримання його останнім згідно переліку, визначеному у специфікації та рахунку на загальну суму 7551324,32 грн. підтверджується Видатковою накладною № РН-д000164 від 21.06.2017 р.
Факт оплати платіжними дорученнями № 602 від 13 травня 2017 року; № 686 від 25 травня 2017 року; №808 від 02 червня 2017 року; № 826 від 20 червня 2017 року; № 834 від 21 червня 2017 року товару, поставленого у загальній кількості 173,83 тони на загальну суму з ПДВ 7 551 324, 32 гривень визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню в порядку ст.75 ГПК України.
При цьому, суд дійшов висновку, що оскільки перелік товарів, що мав поставлятися, який визначений у Додатку № 1 від 07.04.2017 р. “Специфікація №1”, та перелік товару, фактично переданого Видатковою накладною № РН-д000164 від 21.06.2017 р., є ідентичними, враховуючи хронологію вчинення сторонами дій (укладення договору поставки, складення специфікації, передача товару), здійснена ТОВ “Дніпровський трубний завод” поставка за видатковою накладною № РН-д000164 від 21.06.2017 р. вчинена на виконання умов Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 p.
Належні докази щодо поставки іншого товару на виконання умов договору Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 p. в матеріалах справи відсутні.
Так, як зазначалося вище, умовами Договору Поставки сторони визначили, що на кожну окрему поставку складаються специфіка ції, оформлені у вигляді Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Сторони при розгляді справи не повідомляли суд про наявність інших специфікацій до Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р. Навпаки ТОВ “Дніпровський трубний завод” у відзиві на зустрічну позовну заяву вказав, що іншого товару, крім вишенаведеного, за Договором поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р. не поставлялося.
При цьому, необгрунтованим та непідтверженим суд вважає посилання ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” на те, що господарські операції, що існували між сторонами після укладення Договору поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08.11.2016 р., але оформлені як відносини по зберіганню продукції, вчинялися саме на виконання Договору Поставки № УПСК/ДТЗ-11/16 від 08 листопада 2016 року з метою приховування товариством “Дніпровський трубний завод” укладеного насправді правочину поставки для мінімізації своїх податків та обов'язкових платежів, а саме податку на додану вартість.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладено Договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.2017 р. та Договір зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р.
Дослідивши змісти укладених між позивачем та відповідачем договорів № 07/04/17 від 07.04.2017 р. та № 20/06/17 від 20.06.2017 р. та докази надані сторонами, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами зберігання і на їх виконання сторонами по справі були вчинені відповідні дії, зокрема, щодо передачі на зберігання майна.
Так, умовами Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.2017 р. сторони визначили, що згідно з п.1.1. цього договору Поклажодавець (ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗА ВОД”) передає, а Зберігач (ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”) приймає на відповідальне зберігання трубну або іншу продукцію, надалі іменовану “Майно”, асортимент, кількість, ціна якої за значається в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.1.2. договору строк зберігання - 30 (тридцять) календарних днів з днів отримання майна.
П.2.1.4 сторони узгодили, що зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавцю протягом 1 (однієї) доби з дня отримання першої письмової вимоги останнього.
До Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. було укладено Додаток № 1 від 07.04.2017 р. “Специфікація №1” на загальну суму 6943500,00 грн., змістом якого сторони визначили асортимент, кількість, ціни продукції, що буде передаватися на зберігання.
На виконання умов Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. ТОВ “ДНІПРОВ СЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” передало, а ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” прийняло на відповідальне зберігання продукцію, що підтверджується Актами прийому передачі товару на відповідальне зберігання № 1, 2 від 11 квітня 2017року, № 3, 4, 5 від 12 квітня 2017року, № 6 від 13 квітня 2017року, № 7, 8 від 20 квітня 2017року, № 9 від 26 квітня 2017року.
19.06.2017 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 p., згідно з якою Договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. вважається виконаним у повній мірі та втрачає чинність з 19.06.2017р.
З огляду на надані сторонами докази (Договір зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р., Акти прийому передачі товару на від повідальне зберігання № 1, 2 від 11 квітня 2017року, № 3, 4, 5 від 12 квітня 2017року, № 6 від 13 квітня 2017року, № 7, 8 від 20 квітня 2017року, № 9 від 26 квітня 2017року, Додаткову угоду № 1 до Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 p.), суд дійшов висновку про те, що на виконання договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. сторонами по справі були вчинені відповідні дії, передбачені умовами вказаного договору, зокрема у п.1.1. - Поклажодавець передає, а Зберігач (ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”) приймає на відповідальне зберігання трубну або іншу продукцію, надалі іменовану “Майно”, асортимент, кількість, ціна якої за значається в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Тобто, за Договором зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. відбувся рух реального товару, договір був виконаний у повній мірі.
Що стосується Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р. суд зазначає наступне.
Умовами даного Договору зберігання сторони визначили, що згідно з п.1.1. цього договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором зберігання, Поклажодавець передає, а Зберігай приймає на відповідальне зберігання трубну або іншу продукцію, надалі іменується “Май но”, асортимент, кількість, ціна якої зазначені в специфікаціях” оформлених у вигляді Додатків до цьо го Договору, які є його невід'ємною частиною. у п.1.2. договору передбачено, що строк зберігання - 30 (тридцять) календарних днів з днів отримання майна.
У відповідності до п.2.1. зберігач зобов'язаний прийняти майно від Поклажодавця на відповідальне зберігання та оформити передбачені до кументи, які свідчать про прийняття майна на зберігання; вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна; нести відповідальність за втрату або ушкодження майна Поклажодавця. що знаходиться у Зберігача, незалежно від причини ушкодження або втрати, з моменту одержання майна від Поклажо давця до моменту повернення майна Поклажодавцю; повернути майно Поклажодавцю протягом 1 (однієї) доби з дня отримання першої письмової вимоги останнього або протягом 1 (однієї) доби з дня закінчення строку зберігання, визначеного в п.1.2 нього Договору.
Передача майна від Поклажодавця Зберігачу оформляється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін і скріпляється печатками. Передача майна від Поклажодавця Зберігачу здійснюється за адресою, яка вказана у відповід ній специфікації. Передача майна від Зберігача Поклажодавцю оформляється актом приймання-передачі. який підписується уповноваженими особами сторін і скріпляється печатками.
До Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 р. було укладено шість специфікацій на загальну суму 10451975,00 грн., змістом яких сторони визначили асортимент, кількість, ціни продукції, що буде передаватися на зберігання.
Фактично, наданими в матеріали справи доказами (акти прийому передачі товару на відповідальне зберігання № 1 від 01.07.2017р., № 2 від 04.07.2017р., № 3 від 05.07.2017р., № 4 та № 5 від 07.07.2017р., від № 6 від 11.07.2017р., № 7 від 13.07.2017р., № 8 від 14.07.2017р., № 9 від 29.07.2017р., № 10 від 01.08.2017р.) підтверджена передача на виконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 р. ТОВ “ДНІПРОВ СЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (як Поклажодавець) ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” на відповідальне зберігання продукції на загальну суму 9995495,00 грн.
Платіжним дорученням № 7746 від 22.09.2017 р. на суму 2000 грн. підтверджується факт оплати ТОВ “ДНІПРОВ СЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” послуг зберігання труб за липень серпень 2017р. згідно Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 р.
Вимогою ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (вих. № 170831191 від 31.08.2017 р.) підтверджується факт звернення до ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” про повернення майна Поклажодавцю, отриманого на зберігання згідно Договору № 20/06/17 від 20.06.17 р.
У відповіді ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” (вих. № 657 від 06.09.2017 р.) на Вимогу ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (вих. № 170831191 від 31.08.2017 р.) про повернення майна з відповідально го зберігання зазначено, що найближчим часом ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” виконає свої договірні зобов"язання по згідно Договору № 20/06/17 від 20.06.17р.
З огляду на зазначені вище докази, суд дійшов висновку про те, що на виконання Договору № 20/06/17 від 20.06.17 р. сторонами по справі були вчинені відповідні дії, передбачені умовами вказаного договору, зокрема у п.1.1. - Поклажодавець передає, а Зберігач (ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”) приймає на відповідальне зберігання трубну або іншу продукцію, надалі іменовану “Майно”, асортимент, кількість, ціна якої за значається в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Тобто, за Договором зберігання 20/06/17 від 20.06.17 р. відбувся рух реального товару, зокрема щодо передачі продукції на зберігання та її прийняття зберігачем.
Як вбачається із вище встановлених обставин справи, між сторонами при укладанні Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. та Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р. та вчинення відповідних дій на їх виконання, виникли відносини саме із зберігання, які регулюються нормами глави 66 ЦК України, оскільки умови даних договорів відповідають вимогам чинного законодавства на час укладання, а саме - глави 66 Зберігання Цивільного кодексу України.
Водночас, суд зауважує, що не є обгрунтованим посилання ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” що вказані договори є удаваними правочинами, оскільки вчинені для приховання іншого правочину - договору поставки.
Так, правові наслідки удаваного правочину встановлені приписами статті 235 Цивільного кодексу України, згідно з якою удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин за своєю формою прикриває реальний правочин.
Ознакою удаваного правочину є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину (стаття 235 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Щодо посилання ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” на наявність рахунку № СФ-до0645 на труби обсадні з муфтами та перехідники у загальній кількості 195,73 тони на загальну суму з ПДВ 9 995 495,03 гривень, який частково на суму 2 000 000 гривень платіжним дорученням № 996 від 25 жовтня 2017 року оплачений, суд приймає до уваги пояснення ТОВ “Дніпровський трубний завод”, що у зв'язку з тим, що ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” здійснив тільки часткову оплату за рахун ком № СФ-до 0645 від 01.08.2017 р., то поставка цього товару не здійснюється до моменту оплати усієї суми за рахунком № СФ-до 0645 від 01.08.2017 р., та погоджується з твердженням ТОВ “Дніпровський трубний завод” щодо того, що вказані дії підтверджують відносини Договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунку та його акцепту шляхом часткової його опла ти.
Суд не погоджується з аргументами ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”, що оплата в розмірі 2000000,00 грн., яка здійснена платіжним дорученням № 996 від 25.10.2017 p., це оплата за придбання товару за Договором зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р., оскільки договір зберігання не передбачає можливості придбання товару.
Також не є належним та допустимим доказом належного та своєчасного виконання ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” своїх зобов'язань за Договором зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р. надання ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” податкової накладної від 25.10.2017 р. № 251005 на суму отриманих від ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” грошових коштів за платіжним дорученням № 996 від 25.10.2017 р., так як видача податкової накладної є обов'язком платника податків у відповідності до ви мог Податкового кодексу України. Податкова накладна видається при настанні першої події, або отримання грошових коштів на рахунок, або відвантаження товару.
Видача податкової накладної від 25.10.2017 р. № 251005 за фактом першої події (надходження грошових коштів на рахунок), свідчить про те, що поставка (продаж) товару, ще не відбувалася.
Не можуть бути належними та допустимими доказами в обґрунтування укладання не договору зберігання, а договору поставки, надання ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” сертифікатів якості на товар, переданий на відповідальне зберігання, як це за значає ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” у своїй зустрічній позовній заяві, так як наявність або відсутність сертифікатів якості на товар, жодним чином не може свідчити про наміри укласти удаваний правочин.
Делегування представника ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” у відрядження на ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД”, також не є належними та допустимими доказами в обґрунтування укладан ня не договору зберігання, а договору поставки.
В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що керівництву товариства “Дніпровський трубний завод” та відповідальним службовим особам цього товариства було відомо, що трубна продукція не буде зберігатися товариством “УПСК Діамент”, а буде використана для будівництва свердловини № 38 Сахалінського НГКР.
Щодо наданого ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” висновку № 99/100 судово-економічної експертизи по КП № 42017170000000362 від 28.02.2018р., суд зазначає, що даний документ не є висновком експерта по даній справі в розумінні ст.98 ГПК України, оскільки він наданий на виконання постанови по матеріалам кримінального провадження № 42017170000000362 від 28.02.2018р., а не на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Крім того, предметом даного висновку експерта не досліджувалися обставини, які входять до предмета доказування в рамках даної справи.
Як встановлено вище, істотні умови Договору зберігання № 07/04/17 від 07.04.17 р. та Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.2017 р. та обставини їх виконання свідчать про вчинення сторонами правочину, спрямованого на встановлення правовідносин зберігання майна, яке передавалося ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” на певний строк без права його використання і переходу права власності із визначенням зобов'язання щодо його повернення. А сам по собі факт укладення сторонами по справі інших правочинів за якими здійснювалась передача трубної продукції, не може вказувати на те, що зазначені договори зберігання приховують інші правочини. Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, які б спростовували обставини, що трубна продукція, яка є предметом за зазначеними договорами зберігання та поставки, фактично передавалась за цими договорами відповідно до зазначених вище первинних документів.
За даних обставин, вимоги ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” про визнання договору зберігання № 07/04/17 від 07 квітня 2017 року та договору зберігання № 20/06/17 від 20 червня 2017 року удаваними правочинами, є необгрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Щодо вимог за первісним позовом про стягнення 19 990 990,00 грн., у тому числі збитків в розмірі 9 995 495,00 грн. за невиконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р., та штрафу у розмірі 9 995 495,00 грн. суд приймає до уваги наступне.
Як вище встановлено судом, в матеріалах справи наявні докази передачі на виконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 р. ТОВ “ДНІПРОВ СЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” (як Поклажодавець) ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” на відповідальне зберігання продукції на загальну суму 9995495,00 грн., докази сплати ТОВ “ДНІПРОВ СЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” послуг зберігання труб згідно даного Договору, докази звернення до ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” про повернення майна Поклажодавцю, отриманого на зберігання згідно даного Договору, а також відповідь ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” із зазначенням, що найближчим часом ТОВ “УПСК “ДІАМЕНТ” виконає свої договірні зобов"язання по згідно Договору № 20/06/17 від 20.06.17 р.
Згідно частини першої статті 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
У відповідності до частини першої статті 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно статті 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування ін шій особі.
Згідно частин 1, 2 статті 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого са мого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
У відповідності до статей 950-951 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкоджен ня речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, за вдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Згідно з приписами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до умов ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на наведене, враховуючи відсутність доказів наявності у відповідача отриманої продукції загальною вартістю 9 995 495,00 грн., що отримана на виконання умов Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17р., суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 9 995 495,00 грн. збитків обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Так, суд не вважає обгрунтованим твердження ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ”, що воно здійснило часткове повернення товару з відповідального зберігання з посиланням на наявність розписки представника ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи, СУ ГУНП в Полтавській області порушено кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2017 року за № 42017170000000362 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. 07.12.2017 року в ході обшуку були виявлені труби в кількості 23 штуки (сторінка 2-3 прото колу обшуку), які й були передані на зберігання представнику ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУ БНИЙ ЗАВОД” ОСОБА_3
Згідно Ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 25.01.2018р. (про набрання вказаною ухвалою законної сили відомості у державному реєстрі судових рішень відсутні) по справі № 554/9077/17 (Провадження №1-кс/554/561/2018, 1-кс/554/8458/2017) накладено арешт, шляхом позбавленням права розпоряджання, на майно, в тому числі на труби в кількості 23 штуки.
Згідно розписки представника ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” вказана продукція отримана за ухвалою судді для зберігання до вирішення питання по суті.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що розписка представника ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” не є належним доказом повернення майна зі зберігання від Зберігача Поклажодавцю (таким доказом за умовами п.4.2.2. є акт приймання передачі, який підписується уповноваженими особами сторін і скріпляється печатками), а отже твердження ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” про те, що ТОВ “УПСК ДІАМЕНТ” свої договірні зобов'язання по поверненню майна з відповідального зберігання не виконав, останнім не спростоване.
Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 6.3. Договору зберігання № 20/06/17 від 20.06.17 р. встановлено, що у випадку неповернення Зберігачем Поклажодавцю майна у встановлений цим до говором строк, Зберігач повинен виплати Поклажодавцю штраф у розмірі 100% від вартості неповернутого (несвоєчасно повернутого) майна.
У зв'язку з тим, що вартість неповернутого майна складає 9 995 495,00 грн., позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 100% від вартості неповернутого (несвоєчасно повернутого) майна, що складає 9 995 495,00 грн.
Проте, суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованого штрафу на 90%, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір штрафу, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню частково в розмірі 999549,50 грн. При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.
Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача за первісним позовом (без урахування зменшення судом розміру штрафу).
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 78 309,50грн, у тому числі 72 000 гривень на професійну правничу допомогу, 6309,50 грн. витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її розгляду, що складається з: 4448 грн. транспортних витрат (витрат на пальне) за доставку представника до суду для участі у судових засіданнях та 1861,50 грн. витрат водія за відрядженнями до господарського суду Полтавської області (розрахунок доданий до клопотання про зобов'язання позивача за зустрічним позовом внести на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі 78 309,50 грн. для забезпечення мож ливого відшкодування майбутніх витрат відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу та інших витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Від ТОВ “УПСК Діамент” 06.03.2018р. надійшло клопотання про зменшення розміру ви трат на професійну правничу допомогу адвоката ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” , які підляга ють розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем надано докази витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом даної справи в загальному розмірі 72 000,00 грн. (зокрема Договір про на дання професійної правничої допомоги від 01.12.2017 p., Додаткова угода від 01.12.17 р. до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12,2017 p., Акти приймання-передачі до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2017 р. від 29.12.2017 p., 31.01.2018 p., 27.02.2018 p., Квитанції до прибуткового касового ордера від 31.01.2018 p., від 27.02.2018 p.), а також докази понесення витрат, пов'язаних з доставкою представника ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” - ОСОБА_4 в судові засідання по справі № 917/2090/17 в Господарський суд Полтавської області (витрати на автомобільне паливо) в розмірі 4468,00 грн. та докази понесення витрат на виплату добових водіям під час відряджень в м.Полтава в розмірі 1861,50 грн. (зокрема, Накази на відрядження, авансові звіти, подорожні листи, свідоцтва про держреєстрацію транспортних засобів, накладні на придбання палива).
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ТОВ “УПСК Діамент” у клопотанні про зменшення розміру ви трат на професійну правничу допомогу адвоката ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД”, які підлягають розподілу між сторонами, зазначає про те, що витрати понесені ТОВ “Дніпровський трубний завод” пов'язані з наданням професійної правничої допомоги ОСОБА_4 є необгрунтованими та явно завищеними, підлягають зменшенню до 1 000 гривень, оскільки не співмірні з складністю справи (первісний позов не є складною категорією справ); обсяг наданих адвокатом послуг та час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт потрібно рахувати з 27 лютого 2018 року (з моменту надання до суду повноважень адвоката); ціна позову ТОВ “Дніпровський трубний завод” є завищеною.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 “Справа “East/West Alliance Limited” проти України” зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Таким чином, враховуючи результати розгляду даної справи, складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), ціну позову та значення справи для сторін, зважаючи на те, що позивачем за первісним позовом не доведено неминучість таких витрат та заявлене відповідачем клопотання, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката і покласти їх на відповідача за первісним позовом у розмірі 15000 грн.
Відносно 6309,50 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи, які позивач за первісним позовом вважає витратами пов'язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, або підготовки до її розгляду, а саме: 4448 грн. транспортних витрат (витрат на пальне) за доставку представника до суду для участі у судових засіданнях та 1861,50 грн. витрат водія за відрядженнями до господарського суду Полтавської області, суд виходить з того, що вказані витрати не є судовими витратами в розумінні ч. 3 п. 4 ст. 123 Господарського кодексу України, в зв'язку з чим зазначені витрати не покладаються на відповідача за первісним позовом.
Керуючись статтями 126, 128, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (м. Полтава, вул. Конституції, буд 13, ідентифікаційний код 37710195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", (м. Дніпро, вул. Євпаторівська 40 оф. 7, ідентифікаційний код 36053445) 9995495 грн. збитків, 999549,50 грн. штрафу, 240000 грн. витрат по сплаті судового збору, 15000 витрат на професійну правничу допомогу, 2000 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. В зустрічному позові відмовити повністю.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 19.03.2018р.
Суддя Киричук О.А.