79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.03.2018р. Справа №914/2638/17
За позовом: Заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Буськ Львівської обл.,
до відповідача 1: Боложинівської сільської ради Буського району Львівської обл.,
с. Боложинів Буського району Львівської обл.,
до відповідача 2: Приватного підприємства «Ротен», м. Львів,
про: визнання незаконним та скасування рішення 14 сесії 7 скликання Боложинівської сільської ради від 08.02.2017р. №139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради», зобов'язання звільнити земельні ділянки.
Суддя Козак І.Б.
при секретарі Зелінці В.В.
Представники:
Прокурор: Леонтьєва Н.Т.- посвідчення №032118 від 11.02.15р.,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: ОСОБА_1 - представник (за довіреність №25 від 05.10.2017р.).
На розгляд господарського суду Львівської області Заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області подано позов до відповідача 1 Боложинівської сільської ради, до відповідача 2 Приватного підприємства «Ротен» провизнання незаконним та скасування рішення 14 сесії 7 скликання Боложинівської сільської ради від 08.02.2017р. №139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради», зобов'язання звільнити земельні ділянки.
Ухвалою суду від 19.12.2017р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 16.01.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі.
Ухвалою суду від 15.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2018р.
13.03.2018р. відбувається розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 13.032018р. прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1, вийшовши за межі своїх повноважень, передала в оренду ПП «Ротен» земельні ділянки (частки) загальною площею 232,114 га, власники яких померли, а спадкоємці відсутні чи не прийняли спадщину. Оскільки такі ділянки розташовані за межами населеного пункту, згідно з ч.2 ст.5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розпорядження такими ділянками належить до повноважень Головної управління Держгеокадастру у Львівській області. Крім того, укладений на виконання оскаржуваного рішення №139 договір оренди суперечив вимогам чинного законодавства, оскільки відсутня державна реєстрація договору оренди в органах Держгеокадастру, відсутні кадастрові номери таких ділянок, відсутній проект відведення щодо спірних земельних ділянок. Додатково зазначає, що оскаржуване рішення прийняте Боложинівською сільською радою не для фактичного збереження спадкового майна, а для отримання прибутку як ПП «Ротен», так і сільською радою.
Враховуючи наведені вище порушення вимог чинного законодавства, просить визнати недійсним рішення Боложинівської сільської ради від 08.02.2017р. №139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради», зобов'язати ПП «Ротен» звільнити земельні ділянки загальною площею 65,4039га, що знаходяться на території Деревнянської СР за межами населеного пункту. Крім того, подав відповідь на відзив (вх. №1393/18 від 15.01.2018р.), у якій заперечив проти аргументів відповідачів, а також заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх.№5464/18 від 15.02.2018р.).
Представник відповідача 1 у судове засідання 13.03.2018р. не зявився, у відзиві на позов (вх. №3636/18 від 01.02.2018р.) щодо задоволення позовних вимог прокурора не заперечив.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 13.03.2018р. проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов (вх.№4213/18 від 05.02.2018р.). На думку відповідача 2, оскаржуване рішення Боложинівської сільської ради Львівської області прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії територіальної громади - відповідача 1 як особи, яка управляє спадщиною, вчинялись в інтересах спадкоємців померлих громадян та держави, інтереси яких полягають у недопущенні безгосподарського використання земель померлих громадян, недопущенні зниженні або втраті їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту тощо, а також в інтересах територіальної громади щодо наповнення її бюджету. На підставі наведеного, відповідач 2 просить в позові відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
06.02.2017р. ПП «Ротен» звернулося до Боложинівської сільської ради з листом-зверненням про надання в оренду земельних ділянок з метою забезпечеенння їх раціонального використаннґя за цільовим призначенням, вжиттям заходів по боротьбі із забуряненістю та залученням коштів до місцевого бюдждету за їх використання.
14 сесією VII скликання Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області було прийнято рішення від 08.02.2017 року № 139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради».
Пунктом 1 Рішення відповідач 2 вирішив вжити заходів забезпечення охорони спадкового майна та збереження спадщини до зявлення спадкоємців, або до прийняття спадщини, надавши в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки згідно зі списком, що додається, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на такі земельні ділянки або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Додатком №1 до рішення є Список власників земельних часток (паїв), які померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради Буського р-ну Львівської області (всього-293 особи).
Додатком №2 до рішення є Розрахунок розміру орендної плати за невитребувані земельні частки (паї) на території Боложинівської сільської ради Буського р-ну Львівської області.
08.02.2017р. між Боложинівською сільською радою Буського району Львівської області та Приватним підприємством «Ротен» укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець (відповідач 1 у справі) на підставі рішення сесії Боложинівської сільської ради №139 від 08.02.2017р. передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 232,114га, з яких 81,3500га - рілля та 150,7640га - кормові угіддя, які знаходяться на території Боложинівської сільської ради Буського р-ну Львівської області, за межами населених пунктів, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
08.02.2017р. сторони також підписали Акт приймання-передачі земельних ділянок до договору оренди землі.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Право оренди земельної ділянки (стаття 93 Земельного кодексу України) - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
В силу частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Прокурор, звертаючись з позовом до суду, зазначив, що Боложинівська сільська рада не мала права виносити рішення №139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради», оскільки зазначені ділянки (не витребувані паї) знаходяться за межами населеного пункту, а відтак, право розпоряджатися такими ділянками належить відповідному органу Держгеокадастру.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення №139, сільська рада керувалася стст. 12,122 ЗКУ, ст.1277, 1283, 1285 ЦК України. Земельними ділянками, які передавалися в оренду, як випливає зі змісту рішення, є землі померлих громадян (паї), а спадкоємці яких відсутні чи не прийняли спадщину.
Прокурором долучено до матеріалів справи Додаток №1 до рішення сесії Боложинівської сільської ради №139 від 08.02.2017р., у якому міститься перелік громадян - власників земельних часток (паїв), які померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщини, на території Боложинівської сільської ради, загалом 293 людини. У додатку також зазначено порядковий номер поля, номер ділянки, ПІБ власника земельної ділянки, площу кожної ділянки, а також загальну площу земельних паїв, що передані в оренду - 232,1140га.
Як убачається з листа сільської ради від 08.11.2017р. вих.№497, фактично передані в оренду ПП «Ротен» земельні ділянки, що входять до складу спадщини та перебувають в управління сільської ради.
Заперечуючи проти позову, відповідач 2 зазначає, що спірними ділянками сільська рада розпорядилася на правах особи, яка управляє спадщиною в силу вимог ст.ст.1277, 1285 ЦК України.
Суд звертає увагу учасників процесу на те, що спеціальним НПА, який регулює відносини щодо управління земельними ділянками померлих громадян, є Закон України від 20.09.16 р. № 1533-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли». Цим законом внесено зміни до ст.1285 ЦК України та викладено у такій редакції: « У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки».
Відповідно до пунктів згідно з п.п. а, б, к ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України та частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” зазначається, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, господарський суд зазначає, що перед тим як здійснювати аналіз правомірності та законності прийняття оскаржуваного рішення, в першу чергу слід з'ясувати чи порушуються прийняттям цього рішення права та інтереси позивача у справі. За відсутності порушень таких прав та інтересів, немає правових підстав для задоволення позову і доцільності у подальшому здійсненні аналізу правомірності та законності такого рішення. При цьому, в силу приписів ст.ст. 74, 76, 77, 78 ГПК України порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів прийнятим рішенням позивач повинен довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Оцінюючи доводи прокурора, суд зазначає таке. В оренду відповідачем 1 передані відповідачу 2 земельні ділянки (паї) померлих громадян. Зазначена обставина встановлена і прокурором та підтверджена ним у позовній заяві . Також сторонами у справі підтверджується та обставина, що станом на дату винесення рішення у матеріалах справи відсутні дані про оформлення права власності на спірні ділянки спадкоємцями померлих громадян зі списку, що є Додатком №1 до оскаржуваного рішення. Відтак, Боложинівська сільська рада розпорядилася спірними ділянками померлих громадян (невитребуваними земельними ділянками) відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України ст.1285 Цивільного кодексу України, не виходячи за межі свої повноважень.
З огляду на встановлені господарським судом обставини, можна зробити висновок, що спірне рішення, яке оскаржується прокурором у цій справі, не може порушувати права чи законні інтереси держави, оскільки прийняте в межах повноважень Боложинівської сільської ради. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення Боложинівської сільської ради від 08.02.2017р. №139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради». Щодо позовної вимоги про зобов'язання звільнити земельні ділянки, суд відмовляє у її задоволенні у зв'язку з відсутністю правових підстав для такого задоволення. Аргументи прокурора про те, що укладений на виконання оскаржуваного рішення №139 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради» договір оренди суперечить вимогам чинного законодавства з підстав, наведених прокурором, суд не бере до уваги, оскільки відсутня позовна вимога про визнання такого договору недійсним чи його розірвання.
Щодо клопотання відповідача 2 ПП «Ротен» про закриття провадження у справі на підставі ст.231 ГПК України, оскільки прокурор не зазначив у позовній заяві, в інтересах якої особи приватного чи публічного права він подав позовну заяву, а предметом позову є визнання недійсним акту (рішення) органу місцевого самоврядування, прийнятого на виконання його владних повноважень, то суд відмовляє у задоволенні такого клопотання в силу наведеного вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати у справі залишаються за прокурором.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.74,76-80, 86, 129, 236-241 ГПК України суд
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
2. Відповідно до ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2018р.
Суддя Козак І.Б.