16 лютого 2018 року м. Рівне №817/140/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доМлинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою суду від 16.01.2018 року відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 06.07.2017 року відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання призначити, нарахувати і виплачувати їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 06.07.2017 року в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка, який був інвалідом І групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 1983 року вона перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_2 .. Пояснила, що у зв'язку з тим, що чоловік з 07.04.1987 року по 25.05.1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, він отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав І групу інвалідності. Зазначила, що він перебував на обліку в УПФУ в Демидівському районі та отримував пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія) і має І групу інвалідності, захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв'язку з тим, що в червні 1997 року її чоловік помер і його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, позивач звернулася до Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає відмову відповідача у призначенні їй такої пенсії від 14.07.2017 року за №164/04 необґрунтованою та протиправною, а тому просила позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав, надіслав до суду відзив на позовну заяву (а.с.38-57), в обґрунтування якого зазначив, що з наданих позивачем до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника документів не можливо встановити факт роботи (служби) в зоні відчуження померлого годувальника відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до цього закону, оскільки первинними документами не підтверджено участь померлого годувальника ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження та у зв'язку з тим, що на дату звернення до управління за призначенням пенсії позивач не була на утриманні померлого годувальника. З таких підстав просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Млинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області і отримує пенсію по інвалідності (3 група) (а.с.23).
З 26.02.1983 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 26.02.1983 року (а.с.11).
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.17), та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 р., про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_3 від 27.06.1991 року (а.с.17).
Так, в період з 07.04.1987 року по 25.05.1987 року ОСОБА_2 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копіями військового квитка НОМЕР_4 , архівної довідки, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України №179/1/5336 від 23.05.2017 року, довідки, виданою Млинівським районним військовим комісаріатом від 19.04.2017 року та довідки військової частини НОМЕР_5 за №796 від 25.05.1987 року (а.с.13-16).
Згідно з експертним заключенням Львівської регіональної міжвідомчої експертної ради №3794 від 07.06.1997 року захворювання ОСОБА_2 пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.12).
Відповідно до заключення про зв'язок захворювання і смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у жителя с.Боремель, Демідівського району, ОСОБА_2 від 10.07.1997 року за №68 (а.с.21) його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
06.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника - померлого чоловіка, який був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1 згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в порядку переведення з одного виду пенсії на інший)(а.с.24).
Листом №164/04 від 14.07.2017 року Млинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відмовило позивачу в призначення їй пенсії, оскільки первинними документами не підтверджено участь померлого годувальника ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.25-26).
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 49 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною другою цієї статті встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною третьою цієї ж статті визначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В силу вимог частини першої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Виходячи зі змісту наведених норм, отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що була призначена померлому годувальнику.
За правилами частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, абзацом першим пункту першого Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №523 від 30.05.1997 (чинним на момент смерті годувальника) встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
На момент звернення позивача до Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи регулювався Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011.
Відповідно до підпункту 4 пункту 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови ОСОБА_1 у призначенні (в порядку переведення з одного виду пенсії на інший) їй пенсії по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 ) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника.
При цьому, суд критично оцінює покликання відповідача на відсутність первинних документів, які б підтверджували участь померлого ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з огляду на таке.
В силу вимог статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, як особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_2 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році, про що свідчать копія посвідчення серії НОМЕР_3 від 27.06.1991 року та копія посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.17).
Наявні в матеріалах справи докази, а саме: копії військового квитка НОМЕР_4 , архівної довідки, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України №179/1/5336 від 23.05.2017 року, довідки, виданою Млинівським районним військовим комісаріатом від 19.04.2017 року та довідки військової частини НОМЕР_5 за №796 від 25.05.1987 року (а.с.13-16), підтверджують, що в період з 07.04.1987 по 25.05.1987 ОСОБА_2 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Більше того, такі первинні документи, які підтверджують участь померлого ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, містяться в пенсійній справі померлого та саме на їх підставі йому була призначена пенсія. А отже, при вирішенні питання про наявність підстав для переходу на пенсію по втраті годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії годувальнику здійснюватися не може.
Згідно із статтею 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Млинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника (в порядку переведення з одного виду пенсії на інший) діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відповідні позовні вимоги підлягають до задоволення наряду з вимогами про зобов'язання призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 06.07.2017 року (дата звернення позивача з заявою) у відповідності до вимог статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 та прийнятими на її реалізацію підзаконними нормативно-правовими актами (з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на визначення конкретного розміру такої пенсії).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.С.Бандери, 34, смт.Млинів, Рівненська область, код ЄДРПОУ 40375852) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у призначенні (в порядку переведення з одного виду пенсії на інший) ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 06.07.2017.
Зобов'язати Млинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з 06.07.2017 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повне рішення суду складено 16 лютого 2018 року.
Суддя Друзенко Н.В.