Провадження №1-кс/200/2986/18
Справа №200/4135/18
15 березня 2018 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ДВП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Слідчий СВ ДВП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про арешт майна, яке погоджено з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_4 .
Відповідно до матеріалів клопотання, в провадженні слідчого відділу Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2, ст.356, ч.2 ст. 186, ч.3 ст.15 ч.1 ст.388 Кримінального кодексу України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040030000658.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що невідомі особи, шляхом надання завідомо підроблених документів до державних органів, шляхом обману заволоділи нерухомим майном ТОВ «Анапурна», за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Кіровське, провулок Набережний, будинок 4Т, вартість якого складає особливо великий розмір.
17.03.2017 ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу продав ОСОБА_6 , ? частину ресторану з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно в період часу з 21.10.2010 року по 17.03.2017року належало на праві власності ТОВ «Анапурна», засновником та директором якого являється ОСОБА_7 .
Підставою для реєстрації права власності в органах державної влади та подальшого продажу нерухомого майна, що належало ТОВ «Анапурна», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , збоку ОСОБА_5 стало заочне рішення по справі №202/1148/17 від 24.02.2017 судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 , за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , ТОВ «Анапурна» про визнання протиправними дій, припинення права власності.
При судовому розгляді вказаної судової справи було надано в судове засідання лист за підписом директора ТОВ «Анапурна» ОСОБА_10 від 21.06.2016р. вих. 21/06/2016-1, на ім'я ОСОБА_5 проте, що ТОВ «Анапурна» зобов'язується переоформити право власності на нерухоме майно, що належить ТОВ «Анапурна», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Кіровське, провулок Набережний, будинок 4Т, за ОСОБА_5 , у найближчий час.
Згідно показань свідка ОСОБА_10 було встановлено, що він являвся директором та засновником ТОВ «Анапурна», але жодних листів або інших документів щодо переоформлення права власності на нерухоме майно, розташоване за вищевказаною адресою не оформлював та не підписував, підписи від імені ОСОБА_10 являються підробленими.
Виходячи із здобутих доказів вбачається, що ОСОБА_5 та інші, невстановлені особи, маючи на меті заволодіти нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , подали завідомо підроблені документи до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, а також вказали у позовній заяві завідомо неправдиві відомості. Після чого, отримавши винесене на підставі підроблених документів судове рішення, ОСОБА_5 використав його для реєстрації права власності на себе, після чого продав майно третій особі.
Крім того встановлено, що 27.03.2017 невідомі особи, самовільно, всупереч встановленому законом порядку, проникли на огороджену земельну ділянку, що має кадастровий номер 1221455400:01:012:1262 за адресою: АДРЕСА_1 , силою прогнали з її території охоронця, після чого зайняли будівлі за вказаною адресою, привласнили собі майно, яке у них зберігалось та унеможливили прохід на територію земельної ділянки володільцям - представникам ТОВ «АНАПУРНА».
Таким чином, об'єктом кримінально протиправних дій є нерухоме майно, а саме: ресторан з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва - Кіровське), провулок Набережний, будинок 4т, технічний опис: ресторан літ. В, загальною площею 439,5 кв.м.; сторожка човнової станції літ. А, загальною площею 156 кв.м.; вбиральня літ. Б; альтанка літ. Г; майстерня літ. Д; очисні споруди з/я; огорожа №1-4; причал для човнів № 5; замощення I, а також земельна ділянка з кадастровим номером 1221455400:01:012:1262, загальною площею 0,5572 га, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (обслуговування будівель та споруд) по фактичному розміщенню нерухомого майна, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Обухівської (Кіровської) селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
Під час проведення досудового розслідування, відповідно до постанов слідчого, згідно ст. 98 КПК України, зазначені об'єкти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
В разі не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони розпорядження(відчуження, реалізації) майна, можливе його подальше незаконне відчуження, що позбавить орган досудового розслідування можливості проведення об'єктивного та всебічного розслідування по кримінальному провадженню.
До суду слідчий та власники майна не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна №117130430 від 15.03.2018 року, ресторан з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва - Кіровське), провулок Набережний, будинок 4т, технічний опис: ресторан літ. В, загальною площею 439,5 кв.м.; сторожка човнової станції літ. А, загальною площею 156 кв.м.; вбиральня літ. Б; альтанка літ. Г; майстерня літ. Д; очисні споруди з/я; огорожа №1-4; причал для човнів № 5; замощення I, вже обтяжений арештом на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.03.2017 року в справі №200/4556/17 на користь СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Номер запису про обтяження 19526808 не скасований.
Отже, підстав для повторного обтяження майна не вбачаю, такі підстави слідчим також не наведені, у зв'язку з чим, в клопотанні слідчого слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 131-132, 170-174, КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ ДВП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна - відмовити.
Ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1