Справа № 161/811/18
Провадження № 1-кп/161/371/18
м. Луцьк 19 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010005659 від 08.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , в порядку ст.89 КК України не судимого, -
-за ст.ст.185 ч.1 та 357 ч.3 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , 21.11.2017 року, близько 00:30 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до тумбочки, яка стояла в коридорі, звідки таємно викрав банківську картку «Visa Gold Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_4 та яка є важливим особистим документом для потерпілої, після чого залишив зазначену квартиру.
В подальшому, він же, 21.11.2017 року, близько 01:00 год., діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, знаючи секретний пін-код до банківської картки «Visa Gold Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , використав її в банкоматі, що розташований по вул. Рівненська, 105 в м. Луцьку, зняв з рахунку вказаної банківської картки готівкові грошові кошти в загальній сумі 1300 грн. і таємно заволодів ними, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а також за ст.357 ч.3 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні будь-яким способом іншим важливим документом. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю. Завдані збитки потерпілій відшкодовані в повному обсязі.
05.01.2018 року між потерпілою та обвинуваченим укладена угода про примирення. Згідно з угодою сторони погоджуються, про відсутність на час складання угоди матеріальних і моральних претензій з боку потерпілої та на об'єм визнання вини обвинуваченим. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., за ст.357 ч.3 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження даної угоди про примирення, думку потерпілої та обвинуваченого, які просили затвердити зазначену угоду про примирення, дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що дану угоду про примирення, слід затвердити.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочини, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесені до категорії злочинів як не великої, так і відповідно середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ст.474 ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання, що зазначено в межах даної угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 ..
Керуючись ст.ст.314-316, 373, 374, 475 КПК України, -
Угоду від 05.01.2018 року по кримінальному провадженні № 12017030010005659 від 08.12.2017 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1 та 357 ч.3 КК України та призначити узгоджене покарання:
-за ст.185 ч.1 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;
-за ст.357 ч.3 КК України - у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн..
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Astro», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , що переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , згідно письмової розписки - залишити останній за належністю.
Речовий доказ - банківська картка «Приватбанк» (золота картка для виплат) № НОМЕР_1 , золотистого кольору, що знаходиться при матеріалах судового провадження - повернути законному володільцю ОСОБА_4 за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.