справа №813/2968/17
15 березня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Шавель М.М.
за участю:
представника позивача - Чубак Н.В.
представника відповідача - Забавчук М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ПП "Кейтерінг-Сервіс" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ПП "Кейтерінг-Сервіс" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків. Ухвалою від 30 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 30 серпня 2017 року закінчено підготовче провадження та призначено спрау до судового розгляду.
Ухвалою суду від 21 вересня 2017 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/2907/17.
Ухвалою суду від 01 березня 2018 року поновлено провадження у справі.
Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом ГУ ДФС у Львівській області від №3478 від 09.08.2017 була призначена документальна позапланова перевірка позивача, однак позивач відмовив від допуску до проведення перевірки, про що було складено акт від 10.08.2017 року за № 369/13-01-14-02/34711154. Позивач зазначає, що вищенаведені факти унеможливлюють проведення позапланової перевірки відповідача за наявності законних підстав для її проведення, а тому посилаючись на норми підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України просить накласти арешт коштів на рахунках ПП "Кейтерінг-Сервіс" .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави (факти), що обґрунтовують вимоги позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
09.08.2017 року ГУ ДФС у Львівській області винесено наказ № 3478 "Про долучення до складу перевіряючих документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Кейтерінг - Сервіс» та виписано направлення на перевірку №5735 від 10.08.2017 року. (а.с.8-9).
10.08.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід за податковою адресою ПП «Кейтерінг - Сервіс»» - м. Львів, вул. Князя Романа, буд.20 кв.1, з метою вручення наказу від 09.08.2017 року № 3478 на проведення перевірки, однак директором ПП «Кейтерінг - Сервіс» Джиджорою Г.С., було відмовлено від допуску до перевірки у зв'язку з відсутністю підстав передбачених п.п.78.1.1 п.78.1, ст.78 ПК України, про що було складено акт № 369/13-01-14-02/34711154 від 10.08.2017 року. (а.с.10).
Позивач звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.
Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.
Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 75.1 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно з п. 94.1, п. 94.2 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу
Підпунктом 94.6.2. п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Як вказано у п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Надаючи оцінку підставам відповідача для відмови у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки, суд враховує законність згаданого наказу.
При вирішенні даної справи судом враховано, що відповідачем було оскаржено наказ від 09.08.2017 № 3478 у судовому порядку.
28 вересня 2017 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 813/2907/17 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління ДФС у Львівській області від 04.05.2017 року за №1678, від 12.05.2017 року за №1764 та від 09.08.2017 року за №3478.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду 28 вересня 2017 року в адміністративній справі № 813/2907/17 - без змін.
Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У даному випадку наказ № 3478 від 09.08.2017, був предметом судового розгляду і судом дано правову оцінку вказаного наказу та його скасовано.
Таким чином, суд зауважує, що обов'язковою умовою для застосування арешту є наявність законних підстав для проведення перевірки, а тому зі скасуванням наказу на проведення перевірки, відпали підстави для проведення позапланової виїзної перевірки і відповідно для допуску посадових осіб позивача для проведення такої перевірки.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У відповідності до КАС України судові витрати не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд
Повний текст рішення складено 17 березня 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.