справа №813/2527/17
07 березня 2018 року зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи Стрепка Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 27.04.2017 №IV-016/2017, прийняте за результатами розгляду скарги судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі - КДКА Львівської області) №1 від 26.01.2017 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3
Ухвалою від 18.09.2017 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суддю Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6.
Ухвалою від 18.09.2017 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КДКА Львівської області.
Ухвалою від 18.09.2017 суд витребував докази та зупинив провадження у справі.
Ухвалою від 31.01.2018 суд поновив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно частково задовольнив скаргу судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6 на рішення дисциплінарної палати КДКА Львівської області від 24.06.2016. Позивач вважає, що відповідач безпідставно погодився з доводами скаржника про порушення адвокатом ОСОБА_3 порядку судового засідання 07.04.2016, шляхом висловлювань, що принижують честь і гідність суду. Позивач зазначає, що при поданні заяви про відвід судді ОСОБА_6 від 07.04.2016 він вжив власне суб'єктивне оціночне судження, контекст якого не вказує, що воно спрямоване на приниження честі і гідності ОСОБА_5 як представника судової гілки влади. Так, у вказаній заяві позивач не вказує, що саме ОСОБА_6 є представником регіону, в якому сформувалась «рабська покірність та кланова система кругової поруки по принципу «Ворон-ворону». Крім того, адвокат ОСОБА_3 вказує на «чиновників, які вважають себе представниками вищого клану» без будь-якої персоніфікації та зазначення, що він відносить до числа таких чиновників суддю ОСОБА_5. Доводи про некомпетентність та залежність від державних органів вказаного судді позивач також вважає власним суб'єктивним судженням, яке не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Позивач подав до суду пояснення до позовної заяви, в якому зазначає, що при вирішенні спору необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Чеферин проти Словенії», «Нікула проти Фінляндії» щодо критичних висловлювань адвоката в судовому засіданні.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що факт порушення адвокатом ОСОБА_3 порядку судового засідання та вжиття ним висловлювань, які порушують честь і гідність суду підтверджується даними роздруківки технічної фіксації журналу судового засідання від 07.04.2017. Відповідач зазначає, що рішення ВКДКА від 26.01.2017 прийняте з урахуванням всіх наявних матеріалів справи та обставин, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження. Крім того, відповідач зазначає, що встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключним (дискреційним) повноваженням ВКДКА як органу адвокатського самоврядування.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся по дату час і місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволені позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.
Суддя Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6. звернувся до дисциплінарної палати КДКА Львівської області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_3
24.06.2016 за результатами розгляду вказаної скарги дисциплінарна палата КДКА Львівської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_3
На вказане рішення суддя ОСОБА_6. подав скаргу до ВКДКА України.
30.11.2016 рішенням ВКДКА №XI-008/2016 від 30.11.2016 скаргу судді ОСОБА_5. задоволено частково, скасовано рішення КДКА Львівської області від 24.06.2016 та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_3
Рішенням КДКА Львівської області від 26.01.2017 №1 закрито дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_3 з тих підстав, що при поданні заяви про відвід судді ОСОБА_6 від 07.04.2016 він вжив власне суб'єктивне оціночне судження, контекст якого не вказує, що воно спрямоване на приниження честі і гідності ОСОБА_5 як представника судової гілки влади. Вказане рішення, зокрема, мотивоване тим, що скаржник не надав допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення адвокатом ОСОБА_3 п.2.5 ст.43 Правил адвокатської етики та вчинення дисциплінарного проступку. Тому, немає підстав для притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням ВКДКА від 21.04.2017 №IV-016/2017:
1) скаргу судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6 на рішення дисциплінарної палати КДКА Львівської області від 24.06.2016 про закриття дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_3 про закриття дисциплінарної справи задоволено частково;
2) рішення КДКА Львівської області від 24.06.2016 про закриття дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_3 скасовано;
3) ухвалено нове рішення, яким закрито дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_3
Вказане рішення мотивоване тим, що 07.04.2016 адвокат ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні Червоноградського міського суду Львівської області порушив порядок в судовому засіданні, припустившись висловлювань, що принижують честь і гідність суду. Разом з тим, на час розгляду ВКДКА скарги судді ОСОБА_6 закінчився річний строк застосування дисциплінарних стягнень. Тому, вказану дисциплінарну справу необхідно закрити.
Постановою ВКДКА від 30.08.2017 відповідач прийняв постанову №VIII-001/2017, якою вніс виправлення у рішення ВКДКА від 21.04.2017 №IV-016/2017, змінивши дату скасованого рішення з 24.02.2017 на 26.01.2017.
Не погоджуючись з рішенням відповідача від 21.04.2016 №IV-016/2017 позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 5076-VI (далі - Закон України №5076-VI) ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
ВКДКА 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до вказаного Закону.
ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
З наведених норм вбачається, що ВКДКА при розгляді скарги судді ОСОБА_5. на рішення КДКА Львівської області від 26.06.2016 про закриття дисциплінарної справи одо адвоката ОСОБА_3 діяла в межах повноважень, передбачених ст.52 Закону України №5076-VI.
Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України №5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону України №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Статтею 33 вказаного Закону передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених вказаним Законом.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Частиною 1 статті 21 Закону України №5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Оскаржене рішення ВКДКА від 21.04.2017 №IV-016/2017 мотивоване:
1) наявністю в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.2.5 ст.43 Правил адвокатської етики;
2) закінченням строку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ч.2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з даними з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_3 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №415, видане 16.2.2005 КДКА Тернопільської області.
На підставі договору про надання правової допомоги від 29.08.2015 №29/08 адвокат ОСОБА_3 представляв інтереси ОСОБА_8 в Червоноградському районному суді Львівської області в цивільній справі про стягнення майнової шкоди. Розгляд справи здійснював суддя ОСОБА_5 Під час розгляду вказаної справи адвокат ОСОБА_3 двічі заявляв клопотання про призначення судово-будівельної експертизи (04.02.2016 та 25.02.2016), в задоволенні яких суд відмовив.
З огляду на вказане, в адвоката та його довірительки виник сумнів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5. Тому, 07.04.2016 в судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заявив відвід вказаному судді. Заява про відвід мотивована, зокрема, таким: «… важливе значення має те, що він (суддя ОСОБА_5) призначений суддею тільки в листопаді 2013 року тимчасово на перший п'ятирічний строк. А, отже, його не можна вважати повністю незалежним від органів державної влади… Окрім того, слід враховувати, що суддя ОСОБА_6. переведений до Червоноградського міського суду Львівської області з Стаханівського районного суду Луганської області, є вихідцем з Луганської області. Як відомо з засобів масової інформації та історичних реалій, у мешканців даного регіону за тривалий час панування комуністично-олігархічного клану сформувалась рабська покірність та кланова система кругової поруки по принципу «Ворон-ворону…». При цій системі чиновники вважають себе представниками вищого клану, зневажають потреби простих людей, захищають лише свої інтереси, нехтуючи нормами законодавства та людської моралі і принципами справедливості».
Вказана заява оголошена позивачем в судовому засіданні Черговоноградського районного суду Львівської області 07.04.2016, що підтверджується даними роздруківки технічної фіксації від 07.04.2016 у справі №459/2393/15-ц.
Відповідно до п.2.5 ст.23 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регулює поведінку учасників судового процесу, а також вимог вказаних Правил, не виявляти неповагу до суду(суддів), поводитись гідно і коректно. В ході судового розгляду адвокат не повинен порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У статті 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд встановив, що в заяві позивача про відвід судді Рудакову В.І., оголошеній ним в судовому засіданні від 07.04.2016, наведено вислови щодо характеристики вказаного судді, які мотивовані його проживанням впродовж тривалого часу на території Луганської області.
Суд зазначає, що факт проживання судді ОСОБА_5. на території Луганської області не може бути підставою для висновків про притаманність йому «рабської покірності», належність до «кланової системи кругової поруки по принципу «Ворон-ворону…», віднесення себе ним до «вищого клану, представники якого зневажають потреби простих людей, захищають лише свої інтереси, нехтуючи нормами законодавства та людської моралі і принципами справедливості».
Позивач вважає свої висновки, наведені в заяві про відвід від 07.04.2016, оціночними, а тому, такими, що не підлягають спростуванню та такими, за які його не може бути притягнуто до відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості за винятком образи та наклепу. А також за умови, що вони не висловлені в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію особи.
Суд враховує, що вказані висновки позивача висловлено в формі, що принижує гідність, честь та ділову репутацію судді ОСОБА_5., та свідчить про дискримінацію його за місцем проживання, що є порушенням принципів, визначених в ст.24 Конституції України.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що в заяві про відвід судді Рудакову В.І. від 07.04.2016 він не конкретизує жителі якого саме регіону характеризуються рабською покірністю. Проте, як вбачається з вказаної заяви про відвід та з виступу позивача в судовому засіданні 07.04.2016, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що про те, що суддя ОСОБА_5 є вихідцем з Луганської області, і одразу у наступному реченні позивач характеризує мешканців згаданого регіону як таких, в яких сформувалась рабська покірність та кланова система кругової поруки по принципу «Ворон-ворону…». При цій системі чиновники вважають себе представниками вищого клану, зневажають потреби простих людей, захищають лише свої інтереси, нехтуючи нормами законодавства та людської моралі і принципами справедливості.
Позивач посилається на те, що вказана інформація стала відома йому з засобів масової інформації та історичних реалій. Проте, позивач не вказав конкретного джерела (публікації в засобі масової інформації, підручнику тощо), з якого він довідався про притаманність жителям Луганської області вказаних рис характеру.
Також суд враховує, що позивачу не створювалися перешкоди в реалізації його процесуального права на подання заяви про відвід судді. Проте, така заява має бути сформулювана в коректній формі та не принижувати при цьому честь і гідність суду чи інших учасників процесу.
Оцінюючи посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Чеферин проти Словенії», «Нікула проти Фінляндії», суд зазначає таке.
У вказаних рішеннях Європейський суд з прав людини визнав протиправним накладення штрафу на адвоката, який критично висловився в судовому засіданні щодо кваліфікації та результатів роботи експертів, назвавши їх «свідчення, позбавленими будь-якого сенсу», «професійно слабкими» тощо.
Суд враховує, що висловлювання позивача в заяві про відвід від 07.04.2016 в аналізованій частині, не стосувалися оцінки професійної діяльності судді ОСОБА_5. Позивач мотивував свою незгоду з розглядом справи вказаним суддею з мотивів його тривалого проживання в іншому районі України. На думку суду, такі висловлювання є неприпустимими, такими, що принижують честь і гідність ОСОБА_5 та порушують конституційні принципи щодо рівності громадян України, незалежно від їх місця проживання.
Європейський суд з прав людини у справі «Чеферин проти Словенії», зокрема, звернув увагу на те, що судді, присутні в судовому засіданні під час виступу адвоката Чеферина, не відреагували на його критику, а також не надали можливості адвокату пояснити чи захистити свою позицію перед накладенням на нього штрафу.
Як вбачається з роздруківки технічної фіксації від 07.04.2016 у справі №459/2393/15-ц суд надав позивачу можливість висловити свою думку з приводу заявленого відводу, взяти участь в обговоренні вказаного питання.
Позивач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду питання про накладення на нього дисциплінарного стягнення КДКА у Львівській області та ВКДКА, надавав пояснення відповідним органам, міг висловити свою позицію у справі.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач правомірно дійшов висновку про порушення позивачем п.2.5 ст.23 Правил адвокатської етики, які полягають в висловлюваннях, що принижують честь і гідність суду.
Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Станом на час розгляду 27.04.2017 ВКДКА скарги судді ОСОБА_5. на рішення КДКА Львівської області №1 від 26.01.2017 з моменту вчинення адвокатом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку 07.04.2016 пройшло більше року.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач правомірно закрив дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_3, у зв'язку з завершенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення ВКДКА від 27.04.2017 №IV-016/2017 є законним і обґрунтованим, а тому, відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 17.03.2018.
Суддя А.Г.Гулик