10.2.4
Іменем України
13 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/320/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі судового засідання: Бутенко К.В. ,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, дов.№ 43 від 19.01.2018,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
07 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі також - Позивач), який звернувся до з позовом до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - Відповідач, УПФУ в Попаснянському районі) та просить суд визнати неправомірними дії УПФУ в Попаснянському районі щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 09.01.2018 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати УПФУ в Попаснянському районі зарахувати ОСОБА_2 до загального стажу роботи період його роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3, до пільгового стажу роботи період з 15.03.1988 по 29.05.1993 та з 21.06.1994 по 03.01.1988 коли він працював у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, машиністом бурової установки (підземним) з повним робочим днем під землею та гірничого майстра підземної ділянки з повним робочим днем під землею, призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з 03.01.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 03.01.2018 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах та надав всі необхідні документи на підтвердження наявного трудового стажу, однак рішенням відповідача від 09.01.2018 йому відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
В рішенні УПФУ в Попаснянському районі зазначено, що страховий стаж позивача становить лише 21 рік 06 місяців 14 днів, з яких пільговий - 1 рік 10 місяців 19 днів, а саме тільки його робота на шахті «Тошківська» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля». Відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи з 15.03.1988 по 29.05.1993 та з 21.06.1994 по 03.01.1998 у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, машиністом бурової установки (підземним) з повним робочим днем під землею та гірничого майстра підземної ділянки з повним робочим днем під землею, не зараховано до загального стажу період роботи з 17.07.1993 по 10.02.1994 на шахті «Партизанська» виробничого об'єднання по добуванню антрациту «Антрацит» та період роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3
З таким рішенням ОСОБА_2 незгоден, вважає, що надав для призначення всі необхідні документи, а тому рішення УПФУ в Попаснянському районі вважає неправомірним..
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву від 20 лютого 2018 року та заяву про розгляд справи без його участі (арк.спр. 32-33) У відзиві відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що ОСОБА_2 03.01.2018 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком. Перевіркою документів встановлено, що ОСОБА_2 має загальний стаж 21 рік 6 місяців 14 днів, у тому числі на пільгових умовах - 1 рік 10 місяців 19 днів. У трудовій книжці відсутні необхідні дані про роботу ОСОБА_2 на пільгових умовах у в/о «Спецтампонажгеологія», а саме ним не надано передбаченої Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній довідки, через що періоди роботи ОСОБА_2 нв в/о «Спецтампонажгеологія» до пільгового стажу не зараховано. Крім того, у трудовій книжці зазначено про роботу заявника у приватного підприємця ОСОБА_3 з 09.04.2004, але за даними системи персоніфікованого обліку такі дані про нарахування та виплату заявнику заробітної плати містяться лише з січня 2005 року, а тому період роботи ОСОБА_2 з 09.04.2004 по 31.12.2004 до загального страхового стажу не зараховано. На підставі викладеного представник відповідача вважає оскаржуване рішення правомірним, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 03.01.2018 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах(арк.спр. 35), додавши до неї трудову книжку НОМЕР_2, військовий квиток НОМЕР_3, диплом про закінчення Лисичанського гірничого технікуму НОМЕР_4, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності або відповідних записів у ній № 23 від 14.06.2017 на підтвердження робота на шахті «Тошківська» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля». Відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи з 27.09.1982 по 11.10.1982, з 12.10.1982 по 27.10.1982, з 28.10.1982 по 30.11.1982, з 31.11.1982 по 02.12.1982, з 03.12.1982 по 13.01.1983, з 14.01.1983 по 18.05.1983, з 19.05.1983 по 12.07.1983, з 13.07.1983 по 19.07.1983, з 20.07.1983 по 17.08.1983, типовий договір № 01712269100021 від 21.11.2017 про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За результатами розгляду зазначених документів УПФУ в Попаснянському районі прийнято рішення від 09.01.2018 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком (арк.спр. 21-22).
Рішення обґрунтовано тим, що стаж роботи ОСОБА_2 недостатній для призначення пенсії та становить 21 рік 6 місяців 14 днів, у тому числі на пільгових умовах - 1 рік 10 місяців 19 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 17.07.1993 по 10.02.1994, так як у трудовій книжці підставою для вказаних записів зазначена трудова угода № 281, яку ОСОБА_2 не надав, не зараховано до пільгового стажу період роботи з 15.03.1988 по 29.05.1993 та з 21.06.1994 по 03.01.1998 у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, машиністом бурової установки (підземним) з повним робочим днем під землею та гірничого майстра підземної ділянки з повним робочим днем під землею через ненадання довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не зараховано до загального стажу період роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3 через відсутність в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків.
Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час звернення до УПФУ в Попаснянському районі досяг 55 років.
Аналізуючи рішення від 09.01.2018 УПФУ в Попаснянському районі про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком суд виходить з такого.
Позивач оскаржує вище вказане рішення з мотивів не віднесення періоду роботи позивача у в/о «Спецтампонажгеологія» до пільгового стажу на період роботи у ФОП ОСОБА_3 з 09.04.2004 по 31.12.2004.
Записами в трудовій книжці НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 підтверджено, що позивач з 15.03.1988 по 29.12.1988 працював на Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка 4 розряду на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, 29.12.1988 ОСОБА_2 присвоєно 5 розряд машиніста бурової установки (підземний) з повним робочим днем під землею. На вказаній посаді позивач працював до 29.05.1993 (записи 10-14). З 2106.1994 ОСОБА_2 знову прийнято на роботу на Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області на посаду машиніста бурової установки 5 розряду підземної ділянки з повним робочим днем під землею. 26.01.1996 ОСОБА_2 переведено горним майстром підземної дільниці з повним робочим днем під землею. 04.01.1998 переведено горним майстром підземного буріння, а 23.06.1998 звільнено за власним бажанням. Згідно наказу № 65к від 22.12.1997 поведено атестацію робочих місць машиніста бурової установки та горного майстра підземного буріння на Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» та підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 1 (арк.спр. 10-11).
Щодо відстуності довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про час роботи на Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області суд зазначає таке.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Оскільки в трудовій книжці ОСОБА_2 є необхідні записи про його роботу з 15.03.1988 по 29.05.1993 та з 21.06.1994 по 03.01.1998 у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, машиністом бурової установки (підземним) з повним робочим днем під землею та гірничого майстра підземної ділянки з повним робочим днем під землею, є дані про проведення атестації робочих місць у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні вказаного стажу до пільгового за списком № 1.
Щодо посилань відповідача на відсутність даних про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку № 637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначена норма застосовується лише у разі відстуності інших підтверджуючих пільговий стаж - трудової книжки та відомостей про атестацію робочих місць, які позивачем надано.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Отже суд першої інстанції правомірно взяв до уваги інформацію, яка міститься в копії довідки про пільговий стаж позивача, яка не суперечить та не спростовує фактичні дані, наявні в трудовій книжці позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на відсутність сплати страхових внесків у період роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3, суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Так, зокрема, статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 20 Закону № 1058).
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, у частині десятій статті 20 Закону № 1058 зазначено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Також, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п. 2 ч. 1 ст. 4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.
Тобто, за змістом наведених норм вбачається, що обов'язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за їх несвоєчасну або не в повному обсязі сплату законом покладено на страхувальника.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємцем-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості приватного підприємця по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періоду роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3.
Щодо обраного позивачем способу захисту, а саме визнати неправомірними дії УПФУ в Попаснянському районі щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 09.01.2018 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати УПФУ в Попаснянському районі зарахувати ОСОБА_2 до загального стажу роботи період його роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3, до пільгового стажу роботи період з 15.03.1988 по 29.05.1993 та з 21.06.1994 по 03.01.1988 коли він працював у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, машиністом бурової установки (підземним) з повним робочим днем під землею та гірничого майстра підземної ділянки з повним робочим днем під землею, призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з 03.01.2018.
В даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування рішення від 09.01.2018 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком.
Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання зарахувати ОСОБА_2 у страховий стаж період роботи у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області та з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3.
З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах за віком.
У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядє адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статей 9, 245 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 03.01.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків суду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн (арк.спр. 3), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 09.01.2018 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 03.01.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_2 до загального стажу роботи період роботи з 09.04.2004 по 31.12.2004 продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3, до пільгового стажу роботи період з 15.03.1988 по 29.05.1993 та з 21.06.1994 по 03.01.1988 у Шахтобудівельному управлінні № 1 виробничого об'єднання «Спецтампонажгеологія» в м. Антрацит Луганської області в якості машиніста бурового станка на підземному бурінні з повним робочим днем під землею, машиністом бурової установки (підземним) з повним робочим днем під землею та гірничого майстра підземної ділянки з повним робочим днем під землею, а також призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.01.2018 відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, будинок 2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повне рішення суду складено 19 березня 2018 року.
Суддя Т.В. Смішлива