Справа № 161/9449/17
Провадження № 1-кп/161/44/18
м. Луцьк 19 березня 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010001887 від 24.04.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.05.2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.3, 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання та встановлено іспитовий строк 1 рік;
-22.10.2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2-х років 1 місяць позбавлення волі, 03.01.2017 року звільнений по відбуттю покарання;
-05.02.2018 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.186 ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання та встановлено іспитовий строк 3 роки.
-за ст.185 ч.2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 , 24.04.2017 року в період часу з 16:00 год. по 18:10 год., переслідуючи корисливий умисел, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав з території церкви «Нове Життя», що за адресою: м. Луцьк, вул.. Конякіна, 15 Волинської області, гірський велосипед марки «Ардіс», ринкова вартість якого, відповідно до висновку експерта № 326 від 30.05.2017 року становить 1656,67 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 подав угоду від 19.03.2018 року про примирення між потерпілим та обвинуваченим в даному кримінальному провадженні. Згідно з угодою сторони погоджуються, про відсутність на час складання угоди матеріальних і моральних претензій з боку потерпілої та на об'єм визнання вини обвинуваченим. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів покарання призначене за цим вироком та за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2018 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання із випробуванням із іспитовим строком на 3 роки, виконувати самостійно. Також, на підставі ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_6 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із 25.04.2017 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та з 21.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження даної угоди про примирення, думку потерпілої, обвинуваченого та захисника останнього, які просили затвердити зазначену угоду про примирення, дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що дану угоду про примирення, слід затвердити.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочини, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ст.474 ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання, що зазначено в межах даної угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 ..
Крім того, відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7, слідує, що коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
За таких обставин, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2018 року, яким ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75,76 КК України його звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 3 роки виконується самостійно, оскільки за даним вироком призначається реальний термін покарання, тому зазначені вироки мають виконуватись самостійно.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, -
Угоду від 19.03.2018 року в кримінальному провадженні № 12017030010001887 від 24.04.2017 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання, тобто з 25.04.2017 року.
На підставі ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою із 25.04.2017 року по 20.06.2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_6 494,35 (чотириста дев'яносто чотири гривні тридцять п'ять копійок) гривень витрат за проведення товарознавчої експертизи.
Речовий доказ - гірський велосипед марки «Ардіс», який приєднаний до матеріалів кримінального провадження - повернути потерпілій ОСОБА_5 за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_6 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.