ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" березня 2018 р. справа № 809/302/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1С.) 15.01.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі по тексту також - відповідач, Надвірнянське об'єднаного управління ПФУ області) про визнання протиправними дій щодо здійсненого 15.12.2017 переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із протиправним застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та зобов'язання здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 15.12.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом, 19.02.2018, на підставі статей 260-261, 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позов мотивовано тим, що з 02.08.2004 як колишній працівник органів внутрішніх справ до грудня 2017 року отримував довічну пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992 (далі по тексту також - Закон №2262-XII). Досягнувши 60 років, і скориставшись можливістю вибору однієї із пенсій, спеціальної за Законом №2262-XII або загальної за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-VІ (далі по тексту також - Закон №1058-VІ), право на самостійний вибір яких передбачений статтею 7 Закону №2262-XII, 15 грудня 2017 року звернувся до відповідача із заявою, встановленої форми та змісту, про призначення пенсії за віком на підставі статей 26, 45 Закону №1058-VІ, зокрема, пенсії за віком у солідарній системі. Відповідач за наслідками розгляду вказаної заяви замість призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-VІ, здійснив протиправне, на переконання позивача, переведення із довічної пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №2262-XII, на пенсію за віком у солідарній системі. ОСОБА_1 вважає, що чинні норми матеріального права не передбачають можливості здійснення переведення з однієї державної пенсії на іншу, обчислення, призначення і виплата яких проводиться за двома різними законами, а саме: Законом №2262-XII і Законом №1058-VІ. В той же час, таке переведення можливе між відповідними видами пенсій, які визначенні в межах одного закону. Такі висновки позивач обґрунтовує сталою позицією Верховного Суду України, яка визначена в постановах від 18.11.2014 р. у справах № 21-379а14 та № 21-420а14, від 31.03.2015 р. у справі № 21-612а14, від 09.06.2015 р. у справі № 21-550а15 та від 22.12.2015 р. у справі № 21-4071а15|2-а/199/138/14. Своє право саме на призначення з 15 грудня 2017 року пенсії за віком у солідарній системі обґрунтовує статтею 7 Закону №2262-XII і пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 за №2148-VIII), за змістом яких у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та цього Закону, призначається (не переводиться) одна пенсія за її вибором. Крім того, позивач зазначає, що, у зв'язку із здійсненням вказаного протиправного переведення, відповідач необґрунтовано у спірних відносинах застосував положення абзацу першого пункту 43 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-VІ у редакції від 03.10.2017 за №2148-VIII, застосувавши при обчисленні його пенсії середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. В той час як, на переконання позивача, у спірних відносинах слід застосовувати абзац перший пункту 44 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-VІ у редакції від 03.10.2017 за №2148-VIII, за змістом якого застосуванню підлягає величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, оскільки ОСОБА_1 заяву на призначення пенсії подав 15 грудня 2017 року, що відповідає умовам зазначених змін до Закону №1058-VІ. Невірне переведення замість призначення пенсії із застосуванням заниженого розміру величини оцінки одного року страхового стажу порушує право позивача на належний розмір пенсії. Враховуючи вказане, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії щодо здійсненого 15.12.2017 переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із протиправним застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та зобов'язати здійснити призначення пенсії за віком з 15.12.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.03.2018 (а.с.48-50). Також відповідачем подано заперечення, яке надійшло на адресу суду 16.03.2018 (а.с.57-59). У відзиві та запереченні відповідач зазначив, що позивачу з 02.08.2004 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закон №2262-XII. Враховуючи вимоги Закону №1058-VІ за заявою ОСОБА_1 від 15 грудня 2017 року здійснено переведення позивача з 15.12.2017 на пенсію за віком у солідарній системі. Здійснення переведення відповідач обґрунтував положеннями статті 10, пунктами 7,8 та 9 статті 11, частиною 3 статті 45 Закону №1058-VІ. При обчисленні пенсії ОСОБА_1 відповідач застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, що відповідає нормам частини 1 статті 25, частини 2 статті 27, частини 1 статті 40 і пункту 43 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-VІ у редакції від 03.10.2017 за №2148-VIII. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач 07.03.2018 через канцелярію суду подав відповідь на відзив відповідача (а.с. 52-55), в якому зазначив, що відповідач у власному відзиві послався на правові норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які не є нормами права, які підлягають до застосування для вирішення даного спору. На переконання позивача, відповідач не спростував жодного доводу про протиправне переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком у солідарній системі за Законом №1058-VІ з довічної пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону №2262-XII). Також не навів належного обґрунтування помилковості визначення позивачем норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини і підтверджують правову позицію позивача.
Судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262, статті 263 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, письмового відзиву на позовну заяву, заперечення і відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Встановлено, що ОСОБА_1, як особа, звільнена зі служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (попередня назва Закону - "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ") з 02.08.2004 отримував у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довічну пенсію за вислугу років (а.с. 16).
Після призначення довічної пенсії за вислугою років ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копією індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача за номером облікової картки НОМЕР_1 (а.с. 16-17).
21.03.2014 ОСОБА_1 виповнилося 60 років - досяг пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з чим отримав право на призначення пенсії за віком відповідно до вказаного закону.
З метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком у солідарній системі ОСОБА_1 15.12.2017 вперше звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління ПФУ області із відповідною заявою (а.с. 18). До вказаного звернення позивачем долучено заяву про призначення пенсії за віком від 15.12.2017 за формою, яка визначена Додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 19). Також позивач додав власну трудову книжку, копію військового квитка, копію посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту, копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, копію паспорта громадянина України, копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію диплому серії В-1 №556966, копію реквізитів банківського рахунку, копію цивільно-правового договору №09/927-ІН від 18.09.2017 (зворотній бік а.с. 18).
Із змісту відзиву на позовну заяву з'ясовано, що ОСОБА_1 з 15.12.2017 переведено на пенсію за віком за Законом №1058-VІ, виплата такої пенсії здійснюється Надвірнянським об'єднаним управлінням ПФУ області (а.с. 48-49).
16.01.2018 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відповідача з проханням надати роз'яснення щодо того, чи було позивачу призначено пенсію за віком чи здійснено переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, та який саме розмір величини оцінки одного року страхового стажу застосовано - "1" чи "1,35" відсотка (а.с. 22-23).
Зі змісту листів відповідача №448/Ч-15 від 29.12.2017 та №17 /Ч-15 від 22.01.2018 слідує, що ОСОБА_1 15.12.2017 не призначено пенсію за віком, а переведено із пенсії за вислугу років, яка була раніше призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При такому переведенні відповідач керувався положенням частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а при обчисленні розміру пенсії застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, що визначено частиною 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 24-26).
Окрім цього, відповідач у листі №17/Ч-15 від 22.01.2018 свої дії щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1% обґрунтовує тим, що він також керувався пунктом 43 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за змістом якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % (а.с. 25-26).
ОСОБА_1, оскаржуючи до суду дії Надвірнянського об'єднаного управління ПФУ області, не погоджується із його переведенням відповідачем з пенсії за вислугою років, яку було призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Вважає переведення протиправним та таким, що порушує право позивача, визначене статтею 7 "Право вибору пенсії" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", саме на призначення пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, яка передбачена абзацом 1 пункту 44 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах підлягають дослідженню обставини щодо:
- правомірності дії Надвірнянського об'єднаного управління ПФУ області в частині наявності підстав на переведення із пенсії за вислугу років на пенсію за віком;
- правомірності дії Надвірнянського об'єднаного управління ПФУ області з приводу застосування при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %;
- наявності у позивача права на призначення з 15.12.2017 пенсії за віком у солідарній системі із застосування при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-VІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Досліджуючи доводи позивача щодо здійснення протиправного переведення відповідачем з пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону №2262-XII, на пенсію за віком, визначену Законом №1058-VІ, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 7 "Право вибору пенсії" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Суд зазначає, що дана норма матеріального права визначає виключно право особи саме на призначення пенсії за віком, а не на переведення з одного виду на інший вид пенсії, як це здійснено відповідачем. Даною нормою не передбачено переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Жодною іншою правовою нормою не передбачено можливість територіальних органів Пенсійного фонду України на вчинення дій щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком осіб, які одночасно мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд погоджується із доводами позивача, що ОСОБА_1 не має права на переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, оскільки такого права статтею 7 "Право вибору пенсії" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено. Натомість передбачено право на призначення пенсії за віком.
Варто відзначити, що право осіб, зазначених в статті 7 Закону №2262-XII, саме на призначення пенсії підтверджує і Пленум Верховного Суду України, про що зазначається у постанові №4 від 15.04.2005 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", де вказано наступне - "Слід мати на увазі, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону N 2262-XII, та членам їхніх сімей можуть (за їх бажанням) призначатися (не переводитись) пенсії на умовах і за нормами, встановленими Законом від 9 липня 2003 р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При обчисленні їм пенсії враховуються заробітна плата, а також усі види грошового забезпечення, яке вони одержували перед звільненням зі служби. У таких випадках пенсійне забезпечення здійснюють органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 7 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, і членам їхніх сімей, котрі одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається (не переводиться) одна пенсія на їх вибір. Звернення за призначенням (не переведенням) обраної пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на її одержання."
Окрім цього, абзацом 2 пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 за №2148-VIII) визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
За змістом статті 7 Закону №2262-XII встановлено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Суд констатує, що пенсії, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є різними державними пенсіями.
Зокрема, статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено такі види пенсій: за вислугу років (довічно), по інвалідності та в разі втрати годувальника.
В свою чергу, за змістом статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності і пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Незважаючи на схожість в назвах пенсій, різниця при цьому обумовлюється юридичними та фактичними підставами призначення цих видів пенсій та джерелами фінансування.
Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд України, про що свідчать постанови від 18.11.2014 у справах № 21-379а14 та № 21-420а14, від 31.03.2015 у справі № 21-612а14, від 09.06.2015 у справі № 21-550а15 та від 22.12.2015 у справі № 21-4071а15|2-а/199/138/14.
Суд, виходячи із положень частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду України.
Як висновок суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено переводу пенсіонера, який отримує пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки це два різні види державних пенсій, що призначаються та виплачуються різними органами Пенсійного фонду України на підставі різних законів. Переведення з одного виду на інший вид пенсії можна здійснювати лише в межах одного закону.
Пенсія за вислугу років не є однією із видів пенсій в солідарній системі, тобто вона не передбачена Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що відповідно унеможливлює переведення на пенсію за віком, яка є видом пенсій в солідарній системі згідно статті 9 вказаного Закону №1058-VІ.
Окрім цього, варто відзначити, що найвищий центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню - Пенсійний фонд України, якому підпорядкований та підконтрольний відповідач, визначив свою чітку позицію щодо необхідності саме призначення особі пенсії за віком, а не переведення на пенсію за віком, про що зазначив у листі № 1878/03 від 27.02.2004.
У вказаному документі зазначено, що "якщо особа отримувала пенсію згідно із законами України… "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"…, то для призначення пенсії по нормам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона подає пакет документів, який необхідний для призначення даного виду пенсії… При цьому зазначене звернення розглядається як нове призначення, пенсія призначається з дня подання заяви…".
Право вибору пенсії забезпечується обов'язком відповідного пенсійного фонду призначити пенсію відповідно із законом, яким така пенсія передбачена.
Натомість відповідачем ігнорується та не виконується правова позиція його найвищого керівного органу.
Отже, переведення відповідачем ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком є протиправним, і таким, що порушує його право на призначення пенсії за віком, яке передбачене статтею 7 Закону №2262-XII та абзацом 2 пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-VІ у редакції від 03.10.2017 за №2148-VIII.
З приводу доводів позивача про протиправне застосування Надвірнянським об'єднаним управлінням ПФУ області при визначенні і обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Враховуючи те, що позивачем заяву про призначення пенсії подано 15 грудня 2017 року, а також висновок про право позивача саме на призначення пенсії за віком, суд констатує про необхідність застосування у спірних відносинах для розрахунку (обчислення) такої пенсії позивача положення абзацу 1 пункту 44 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за змістом якого з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Застосований відповідачем при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком пункт 43 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосується перерахунку з 1 жовтня 2017 року раніше призначених пенсій, які призначено до 1 жовтня 2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дана правова норма не може бути застосована для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щодо призначення якої ОСОБА_1 звернувся до відповідача 15.12.2017.
Тобто, обчислення відповідачем ОСОБА_1 пенсії за віком як особі, яка має право виключно на її призначення, а не переведення, не може здійснюватися із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, оскільки за призначенням пенсії за віком позивач звернувся із письмовою заявою 15.12.2017. В такому випадку відповідач повинен був застосовувати величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, як це визначено абзацом 1 пункту 44 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не частиною 1 статті 25 чи пунктом 43 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, у спірних правовідносинах визначено право позивача як особи, яка отримувала пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", саме на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Однак, відповідач всупереч вищезазначеному безпідставно перевів ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, визначеною Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, передбаченою Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Таким чином, відповідач, здійснивши 15.12.2017 переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та застосувавши при цьому величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, порушив статтю 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункти 44 та 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими визначено право позивача на призначення пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Суд також констатує, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15 грудня 2017 року з додатками за своїм змістом та формою відповідає вимогам "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На переконання суду відповідач, здійснюючи коментоване вище переведення пенсії позивача і застосовуючи величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Закону №2262-XII і Закону №1058-VІ.
В сукупності вказаного вище, суд дійшов переконання про обґрунтованість адміністративного позову в цілому за всіма заявленими позовними вимогами.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо здійсненого 15.12.2017 переведення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, протиправними.
Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749) здійснити призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 78405) пенсії за віком з 15.12.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % відповідно до абзацу 1 пункту 44 та абзацу 2 пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-VІ.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),АДРЕСА_1, 78405.
Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749), майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400.
Суддя Скільський І.І.