Справа № 161/14265/17
Провадження № 2/161/785/18
(заочне)
15 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Свій позов мотивує тим, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 18 липня 1999 року. Шлюб був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому, про що зроблено відповідний актовий запис № 494. В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказує на те, що подружні стосунки погіршилися через відсутність порозуміння та поваги, різні погляди на життя. На даний час шлюб існує формально, оскільки особисті відносини відсутні через втрату почуттів один до одного. Переконаний, що подальше збереження шлюбу неможливе і суперечитиме його інтересам, а тому просить шлюб з відповідачем розірвати.
Провадження у справі було відкрито 19.09.2017. Судовий розгляд справи відкладався двічі за заявами сторін.
За заявою відповідача ухвалою суду від 22.01.2018 сторонам надавався строк для примирення.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги позивача підтримав. Просив позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 18 липня 1999 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому, про що зроблено відповідний актовий запис № 494 (а.с. 3).
В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження (а.с. 4,5).
В позовній заяві позивачем зазначено, що сторони спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, спілкування відсутнє, стали чужими людьми, шлюб існує формально.
Вжиті відповідно до ухвали суду від 22.01.2018 заходи примирення сторін виявилися безрезультатними. На час розгляду справи судом, позивач настоює на розірванні шлюбу.
21.02.2018 відповідачем ОСОБА_3 була повторно подано заяву про надання строку для примирення, яка на думку суду до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 24 СК України установлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.
З вказаних положень закону вбачається, що однією із засад шлюбу є його добровільність. При чому, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
З позовної заяви вбачається, що причини розладу шлюбних відносин сторін мають тривалий і глибинний характер. Між сторонами відсутні подружні стосунки, тобто те, що є правовою основою шлюбу.
Доводи відповідача в повторній заяві про можливість примирення і збереження шлюбу не є переконливими, оскільки безрезультатність встановленого судом строку для примирення свідчить про формальність вжиття такого заходу.
З врахуванням засад добровільності шлюбу, які установлені статтею 24 СК України, статтею 16 Загальної декларації прав людини та статтею 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, а, також, того, що позивач настоює на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а тому шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем м. Луцьк Волинської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою с. Верб'яєв Луцького району Волинської області, зареєстрований 18 липня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому, актовий запис № 494 -- розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його вручення рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16.03.2018.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій