14 березня 2018 року справа № 810/3105/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградовою О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ" до Чернігівська митниця Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки,
13 вересня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ" (далі - позивач) з позовом до Чернігівської митниці ДФС України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2017 р. № UA 102000/2017/000047/2 (далі - рішення № UA 102000/2017/000047/2) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102190/2017/00007 (далі - картка відмови).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив відповідні показники в митній декларації, до якої додав документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товарів, що ввозилися. Вважає, що відповідачем безпідставно не враховано подані позивачем документи та незаконно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості. Крім того, згідно із наявною в ЄАІС ДФС інформацією, митна вартість поставленого позивачем товару значно відрізнялась від наявної в базі інформації. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Зазначив, що оскільки позивачем не було надано всі витребувані ним документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості та визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом.
13 березня 2018 р. представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 193 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
16 лютого 2015 р. між позивачем (покупець) та компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» («The Vetreria di Borgonovo» Societa per azioni), зареєстрованою в Італії (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу № РЕL-16.02.2015, відповідно до умов якого продавець продає покупцю скляний посуд в порядку та на підставі інвойсів (а.с. 22-26).
На виконання умов названого контракту позивач неодноразово ввозив на територію України передбачений ним товар (посуд столовий/кухонний з кам'яної кераміки, що містить на своїй поверхні глазурування/покриття ).
15 березня 2017 р. позивачем до митного оформлення за митною декларацією № UA102190/2017/160176 на заявлений товар, митна вартість якого із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в України (за ціною договору).
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано відповідачу документи, зазначені у п. 44 митної декларації.
Під час митного контролю відповідачем було виявлено розбіжності та запропоновано позивачу надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На виконання вказаного електронного запиту позивачем було надано додаткові документи.
14 березня 2017 р. відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №102000/2017/000047/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102190/2017/00007.
У зв'язку з тим, що позивач вважає такі рішення та картку відмови, що винесені протиправно, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України (далі - МК України).
Відповідно до вимог ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з вимогами ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).
Як убачається зі ст.ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та пята статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Як убачається з ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до вимог ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Наведене свідчить, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частини третя та четверта статті 53 Митного кодексу України).
Крім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз положень ст. 53, ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Наявні матеріали справи свідчать про таке.
Як вже зазначалося, 16 лютого 2015 р. між позивачем (покупець) та компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» («The Vetreria di Borgonovo» Societa per azioni), зареєстрованою в Італії (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу № РЕL-16.02.2015, відповідно до умов якого продавець продає покупцю скляний посуд в порядку та на підставі інвойсів (а.с. 22-26).
15 березня 2017 р. позивачем до митного оформлення за митною декларацією № UA102190/2017/160176 було заявлено наступний товар:
- стопки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «CONІС» - 5616 шт., арт. 11109522, місткістю 55 мл.;
- чашки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «CАРРUССІNО» - 720 шт., арт. 13220020, місткістю 335 мл.; «BORGO» - 540 шт., арт. 132119920, місткістю 700 мл;
- склянки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «PALLADIO» - 3528 шт., арт. 11082420, місткістю 335 мл.; «PALLADIO
DOF» - 960 шт., арт. 11082020, місткістю 350 мл.; «LUBECK» - 2280 шт., арт. 11900920, місткістю 500 мл.; «PANTHEON» - 816 шт., арт. 11203620, місткістю 500 мл.; «CONIC AMERICANO»- 6720 шт., арт. 11103821, місткістю 350 мл.; «MONACO» - 870 шт., арт. 11999320, місткістю 300 мл.; «KOBLENZ» - 1140 шт., арт. 11901720, місткістю 500 мл.; «CONTEA» - 864 шт., арт. 11096842, місткістю 380 мл.;
- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «ICON» - 3168 шт., арт. 12010523, місткістю 580 мл.; «ICON» - 270 шт., арт. 12009020, місткістю 1170 мл.;
- келихи на ніжчі з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «VOLTERRA» - 816 шт., арт. 11206020, місткістю 500 мл.; «SOMMELIER» - 1920 шт., арт. 110929946, місткістю 400 мл.; «JULIUS» - 2520 шт., арт. 11092820, місткістю 500 мл.; «VOLTERRA» - 750 шт., арт. 11205820, місткістю 300 мл.;
- кухлі з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «RENO» - 480 шт., арт. 12002220, місткістю 500 мл.; «BREMA» - 1980 шт., арт. 12003420, місткістю 650 мл.; «EUROPA» - 1620 шт., арт. 12961820, місткістю 500 мл.;
- склянки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «PANTHEON» - 912 шт., арт. 11002120, місткістю 500 мл.; «PANTHEON» - 720 шт., арт. 11203020, місткістю 300 мл.;
- скляні кувшини зі скляною ручкою з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «COLONNA» - 240 шт., арт. 13102221, місткістю 1000 мл.;
- креманки з безбарвного, не зміцненого скла, ограновані, механічного виготовлення, без будь-яких малюнків та написів (використовуються для промислового виробництва з подальшою термічною обробкою та декоруванням на власних виробничих потужностях), фірмова назва «BEACH» - 720 шт., арт. 14003720, місткістю 550 мл.; «FLORIDA» - 720 шт., арт. 14003820, місткістю 750 мл.
Зокрема, під час чергового ввезення позивачем на митну територію України товару (посуду столового/кухонного з кам'яної кераміки, що містить на своїй поверхні глазурування/покриття) та з метою його митного оформлення, позивачем було подано до відповідача митну декларацію № 102190/2017/160175 (а.с. 10-11).
На підтвердження задекларованої митної вартості позивачем було надало наступні документи, перелік яких вказано у графах 44 вказаних МД під кодами зазначеними поряд з кожним документом у дужках. Зокрема:
- міжнародна товарно-транспортна накладна серія А №0411452;
- інвойс №F506 від 8 березня 2017 р.;
- довідку № 20170306-0638 від 10 березня 2017 р. про транспортні витрати;
- сертифікат перевезення форми EUR.1, який підтверджує країну походження та транспортування товару, в п. 4 зазначено зазначено Об'єднана Європа;
- контракт купівлі-продажу №PEL-16.02.2015 від 16 лютого 2015 р., разом з додатковими угодами №1, №2, № 3, № 4;
- рахунок-фактуру №20170306-0164-02 від 7 березня 2017 р. про надання транспортно-експедиційних послуг;
- пакувальний лист;
- попереднє повідомлення;
- договір про організацію перевезення вантажу № ZUT 927 від 25 червня 2014 р.;
- договір про надання транспортних послуг у міжнародному автомобільному сполученні № AUZ012-06.17;
- довідку про відсутність страхування № 13/03/1 від 13 березня 2017 р.;
- митну декларацію від 14 березня 2017 р. № 102190/2017/160175, за якою було відмовлено у випуску товарів.
Згідно з переліченими документами митна вартість товарів була визначена з урахуванням ціни, зазначеної у контракті та інвойсі, тобто, за основним (першим) методом (а.с. 10).
Посадовою особою відповідача було опрацьовано подані позивачем документи та встановлено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не мають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості заявлених до митного оформлення товарів за результатами чого було прийнято рішення про витребування у позивача додаткових документів.
Відповідачем було запропоновано позивачу подати додаткові документи для визначення митної вартості товару, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На виконання вказаного електронного запиту відповідача про надання додаткових документів позивачем було надано:
- експертну декларацію №17ITQ3J010010843E8 виготовлену компанією «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново»;
- висновок №И-6116/6 експертно товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару, експертизу проведено Експертною фірмою «Еталон» від 9 березня 2017 р.;
- прайс-лист компанії «Акціонерне товариство Ветрерія ді Боргоново» на товар, зазначений в митній декларації.
14 березня 2017 р. відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №102000/2017/000047/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102190/2017/00007 (а.с. 12-16).
Наведене свідчить, що позивачем, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, подавалися митному органу відповідні обов'язкові та додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, які не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
В оскаржуваному рішенні митного органу вказано, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з тим, що:
- прайс-лист від 8 березня 2017 р. б/н не містить інформації щодо періоду дій, умов оплати;
- висновок № И-6116/6 зроблений з використанням порівняльного методу, виконано з порушеннями, так країна виробництва товару Італія, а у наданому висновку порівняння проведено на ринку Польші та Німеччини;
- рахунок-фактура № 20170306-0164-02 датовано 7 березня 2017 р., тоді як інвойс та міжнародна товарно-транспорта накладна датовані 8 березня 2017 р. ().
У рішенні також зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом. Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач витребував у позивача додаткові документи, у зв'язку з не наданням всіх документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Відповідач витребовуючи додаткові документи не повідомив декларанта про існування обставин, що виключають можливість визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору (контракту).
Про те, у даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що у митного органу були відсутні підстави витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 МК України.
Зокрема, цією нормою передбачено, що у разі якщо зазначені у ч. 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 р. (справа №21-498а15).
Ненаведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
При вирішенні справи судом також враховано таке:
- експертний висновок є документом, який носить виключно інформаційний характер, і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України;
- прас-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару. Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, який неодноразово у своїх судових рішеннях зазначав, що у разі, коли прайс-лист носить адресний характер, тобто має суб'єктивну спрямованість, це суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості можливих потенційних покупців (ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 р. у справі №К/800/7143/14, 18 червня 2015 р. у справі № К/800/23097/14, 28 липня 2015 р. у справі №К/800/20819/15);
- оформлення товарно-супровідних документів датою пізнішою, ніж дата, зазначена у рахунку-фактурі за жодних умов не може вважатися порушенням норм чинного законодавства та бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товару.
Крім того, судом враховано, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містить обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.
З оскаржуваного рішення убачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів позивачем - за ціною договору.
Судом також враховано, що з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи, відповідно до статті 361 Митного кодексу України, органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Водночас, контролюючий орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Разом з цим, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Крім того, автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
До того ж безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 р. (справа №К/800/42105/14), в якій зазначено, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, відмовив у митному оформленні товару та прийняв оскаржувані рішення, відтак таке рішення та картка відмови підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
При вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3200 грн 00 коп. згідно платіжного доручення від 12 вересня 2017 р. № 6496.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3200 грн 00 коп.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2017 р. № UA 102000/2017/000047/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102190/2017/00007.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ" судові витрати в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Виноградова О.І.