05 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2138/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.
за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами прощеного
позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна АДРЕСА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28 А, код ЄДРПОУ 38004195)
про визнання незаконними та скасування рішення та запису, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про визнання незаконним та скасування рішень.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він є власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 де проживає зі своєю сім'єю. З часу придбання і по даний час будинок перебуває від арештом та забороною відчуження, як предмет застави (іпотеки) за кредитним договором, укладеним між позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк". У травні-червні 2017 року позивачу стало відомо, що 29.10.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №11815837, в якому змінено власника будинку на ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №25694878 від 29.10.2015 року, прийнятим на підставі договору іпотеки від 08.05.2007 року. Позивач не погоджується з таким рішенням та стверджує, що воно прийнято всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та призвело до позбавлення його права власності на будинок. З цих підстав просить суд визнати незаконним та скасувати спірне рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію права та їх обтяжень та скасувати здійснений нею у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності на будинок за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
Ухвалою суду від 21.12.2017 року залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (надалі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс").
У ході розгляду справи представник третьої особи подав клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що позивач подав аналогічний позов до Ленінського районного суду м. Кіровограда та суд відкрив провадження у справі №405/3167/17. Посилаючись на постанову Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі №21-41а16, наполягав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з того, що предметом цього спору є перевірка законності рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію за третьою особою права власності на нерухоме майно, належне позивачу.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Статтею 46-1 Закону України "Про нотаріат" передбачені повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до вказаної норми нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі - Закон №1952-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною 5 статті 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.
У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
Аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що нотаріус, будучи наділеним функціями державного реєстратора прав на нерухоме майно, є суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у чинній на даний час редакції, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 3 цієї статті адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Як установлено судом, позивач у червні 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з цивільним позовом до ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" з вимогою про визнання права власності на будинок. (а.с. 116 - 120). Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.08.2017 року відкрито провадження у цивільній справі №405/3161/17 за цим позовом (а.с. 129 - 130). Наразі провадження у ній зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі. У цьому приватно-правовому спорі вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №25694878 від 29.10.2015 року не заявлялися. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. у цивільній справі №405/3161/17 приймає участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Розглядаючи дану адміністративну справу, суд установив, що позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій приватного нотаріуса при виконанні функцій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог законодавства, а саме проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно поза межами визначеної компетенції та попри законодавчо встановлені заборони на проведення державної реєстрації прав. Виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договір кредиту та іпотеки) не є безпосередньою підставою для звернення позивача до адміністративного суду.
Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.04.2017 року у справі №21-3197а16 щодо підвідомчості спорів щодо оскарження дій та рішень державного реєстратора.
Посилання третьої особи на постанову Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі №21-41а16 суд відхиляє, оскільки вона прийнята у спорі, який виник у зв'язку з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, та випливає з договірних відносин. Викладена у цій постанові правова позиція стосується інших правовідносин, а тому не містить висновків, які б були обов'язковими щодо застосування відповідних норм права у заявленому спорі.
Відтак, суд не погоджується з доводами третьої особи, що спір між сторонами виник у сфері приватно-правових відносин. Суд вважає, що правовідносини, які склались між сторонами, не стосуються майна чи майнових прав, у спірних правовідносинах відповідач здійснював виключно публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку з неналежним виконанням ним зазначених функцій. Тому даний спір є публічно-правовим, а справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Інших підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених статтею 238 КАС України, не встановлено.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 238, 248, 250, 295 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про закриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш