ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" березня 2018 р. справа № 809/324/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРМАН» про стягнення заборгованості в сумі 74200,00 грн.,-
Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРМАН» про стягнення заборгованості в сумі 74200,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в супереч вимог ст.67 Конституції України, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України відповідач допустив заборгованість перед бюджетом в розмірі 74200,00 грн., що виникла в результаті не сплати самостійно задекларованих зобов'язань по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2016.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, яка надіслана судом на адресу відповідача повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк встановлений судом не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРМАН» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.03.2016 №9036984029 за лютий 2016, згідно з якою, сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті, склала 74200,00 грн., термін сплати 30.03.2016.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, податковий борг у загальному розмірі 74 200,00 грн., виник у результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2016.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належить податок на додану вартість і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, 13.01.2017 контролюючим органом складено податкову вимогу №142-17, згідно з якою, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 12.01.2017 становила 74200,00 грн.
Даний податковий борг до моменту розгляду справи не переривався та є непогашеним.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу від 19.12.2017 (а.с.12), витягами з картки платника по податку(а.с.11та16), податковою декларацією з податку на додану вартість (а.с.10) та корінцем податкової вимоги форми «Ю» №142-17 від 13.01.2017 (а.с.8).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРМАН» та за рахунок готівки, що йому належить.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРМАН» (77552, Івано-Франківська обл., Долинський район, смт.Вигода, вулиця Заводська, будинок 2, код ЄДРПОУ 39962846) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 74 200 (сімдесят чотири тисячі двісті гривень) 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРМАН» (код ЄДРПОУ 39962846) Івано-Франківська обл., Долинський район, смт.Вигода, вулиця Заводська, будинок 2, 77552;
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.
Суддя Скільський І.І.