справа №2а-875/11/1370
15 березня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представника позивача Дутканич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 22 990,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортного засобу в Україні не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що є підставою для його стягнення податковим органом в примусовому порядку.
Ухвалами суду від 28.01.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 19.04.2011 зупинено провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 27.02.2018 поновлено провадження в адміністративній справі.
Відповідно до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом допущено процесуальне правонаступництво позивача у справі і здійснено заміну первісного позивача Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова на Залізничну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ, відповідач).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не приймалося. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області №9/2074 від 31.08.2010 на ім'я ОСОБА_2 25.02.2010 здійснено реєстрацію автомобілів марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 110, номерний знак НОМЕР_1, 1998 року випуску.
Згідно з Розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу, сума податку, що підлягає сплаті становить 22 990,00 грн.
Податковим органом направлено відповідачу запрошення від 08.11.2010 №30424/10/17114/4232 із проханням з'явитись до інспекції з метою підтвердження факту сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до листа відповідача від 05.11.2010 №30324/9/19-023/1576сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (з громадян), що підлягала сплаті відповідачем до бюджету, становить 22 990,00 грн .
Судом встановлено, що податковий орган не визначав відповідачу податкове зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1963-XII) встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.
Частина 1 статті 5 Закону № 1963-XII встановлює строки сплати податку, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні.
Стаття 6 цього Закону встановлює порядок обчислення і сплати податку, частини 6 та 8 цієї статті передбачає, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Відповідно до підпункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181-III), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань визначений статтею 5 цього Закону.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Аналіз положень наведених норм свідчить про законодавчо визначений порядок узгодження сум податкового зобов'язання контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, шляхом прийняття податкових повідомлень. В межах спірних правовідносин контролюючим органом відповідного рішення не приймалось, що виключає визнання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів податковим боргом, та як наслідок, звернення позивача до суду за його стягненням.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 (К/9901/3141/18).
За правилами, встановленими статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач жодними належними та допустимими доказами не підтвердив обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Залізничної ОДПІ, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 17 березня 2018 року.
Суддя О.П.Хома