Справа № 161/16879/17
Провадження № 2-а/161/37/18
20 лютого 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Гриня О.М.,
при секретарі - Муригіній А.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
відповідача інспектора роти № 4 батальйону УПП у місті Луцьку ДПП лейтенанта поліції Цигульова С.Ю.,
представника відповідача - Гаврилишина Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону УПП у місті Луцьку ДПП лейтенанта поліції Цигульова Сергія Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2017 року серії БР № 009348, --
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора роти № 4 батальйону УПП у місті Луцьку ДПП лейтенанта поліції Цигульова Сергія Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2017 року серії БР № 009348.
Свій позов обґрунтовує тим, що 13 жовтня 2017 року відповідачем винесено постанову БР № 009348 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Відповідно до змісту постанови позивач керуючи ТЗ не виконав вимоги забороняючого знаку 3.25 «обгін заборонено» та здійснив обгін при цьому перетнув суцільну лінію розмітки 1.1.
Вказує, що він дійсно здійснив обгін ТЗ, який рухався перед ним у межах дії дорожнього знаку 3.25 «обгін заборонено». Однак, такий обгін він виконав в силу об'єктивних обставин, а саме автомобіль, що рухався перед ним їхав із швидкістю менше 30 км. за год. а враховуючи дорожню обстановку (відсутність зустрічного транспорту інших перешкод на дорозі, ширину проїзної частини, освітлення, тощо) прийняв рішення здійснити обгін ТЗ, який рухався зі швидкістю менше 30 км. год. даний обгін було здійснено успішно без створення жодних аварійних чи небезпечних ситуацій. На підставі чого вказує, що жодного порушення не вчиняв, а діяв виключно в межах дозволених Правилами дорожнього руху. Звернув увагу суду на те, що інспектором також порушено саму процедуру розгляду адміністративної справи.
З огляду на наведене, просить скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону УПП у місті Луцьку ДПП лейтенанта поліції Цигульова Сергія Юрійовича від 13 жовтня 2017 року серії БР № 009348 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково суду пояснив, що обставини, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, адже при здійсненні обгону він Правил дорожнього руху не порушував.
Сторона відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з тих підстав, що постанова повністю відповідає вимогам КУпАП.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
З копії постанови від 13 жовтня 2017 року серії БР № 009348 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі вбачається, що ОСОБА_1 у місті Луцьку по вулиці Гнідавській, 13 жовтня 2017 року о 21 год. 05 хв. керуючи ТЗ не виконав вимоги забороняю чого знаку 3.25 «обгін заборонено» та здійснив обгін при цьому перетнув суцільну лінію розмітки 1.1.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження законності оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Оглянуті в судовому засіданні відеозаписи з нагрудної камери поліцейського на думку суду не містять жодної інформативності жоден із двох відео файлів не містить зафіксованого адміністративного правопорушення позивача. Також суд не бере до уваги рапорт, оскільки даний доказ не є таким, що повністю підтверджує наявність адміністративного правопорушення та викликає сумніви, а отже є недопустимим в розумінні ст. 76 КАС України.
В той же час надані та оглянуті в судовому засіданні відеозаписи із камери відео реєстратора позивача суд вважає такими, що підтверджують доводи позивача викладені у його поясненнях та позовній заяві.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила обставини зазначені позивачем.
Склад адміністративного правопорушення обов'язково має містити наступні ознаки: об'єкт правопорушення, суб'єкт правопорушення, об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Так, диспозицією ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Об'єктом правопорушення виступають охоронювані законом відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, полягає в тому, що ОСОБА_1 здійснив обгін ТЗ, який рухався перед ним у межах дії дорожнього знаку 3.25 «обгін заборонено», чим порушив п. 14.6 ПДР України.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
В той же час позивачем зазначено та в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не спростовано відповідачем, що ним не було допущено такого порушення, оскільки він здійснюючи обгін ТЗ керувався тим, що згідно вимог знаку 3.25 забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких*, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год).
З огляду на викладене, відповідачем не доведено наявність об'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, а також те, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст.ст. 2, 6, 77, 242-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону УПП у місті Луцьку ДПП лейтенанта поліції Цигульова Сергія Юрійовича від 13 жовтня 2017 року серії БР № 009348 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та проголошено 20 лютого 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь