Рішення від 19.03.2018 по справі 806/243/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/243/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 16.11.2017.

Позовна заява мотивована тим, що позивач набула права на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", внаслідок постійного проживання в зоні радіоекологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року. У листопаді 2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення вказаної пільгової пенсії, однак їй було відмовлено у зв'язку із невідповідністю посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановленому законодавством зразку. Вважає відмову протиправною, оскільки посвідчення є чинним і ніким не скасовано. Крім того, право на пільгову пенсію підтверджено довідкою сільської ради № 913 та архівною довідкою № 575.

Ухвалою від 19.01.2018 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.02.2018.

Відповідно до ухвали суду від 15.02.2018 розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін, у межах строків, передбачених ст.258 КАС України.

05.02.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому останнє просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що у зв'язку із невідповідністю посвідчення ОСОБА_1, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановленому законодавством зразку, у останньої відсутнє право на пенсію згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993рр., що видане Ємільчинською РДА 15.10.1993.

16.11.2017 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

22.11.2017 листом №2080/02 відповідач відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що надане нею посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії серії В-1 № 300037 від 15.10.1993 видане Ємільчинською райдержадміністрацією, тобто не відповідає встановленому законодавством зразку.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду.

Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XIIвстановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Приписами статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (Порядок № 22-1) передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Згідно частини четвертої статті 65 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, посвідчення ОСОБА_1 видане Ємільчинською РДА 15.10.1993.

В той же час, згідно довідки № 913 від 18.12.2017, виданої Середівським старостинським округом Ємільчинської селищної ради, позивач постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю відповідно до постанови КМУ від 23.07.1991 №106, з 10.07.1987 по 17.03.2005.

Відповідно до архівної довідки № 575, виданої комунальною установою "Трудовий архів" 20.11.2017, ОСОБА_1 працювала в ПСГП "Агрофірма ім.Мічуріна" в с.Середи Ємільчинського району з 1987 року по 2003 рік.

Таким чином, ОСОБА_1, на момент видачі посвідчення безумовно відносилась до категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, оскільки постійно проживала та працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років.

При цьому видача посвідчення позивачу саме Ємільчинською РДА, а не обласною держадміністрацією, не може автоматично тягнути за собою недійсність такого посвідчення, оскільки статус потерпілого передусім встановлюється на підставі даних про період проживання (роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року, що передбачено статтями 11 та 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також необхідно зазначити, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4 цього Закону виключено.

У зв'язку з виключенням обумовленої території проживання ОСОБА_1 з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, остання позбавлена можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

Враховуючи викладене, чинність посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії серії В-1 № 300037, відсутність спору про належність позивача до особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Вказане свідчить про неправомірність відмови відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з мотивів невідповідності посвідчення позивача встановленому законодавством зразку.

Стосовно вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, слід зазначити наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим завданням адміністративної юстиції є здійснення правосуддя та контроль легальності.

Прийняття рішення замість суб'єкта владних повноважень є втручанням у його дискреційні повноваження.

За змістом пунктів 1.1 та 4.3 Порядку №22-1, управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі є органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- документи, які засвідчують особливий статус особи:

Таким чином, саме управління Пенсійного фонду України приймають рішення про призначення пенсії за віком на підставі ряду документів, визначених законодавством, тому суд не має права перебирати такі повноваження на себе та призначати пенсію за відсутності документів, передбачених Порядком №22-1.

Водночас, беручи до уваги те, що відмова Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії з огляду на невідповідність посвідчення потерпілого, визнана судом безпідставною, то суд, з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років згідно ст.55 Закону№ 796-XII та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що вона належить до особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на користування пільгами, встановленими Законом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є частково обґрунтованими.

З огляду на висновок суду про часткове задоволення позову, а також ураховуючи положення ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80грн необхідно відшкодувати за рахунок Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (вул.Кулішівська, 36, с.Середи, Ємільчинський район, Житомирська область,11231, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Свято-Миколаївська 31, м.Олевськ, Житомирська область,11001, код ЄДРПОУ 41246527) про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з доданими до неї документами та прийняти рішення з урахуванням того, що ОСОБА_1 належить до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

Попередній документ
72796033
Наступний документ
72796035
Інформація про рішення:
№ рішення: 72796034
№ справи: 806/243/18
Дата рішення: 19.03.2018
Дата публікації: 20.03.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи