Справа № 160/140/18
Провадження № 1-кс/160/14/18
19 березня 2018 року. смт. Локачі
Слідчий суддя Локачинського районного суду - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
представника скаржника - ОСОБА_4 ,
слідчих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову від 14.02.2018 року слідчого СВ Локачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12017030120000269,
13.03.2018 року до Локачинського районного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову від 14.02.2018 року слідчого СВ Локачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12017030120000269.
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що 14 лютого 2018 року слідчим СВ Локачинського ВП ГУНП у Волинській області рядовим поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017030120000269 від 21 грудня 2017 року у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Вказана постанова про закриття кримінального провадження, була отримана нею поштою 02 березня 2018 року.
Вона, як потерпіла поданому кримінальному провадженні, не погоджується із постановою слідчого та вважає, що вона підлягає скасуванню, у зв'язку із наступним.
20.12.2017 року в Локачинське ВП ГУНП у Волинській області від неї надійшла письмова заява про те, що 19.12.2017 року близько 12 год. її вітчим ОСОБА_7 , перебуваючи у її помешканні, що за адресою: АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту наніс тілесні ушкодження.
21 грудня 2017 року СВ Локачинського ВП ГУНП по даному факту було відкрито кримінальне провадження №12017030120000269 за ознаками кримінального порушення за ч.1 ст.125 КК України.
Слідчим СВ Локачинського ВП ГУНП у Волинській області було призначено судово-медичну експертизу в Горохівське міжрайвідділення Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи. Згідно з висновком експерта №11 від 31.01.2018 року, був виставлений діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, виявлені тілесні ушкодження по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У той же час, під час винесення оскаржуваної постанови було порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки. Слідчий в постанові вказав лише, що відповідальність, передбачена ст.125 КК України настає за умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, з показів, які дав ОСОБА_7 , останній не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження виникли випадково під час шарпанини, хоча в експертизі, експертом було встановлено діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку.
Допитана як потерпіла, вона чітко розповіла про події 19 грудня 2017 року, які стались у її помешканні і на вулиці, а саме - у будинку вітчим вдарив її головою в обличчя коли вона словесно захистилась за маму і хотіла викликати працівників поліції зі свого телефону, ОСОБА_7 вихопив його і вибіг на вулицю. На її пропозицію віддати телефон останній не реагував і на вулиці коли, вона намагалась повернути собі телефон вітчим кинув її на землю, при цьому розірвав одяг і також декілька разів наніс удари.
Слідчим всупереч ст. 9 КПК України, не вчинено жодної слідчої дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Єдине, що зробив слідчий (згідно з постановою про закриття кримінального провадження), так це допитано її як потерпілу і особу, яка спричинила тілесні ушкодження, що явно не свідчить про всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження та законність оскаржуваної постанови.
Слідчий повинен був допитати всіх свідків по даному кримінальному провадженні, провести очні ставки, допитати як експерта судово-медичного експерта, який проводив судово-медичну експертизу, лікуючого лікаря, по факту виявлення на її тілі тілесних ушкоджень. Крім того, не надано юридичної оцінки діям ОСОБА_7 по факту на її думку відкритого незаконного заволодіння її особистим майном (мобільного телефону).
Просить скасувати постанову слідчого СВ Локачинського відділення поліції Горохівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_5 від 14.02.2018 року про закриття кримінального провадження № 12017030120000269.
Скаржник та її представник у судовому засіданні скаргу підтримали із підстав, зазначених у ній.
Слідчі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення скарги і ОСОБА_5 пояснив, що ним зроблено все можливе для розслідування цього кримінального провадження. Його висновок, що в діях ОСОБА_7 не вбачається умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а відтак і складу злочину, є правильним.
Заслухавши пояснення скаржника, її представника та слідчих, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно, неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності та покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, яке підлягає спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) до схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за йо вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінального правового характеру.
Відповідно до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Згідно з ч.1 п.3 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017030120000269 було встановлено, що в діях ОСОБА_7 не вбачається злочину, передбаченого ст. 125 КК України.
Слідчий у своїй постанові про закриття кримінального провадження послався лише на те, що в діях ОСОБА_7 не вбачається умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а відтак і складу злочину. Такий висновок слідчим було зроблено лише на підставі наданих самим ОСОБА_7 показів, хоча він повинен був допитати ще і всіх свідків по даному факту.
Таким чином, встановлено, що при проведенні досудового слідства, слідчий неповно встановив всі обставини кримінального правопорушення та передчасно і необґрунтовано виніс постанову про закриття кримінального провадження, ним не вичерпано всі можливості здобуття доказів скоєння злочину, неповно досліджено та не дано належної правової оцінки всім доказам у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим необґрунтовано закрито кримінальне провадження, а тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження є передчасною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 91, 92, 306, 307 КПК України,
постановив :
Скаргу ОСОБА_3 на постанову від 14.02.2018 року слідчого СВ Локачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12017030120000269, задовольнити.
Постанову слідчого СВ Локачинського ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12017030120000269 від 14.02.2018 року - скасувати.
Ухвалу направити в Локачинське ВП Горохівського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1