Справа № 161/679/18
Провадження № 2-а/161/144/18
16 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції м. Луцька лейтенанта поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом на обгрунтування вказавши, що 05.01.2018 року інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Луцьку ОСОБА_4 відносно нього було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 524144, згідно якої він керуючи автомобілем, здійснюючи поворот з вул. Рівненська на проспект Відродження в м. Луцьку, не включив правий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає вказану постанову неправомірною, оскільки під час розгляду справи, який відбувався 05.01.2018 року у відділенні поліції за його клопотанням, відповідачем не було враховано його пояснення, зокрема, що керуючи автомобілем LAND ROVER RANGE ROVER позивач здійснював поворот з вул. Рівненська на проспект Відродження включивши світловий покажчик повороту, проте через погані погодні умови поліцейський міг не побачити цього. Жодних доказів на підтвердження факту вчинення ним вказаного правопорушення у відповідачі немає. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною. Просить суд скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Луцьку ОСОБА_4 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 524144 від 05.01.2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити дану справу на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, суду надали пояснення аналогічні до викладених в адміністративному позові, просили його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що 02.01.2018 року він, у складі екіпажу патрульної поліції здійснював патрулювання по місту Луцьку. Приблизно о 22:20 год. на перехресті вул. Рівненська - проспект Відродження було помічено автомобіль, під керуванням позивача, який здійснював поворот не включивши правий покажчик повороту. Дане порушення зафіксовано за допомогою відеореєстратора, який знаходився в патрульному автомобілі поліції. Автомобіль позивача було зупинено, ОСОБА_5 повідомлено про причини зупинення, а саме про порушення ним п. 9.2 б ПДР України. Крім того, факт порушення позивачем ПДР України підтверджується рапортом інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції м. Луцька ОСОБА_6, який здійснював патрулювання разом з ним. За клопотанням позивача розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено, розгляд справи здійснено 05.01.2018 року в приміщення УПП м. Луцька. Просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що при складенні постанови 05.01.2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП інспектор Цигульов С.І. діяв у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові та електронні докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 05.01.2018 року відносно позивача ОСОБА_1 інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Луцьку ОСОБА_4 було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 524144 за ст. 122 ч. 2 КУпАП (а.с. 4).
З вказаної постанови слідує, що ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover» номерний знак 101 BNC (LT) 02.01.2018 року об 22:24 год. на перехресті вул. Рівненська - проспект Відродження в м. Луцьку, здійснюючи поворот з вул. Рівненська на проспект Відродження не включив лівий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до п. 9.2 б ПДР України - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, складена лейтенантом поліції ОСОБА_4, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП та Закону України «Про національну поліцію» має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, зокрема за вчинення правопорушень за ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що рапорт інспектора поліції може бути належним та припустимим доказом, у розумінні положень КАС України та КУпАП України.
З рапорту інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Луцьку ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, вбачається, що 02.01.2018 року, здійснюючи патрулювання екіпажем № 151 у м. Луцьку близько 22.00 було помічено автомобіль LAND ROVER номерний знак 101 BNC (LT), який виконував поворот ліворуч з вул. Рівненська на проспект Відродження, не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п. 9.2 б ПДР України, ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 19).
Свідок ОСОБА_6 допитаний в судовому засіданні суду пояснив, що 02.01.2018 року він, у складі екіпажу патрульної поліції, разом з інспектором поліції ОСОБА_4, здійснював патрулювання по місту Луцьку. Приблизно о 22:20 год. на перехресті вул. Рівненська - проспект Відродження ними було помічено автомобіль, під керуванням позивача, який здійснював поворот не включивши покажчик повороту. Дане порушення зафіксовано за допомогою відео реєстратора, який знаходився в патрульному автомобілі поліції. Автомобіль позивача було зупинено, ОСОБА_5 повідомлено про причини зупинення, а саме про порушення ним Правил дорожнього руху України. Позивач своє вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнавав. У зв»язку з цим ним (свідком) було складено рапорт на ім»я начальника УПП у Волинській області. Особисто він бачив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме здійснення повороту без увімкнення відповідного світлового показчика.
Об'єктивні дані, якій б свідчили про зацікавленість свідка у результаті розгляду даної справи, позивачем суду не надані. Той факт, що свідок ОСОБА_6 є співробітником поліції, сам по собі, на думку суду, не свідчить про його зацікавленість у результаті розгляду даної справи.
Зазначений свідок приведений судом до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від дачі показань за ст.ст. 384, 385 КК України, що підтверджується його підписом, тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані покази свідка.
Одночасно з цим на підтвердження вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення стороною відповідача було надано електронний доказ - відеозапис з відеореєстратора патрульного автомобіля.
Проте, суд вважає, що вказаний доказ не є достовірним та достатнім доказом у даній справі, оскільки якість відеозапису не дозволяє зробити висновок про те, що на ньому зафіксовано рух саме автомобіля належного позивачу.
Крім того, як вбачається з відеофайлів MOVI 8109 та MOVI 8110, які за твердженням сторони відповідача складають єдиний відеозапис, даний відеозапис здійснений 03.01.2018 року о 01.12, в той час, як правопорушення ОСОБА_5 вчинено 02.01.2018 року о 22.24.
За таких обставин суд при розгляді даної справи вищевказаний електронний доказ до уваги не приймає.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що факт порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: «порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку» знайшов своє об»єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи.
Належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів докази, надані стороною відповідача, позивачем та його представником суду не надано.
Судом також встановлено, що поліцейський в своїй діяльності керується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція) затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частина друга і третя статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд вважає, що відповідачем правомірно було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова містить основні обов'язкові елементи, наявність яких свідчить про повноту і об'єктивність з'ясування всіх обставин справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Луцьку ОСОБА_4 при винесенні постанови серії АР № 524144 від 05.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 8-10, 72-78, 241-246, 286 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції м. Луцька лейтенанта поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_8