16 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/764/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 30.08.2017 перерахунок (донарахування) призначеної йому пенсії на підставі раніше поданих документів та додатково наданого ним документа - довідки командира військової частини НОМЕР_1 за вих. № 5 від 03.01.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, виплачених йому за період з серпня 2015 року по липень 2017 року суми отриманих ним щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплатити різницю в недотриманій з 30.08.2017 пенсії та виплачувати перераховану йому пенсію в новому розмірі, без обмеження кінцевої дати виплат.
В обґрунтування позову зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області незаконно не включило до суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування йому пенсії, виплачені йому за період з серпня 2015 року по липень 2017 року суми отриманих ним щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне, що мали бути також враховані до розміру грошового забезпечення.
Ухвалою від 16.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.03.2018 відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 27-29) в якому просив частину вимог з 30.08.2017 по 31.01.2018 залишити без розгляду, а в іншій частині відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю з тих підстав, що раз відповідач звернувся за перерахунком пенсії 09.01.2018, то перерахунок можливий з 01.02.2018; вимога про встановлення обов'язку щодо виплати різниці пенсії за минулий час суперечить нормі ч. 2 ст. 51 Закону № 2262, а призначення та виплата пенсії належить до виключних компетенцій та функцій органів Пенсійного фонду України, які не можуть бути підмінені в судовому порядку; вимоги позивача щодо включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячну додаткову грошову винагороду, матеріальну допомогу та грошову допомогу на оздоровлення, суперечать чинному законодавству, а саме вимогам ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Проаналізувавши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 №179 від 29.08.2017 (а.с.13,14) прапорщика ОСОБА_1 , звільненого у запас, з 29.08.2017 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З 30.08.2017 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугою років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
04.01.2018 позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату з заявою, в якій просив прийняти додаткові документи, якими підтверджується проведення виплат, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та направити її разом з іншими необхідними документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для вірного нарахування призначеної йому пенсії.
За результатами розгляду даної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 направив відповідь від 05.01.2018 № 84 (а.с. 18), якою повідомив ОСОБА_1 про те, що довідку встановленого зразку про розмір додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням (а.с. 17) направлено в Пенсійний фонд України.
09.01.2018 позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою (а.с. 19) в якій просив прийняти додаткові документи - довідку командира військової частини НОМЕР_1 за вих. № 5 від 03.01.2018, якими підтверджується проведення з серпня 2015 року по липень 2017 року виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і враховувати ці виплати при нарахуванні та виплаті пенсії з 30.08.2017.
07.02.2018 листом № С-ІІІ (а.с. 20) відповідач по суті зазначеної заяву надав відмову, в якій вказав, що підстави для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, які зазначені у довідці від 03.01.2018 № 5 відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як вбачається з довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2018 № 5 (а.с.16), ОСОБА_1 в період серпень 2015 року-липень 2017 року були нараховані та сплачені, крім іншого, щомісячно щомісячна додаткова грошова винагорода, одна матеріальна допомога та три грошові допомоги на оздоровлення. Із зазначених сум сплачені стразові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року визначено:
"Пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням."
Вказаними нормами передбачено при обчисленні пенсії звільненим військовослужбовцям враховуються оклади за посадою, військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії і не передбачене врахування інших видів грошового забезпечення, які не є щомісячними.
Щодо щомісячної грошової винагороди, яку позивач щомісяця отримував протягом 24 календарних місяців перед звільненням.
Пунктом 1 Постанови КМ України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлена щомісячна додаткова грошова винагорода. Відповідно до п. 2 вказаної Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання цієї постанови був виданий Наказ Міноборони від 15.11.2010 № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України".
Пунктом 8 Інструкції, затвердженої Наказом Міноборони від 15.11.2010 № 595, встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналіз даної норми свідчить про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода включається до складу грошового забезпечення за винятком, коли обчислюються одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З Постанови КМ України від 22.09.2010 № 889, якою вирішено питання грошового забезпечення військовослужбовців, Наказу Міноборони від 15.11.2010 № 595 вбачається, що передбачена ними винагорода є додатковим видом грошового забезпечення та носить щомісячний характер, а тому, згідно ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992, повинна ураховуватись при обчисленні пенсії.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач мав право на урахування щомісячної додаткової винагороди, яка йому виплачувалась протягом 24 останніх календарних місяців служби підряд перед звільненням, при призначенні пенсії на момент призначення пенсії. При цьому документи, які свідчать про таке право, їм були надані відповідачу лише 09.01.2018.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
В даному випадку обставини, яки тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача, виникли з моменту звернення його до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням отримуваної під час служби щомісячної додаткової винагороди, тобто з 09.01.2018 року, у зв'язку з чим має право на проведення перерахунку пенсії з 01.02.2018 року.
Посилання позивача на ч.3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суд до уваги не приймає, оскільки ця норма стосується перерахунку пенсі у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, чого в даному випадку не було.
Щодо грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" було надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. При цьому вказано Постанова не відносить допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міноборони від 11.06.2008 № 260, передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно п. 33.1 вказаної Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення виплачується не частіше одного разу на рік і не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому, згідно ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992, не повинні враховуватись при обчисленні пенсії.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) та положення ст. 244-2 КАС України, то суд звертає увагу, що на даний час в КАС України відсутня ст. 244-2.
Щодо вимоги виплачувати перераховану позивачу пенсію в новому розмірі без обмеження кінцевої дати виплати, суд вважає за необхідне зазначити, що дана вимога не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що суд не є тим органом, на який законодавством покладено відповідні повноваження стосовно забезпечення на майбутнє виплати перерахованої пенсії без обмеження будь-яким строком, а розмір пенсії може змінюватись (збільшуватись) при настанні певних обставин.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015, так як воно стосується офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які при вирішенні даної справи судом не застосовувались, оскільки питання перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не є предметом даної справи.
Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341), задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 лютого 2018 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням виплаченої йому за період з серпня 2015 року по липень 2017 року суми щомісячної додаткової грошової винагороди, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2018 № 5.
В решті позовних вимог відмовити
Стягнути на користь ОСОБА_1 352,40 грн. понесених ним судових витрат, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк