Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 березня 2018 р. Справа№805/1049/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька обл., м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Ракетна, 12/4) до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (ЄДРПОУ: 21970814, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання протиправним, скасування рішення від 20.12.2017 року №908 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Дзержинськ Донецької області як одержувач пенсії.
09.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення пенсії за віком згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 10.01.2018 року №240/03 позивач отримав рішення №908 від 20.12.2017 року згідно якого позивачу вирішено не зараховувати до пільгового стажу відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 № «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» період роботи з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року на посаді завідуючого рентгенологічним кабінетом, оскільки ця посада зазначеною постановою не передбачена.
01.12.1990 року позивач призначений на посаду завідуючого рентген-кабінету з виконанням повного обсягу функціональних обов'язків лікаря-рентгенолога при відсутності іншого лікаря-рентгенолога у Дзержинському протитуберкульозному диспансері.
Відповідно довідки Дзержинського міського протитуберкульозного диспансеру основна робота позивача (більше 80% робочого часу) була пов'язана з виконанням роботи лікаря рентгенолога у повному обсязі з зайнятістю повний робочий день та виконанням рентгенологічних досліджень в обсяг завантаження на ставку лікаря рентгенолога. Робота пов'язана з джерелом іонізуючого випромінювання, віднесена до персоналу категорії «А». Друга фізична особа лікаря рентгенолога в рентген-кабінеті за вказаний період відсутня.
Таким чином, позивач вважає, що ним виконанно повний обсяг функціональних обов'язків лікаря-рентгенолога з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року та дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. Відповідач зазначив, що Рішенням №908 від 20 грудня 2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області не зараховано до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року у Дзержинському протитуберкульозному диспансері на посаді завідуючого рентген-кабінетом.
Відповідач зазначив, що ним не враховано періоди роботи позивача з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року до пільгового стажу, оскільки ОСОБА_1 в період роботи у Дзержинському міському протитуберкульозному диспансері одночасно виконував обов'язки як завідуючого рентген-кабінетом, так і лікаря-рентгенолога. Відповідач вважає, що це має місце факт роботи за суміцництвом.
Отже, оскільки посада «завідувач рентген-кабінетом» не передбачена Списком №1, а тому відсутні підстави для зарахування періоду виконання позивачем даної роботи до пільгового стажу.
За таких обставин, відповідач зазначає що, Рішення №908 від 20 грудня 2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, яким не зараховано до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року у Дзержинському міському протитуберкульозному диспансері на посаді завідуючого рентген-кабінетом для призначення пенсії на пільгових умовах є правомірним та обґрунтованим.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області.
09.11.2017 року позивач звернувся до управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області із заявою №2927 від 09.11.2017 року про поновлення пенсії за віком на пільгових умовах.
Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 20.12.2017 року №908 не зараховано до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1990 року по 09.04.1998 рік у Дзержинському міському протитуберкульозному диспансері на посаді завідуючого рентген-кабінетом.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу не перерахування пенсії відповідно до пільгового стажу.
Відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього закону.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, с трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 зазначеного Порядку, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач у період з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року працював на посаді завідуючого рентген-кабінетом.
Крім того, на підтвердження пільгового характеру роботи у період 01.12.1990 року по 09.04.1998 року позивачем надана довідка №73 від 09.02.2018 року видана Комунально лікувально профілактичною установою «Міським протитуберкульозним диспансером м. Торецька» в якій вказано, що основна робота (більше 80 % робочого часу) позивача була пов'язана з виконанням роботи лікаря рентгенолога у повному обсязі з зайнятістю повний робочий день, виканням рентгенологічних досліджень в обсягу завантаження на ставку лікаря рентгенолога. Робота пов'язана з джерелом іонізуючого випромінювання, віднесена до персоналу категорії «А». Друга фізична особа лікаря рентгенолога в рентген-кабінеті за вказаний період відсутня. З 09.04.1998 року позивач звільнений у зв'язку з обранням на посаду голови Новгородської селищної ради на підставі Наказу №57 від 09.04.1998 року. Комунально лікувально профілактична установа «Міський протитуберкульозний диспансер м. Торецька» згідно статусу є інфекційною установою охорони здоров'я, робота в протитуберкульозному диспансері зараховується в подвійному розмірі. Це підтверджується штатним розкладом, витягом зі штатних нормативів та наказом від 04.01.1994 року про проведення атестації робочих місць.
Відповідно результатів атестації робочого місця за умовами праці установлено, що робота на робочому місці відповідає роботі лікаря-рентгенолога в повному обсязі, із зайнятістю повний робочий день і віднесена до Списку №1.
Як встановлено Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених списком №1, при умові підтвердження атестації робочих місць та виконання таких робіт на протязі повного робочого дня, тобто не менше 80% робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових обов'язків .
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи та за результатами проведення атестації робочих місць.
В період трудової діяльності позивача діяли Списоки №1, затвердженні постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 .
Згідно Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення наступним категоріям працівників: рентгенологи, техніки-рентгенологи, інженери-рентгенологи, лаборанти-рентгенологи, лікарі-рентгенологи та інші працівники, зайняті в рентгенівських кабінетах та лабораторіях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 був затверджений новий Список №1, який передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення лікарям-рентгенологам, а також лікарям, які постійно зайняті в рентгенопераційних і ангіографічних кабінетах.
На теперішній час діє Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, який передбачає право на пільгове забезпечення лікарям-рентгенологам, а також лікарям, які зайняті у відділеннях інтервенційної радіології.
Як вбачається з матеріалів справи, в Дзержинському міському протитуберкульозному диспансері проводилася атестація робочих місць, що підтверджується наказом №4/1 від 04.01.1994 року «Про проведення атестації робочих місць».
За результатами атестації робочих місць зазначеним наказам затверджено переліки робочих місць, професій, посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1, №2, якими віднесено посаду лікаря-рентгенолога до списку №1.
Статтею 102-1 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 року №245 встановлено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.
Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року №43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Таким чином, суд прийшов до висновку, наданими позивачем документами доведено, що ним виконувалась робота в повному обсязі відповідно до функціональних обов'язків лікаря-рентгенолога з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року.
Посилання відповідача у відзиві на ту обставину, що посада завідуючого рентгенівським кабінетом за Списком №1 не передбачена, у зв'язку з чим періоди роботи позивача на зазначеній посаді не можуть бути враховані, суд до уваги не приймає з наступних підстав.
Відповідно до п.1.2 «Положення про кабінет рентгендіагностики», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.1997 року №340, персонал кабінету складається із лікарів-рентгенологів, рентген лаборантів, молодших медичних сестер по догляду за хворими в рентгенкабінетах або санітарок. Очолює кабінет лікар-рентгенолог.
Отже, очолювати рентгенологічний кабінет не може особа, яка за посадою (професією) не є лікарем-рентгенологом. На лікаря-рентгенолога, окрім встановлених посадовою інструкцією обов'язків, також покладаються обов'язки завідуючого рентгенологічним кабінетом.
Також суд зазначає, що позивач був єдиним лікарем-рентгенологом в рентгенологічному кабінеті, що вбачається з матеріалів справи та був робітником Дзержинського протитуберкульозного диспансеру, який має статус інфекційної.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним місцем роботи позивача був саме кабінет рентгенологічних досліджень.
Суд вважає доведеними обставини, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді завідуючого рентгенологічним кабінетом, виконував посадові обов'язки лікаря-рентгенолога, був зайнята повний робочий день на роботі в рентгенологічному кабінеті та проводив рентгенологічні обстеження в повному обсязі.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1990 року по 09.04.1998 року завідуючим рентгенологічним кабінетом мають бути враховані до пільгового стажу за Списком №1.
Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення № 908 від 20.12.2017 року. Проте, як вбачається з даного розпорядження, воно не містить посилань на неврахування певного стажу обґрунтувань причин цього, а лише визначає стаж роботи, який врахований для обчислення пенсії.
Відтак, достатнім та належним способом захисту прав позивача суд вважає зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням роботи у Дзержинському міському протитуберкульозному диспансері на посаді завідуючого рентген-кабінетом - лікаря-рентгенолога з 01 грудня 1990 року по 09 квітня 1998 року до стажу роботи за Списком №1.
Стосовно вимог про зобов'язання виплатити пенсію в подальшому, суд зазначив, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають вже порушені права чи інтереси особи, не можливість їх порушення в майбутньому. Відтак в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Відтак, розглянувши подані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та прийняте відповідачем рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька області, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Ракетна, 12/4) до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (ЄДРПОУ: 21970814, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (ЄДРПОУ: 21970814, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька обл., м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Ракетна, 12/4) з урахуванням роботи у Дзержинському міському протитуберкульозному диспансері на посаді завідуючого рентген кабінетом - лікаря-рентгенолога з 01 грудня 1990 року по 09 квітня 1998 року до стажу роботи за Списком №1.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (ЄДРПОУ: 21970814, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) на користь користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька область, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Ракетна, 12/4) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири тисячі) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаш Г.П.