Єдиний унікальний номер 728/1577/17
Номер провадження 2/728/12/18
16 березня 2018 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Пархоменка П.І.
за участі:
секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до
відповідачів: ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області
ОСОБА_3 товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»,
ОСОБА_4 сільської ради Бахмацького району Чернігівської області,
ОСОБА_5 районної державної адміністрації Чернігівської області
вимоги позивача: про визнання права на земельну частку (пай),
учасники справи:
від позивача - представник адвокат ОСОБА_6 (ордер серії ЧН № 046162)
представники відповідачів - не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
ОСОБА_7 виклад позиції позивача та відповідачів.
1.22 серпня 2017 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_3 товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», ОСОБА_4 сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_5 районної державної адміністрації Чернігівської області (далі відповідачі) з вимогою про визнання права на земельну частку (пай).
2.Позов обґрунтував тим, що він був членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ордженікідзе (далі КСП ім. Ордженікідзе) з 1994 року по 2001 рік. Оскільки на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю, позивач був неповнолітній, то з невідомих йому причин, не був внесений до списку громадян - членів КСП «ім. Ордженікідзе» с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області і йому не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай ).
Позивач вважає, що хоча сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався, дана обставина не позбавляє його від отримання належного йому паю.
3.Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області позовні вимоги не визнав.
В поданих до суду запереченнях (а.с.30-33) викладена позиція про те, що Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної форми власності, ніколи не було наділено повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення недержавної форми власності (пайовими землями), зокрема і пайовими землями КСП ім. Орджонікідзе та щодо розгляду питань та прийняття відповідних рішень щодо видачі документів (сертифікатів), що посвідчують право на земельну частку (пай), а тому не може бути належним відповідачем по справі, також позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин.
4.Відповідач ОСОБА_5 районна державна адміністрація Чернігівської області в запереченнях проти позову (а.с.37-38) зазначив, що не є належним відповідачем по справі, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, у тому числі спірної земельної ділянки, саме воно повинно самостійно здійснювати функції держави у спірних відносинах, крім того позивачем пропущено строк позовної давності.
5.Відповідачі Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі СТОВ «Злагода») та ОСОБА_4 сільська рада Бахмацького району Чернігівської області позовні вимоги визнали (а.с.85,88).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
6.Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, подав клопотання про поновлення строку позовної давності (а.с.52), яке обґрунтував тим, що позивач на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю був неповнолітнім, а тому не міг самостійно захистити свої права.
Протягом 1995-1997 років він проживав у своєї бабусі в с. Білі Вежі Бахмацького району Чернігівської області, оскільки його батьки розірвали шлюб і спільно не проживали.
З 27 листопада 1997 року по 20 квітня 1999 року позивач проходив строкову військову службу.
Наведені обставини в своїй сукупності є підставою для поновлення строку позовної давності.
7.Представник відповідача ОСОБА_2 управління держгеокадастру у Чернігівській області позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без участі представника (а.с.30-33,67-68,86,93-94).
У заяві від 5 грудня 2017 року за № 9-25-0.6-15176/2-17 (а.с.67-68) заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку позовної давності, оскільки посилання на неповнолітній вік позивача не може бути визнано поважною причиною пропуску строку позовної давності, тому що чинне на той час цивільно-процесуальне законодавство передбачало, що у таких випадках права та охоронювані законом інтереси неповнолітніх захищають в суді їх законні представники - батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники. Факт розірвання шлюбу батьків позивача та окремого з ним проживання не позбавляло їх права звернення до суду за захистом прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина. В період з 22 січня 1997 року по 27 листопада 1997 року позивач, досягнувши повноліття, міг самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.
8.Представник відповідача ОСОБА_3 товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» надіслав заяву (а.с.88) про розгляд справи без його участі, в заяві зазначив, що не заперечує проти позовних вимог.
9.Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Бахмацького району Чернігівської області надіслав заяви (а.с.26, 85) про розгляд справи без його участі, в заявах зазначив, що позовні вимоги визнав, просив прийняти рішення згідно закону.
10.Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Чернігівської області надіслав заяви (а.с.43,65) про розгляд справи без його участі, в заяві зазначив, що позовні вимоги визнає, надіслані заперечення просив визнати недійсними.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
11.Ухвалою судді від 5 січня 2018 року було постановлено проводити розгляд справи за правилами Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК) в редакції від 15 грудня 2017 року.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
12.Згідно свідоцтва про народження серії ІІ - ЛЮ № 343950 (а.с.54) та паспорта серії НК № 019367 (а.с.4) позивач народився 22 січня 1979 року.
13.Довідкою виконавчого комітету Біловежівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 9 жовтня 2017 року № 317 (а.с.53) підтверджується, що позивач протягом 1995-1997 років проживав без реєстрації за адресою: вулиця Центральна, б. 40 с. Біловежі Перші Бахмацького району Чернігівської області.
14.Відповідно до військового квитка серії НК № 6328355 від 27 листопада 1997 року (а.с.56) позивач проходив службу в армії з 27 листопада 1997 року по 2 квітня 1999 року.
15.Трудовою книжкою колгоспника № 594 від 4 січня 1995 року (а.с.7) підтверджується, що позивач був членом КСП ім. Ордженікідзе з 16 червня 1994 року по 1 жовтня 2001 року.
16.Згідно із копією Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН (а.с.6), державний акт на право колективної власності на землю видано КСП ім. Ордженікідзе с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області, у тому що вказаному власнику землі передається у колективну власність 4517, 3 гектарів землі в межах згідно за планом, землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно до рішення ОСОБА_5 районної ради народних депутатів від 29 серпня 1995 року 5 сесії 22 скликання.
17.Довідками Відділу у ОСОБА_5 районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-28-99.2-741/2-16 від 22 лютого 2016 року (а.с.8) та № 29-28-99.2-803/2-16 від 26 лютого 2016 року (а.с.9) підтверджується, що розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП ім. Ордженікідзе становить - 4,0 умовних кадастрових гектарів, вартість становить 100151,76 гривень.
V. Оцінка Суду.
18.В першу чергу, Суд звертає увагу на те, що у відповідності до пункту 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
19.За змістом статей 1, 2, 3 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 5 червня 2003 року № 899-ІУ право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду. Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняте за їх заявою про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
20.Далі Суд підкреслює, що з врахуванням роз'яснень, які містяться в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 „Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ” член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК), у тому числі й випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
21.За таких обставин Суд вважає, що у позивача виникло право на одержання земельної частки (паю), оскільки він був членом колективного сільськогосподарського підприємства (див. пункт 15) і таке право у нього виникло з моменту передачі членам колективного сільськогосподарського підприємства державного акту направо колективної власності на землю (див. пункт 16).
22.З іншої сторони Суд наголошує, що правовідносини між сторонами з приводу права на земельну частку (пай) виникли до вступу в дію ЦК 2004 року.
23.Так, відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2004 року правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
24.Зокрема, на пред'явлення позову про витребування належного громадянину майна, інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений статтею 50 Закону України „Про власність” від 7 лютого 1991 року № 697-XII і статтею 71 ЦК в редакції 1963 року (діючих на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.
25.В даних правовідносинах право на позов у позивача виникло ще у 1995 році (див. пункт 16), а тому трирічний строк позовної давності минув ще до набрання чинності ЦК 2004 року.
26.В свою чергу, згідно з частиною першою статті 80 ЦК в редакції 1963 року закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін (стаття 75 ЦК в редакції 1963 року).
27.Крім того, в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області заявлено клопотання про застосування строку позовної давності (див. пункти 3, 7), що вимагає від Суду перевірки вказаних обставин і наведення в рішенні відповідних мотивів, оскільки вирішення питання про застосування або незастосування строку позовної давності є важливим аспектом права на справедливий судовий розгляд, стосується обґрунтованості судового рішення і охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. наприклад рішення Європейського Суду у сраві «Grafescolo S.R.L. проти Молдови», «Ruiz Torija v. Spain»)
В своїй прецедентній практиці Європейський Суд звертає увагу, що строки позовної давності „слугують декільком важливим цілям, зокрема вони забезпечують правову визначеність і остаточність, захищають потенційних відповідачів від задавнених вимог, яким було б важко протистояти, і запобігають несправедливості, що могла б виникати, якби суди мусили ухвалювати рішення стосовно подій, які мали місце в далекому минулому, і на підставі доказів, які вже могли б стати ненадійними й неповними з плином часу” (див. наприклад рішення Європейського Суду у справі «Stubbings and Others v. The United Kingdom, no. 22083/93, § 51»).
28.Отже, в даному конкретному випадку, з'ясовуючи дотримання такого складового елементу принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), як принцип правової визначеності Суд, враховує:
28.1 часовий проміжок, коли у позивача виникло право на позов (1995 рік) і, коли закінчився строк позовної давності (1998 рік), а також період, коли позивач звернувся до суду - 22 серпня 2017 року, тобто зі спливом більше ніж 15 років з часу закінчення строку позовної давності.
28.2 те, що позивач досяг повноліття в 1997 році та проходив військову службу по 1999 рік, що може свідчити про поважність причин, які створювали перешкоди для звернення до суду, але після закінчення вказаних обставин позивач звернувся до суду лише після спливу строку, який більше ніж п'ятнадцять років.
Таким чином, по справі має місце пропуск тривалого строку (більше ніж п'ятнадцять років), протягом якого позивач безперешкодно міг вжити заходів по судовому захисту свого порушеного права.
29.Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на позов. Вона дисциплінує учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів правовідносин. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Як було зазначено вище проблема застосування строку позовної давності пов'язана із принципом правової визначеності і в даних правовідносинах вимагала від позивача дотримання вимог закону та встановлених правил.
Проте, вказаних вимог дотримано не було, а наведені позивачем причини, з огляду на вище викладене, не можуть бути підставою для поновлення строку позовної давності, у зв'язку із чим заява про поновлення строку позовної давності задоволенню не підлягає, що як наслідок є підставою для відмови в задоволенні позову.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу України, Суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання вулиця Конотопська, б. 15АДРЕСА_1, індекс 16500, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області (місцезнаходження проспект Миру, б.14 м. Чернігів, індекс 14000, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39764881), ОСОБА_3 товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», (місцезнаходження вулиця В. Кеслера, б. 6 с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області, індекс 16544, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03794710), ОСОБА_4 сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (місцезнаходження вулиця Центральна, б. 37 с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області, індекс 16544, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04414543), ОСОБА_5 районної державної адміністрації Чернігівської області (місцезнаходження вулиця Першотравнева, б. 36 м. Бахмач Чернігівської області, індекс 16500, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061843) про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_8