Єдиний унікальний номер: 728/1930/17
Номер провадження 2/728/26/18
06 березня 2018 року Бахмацький районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді Глушко О.І.
при секретарі Коваленко В.В.
за участю: прокурора Назаренко Ю.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5
представника відповідача Державної казначейської служби України ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації, ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Чернігівській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органів державної влади,
Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив визнати, що встановлені у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року і постанові Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2014 року протиправні дії ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної адміністрації Чернігівської області, у постанові Бахмацького районного суду Чернігівської області неправомірні дії ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Чернігівській області, які вчинялися протягом 2013-2016 років призвели до заподіяння ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 100000 гривень та стягнути на його користь 100000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України.
Свої вимоги обгрунтував тим, що тривале невиконання судових рішень призвело до моральних страждань, внаслідок чого погіршшився стан його здоров»я, втратою звичайного способу житття у зв»язку з необхідністю вивченння нормативно-правових актів, поїздками до суду, до відповідача, зібранням документів, необхідних для захисту прав у суді. Також зазначив, що дії відповідачів суперечили нормам законодавства України, Конвенції з прав людини та основоположних свобод, прецедентного права і судової практики Європейського Суду з прав людини, були умисні і тривалі.
Ухвалою суду від 06.03.2018 року за клопотанням позивача позов в частині визнання, що встановлені в постанові Бахмацького районного суду Чернігівської області неправомірні дії ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Чернігівській області, які вчинялися протягом 2013 -2016 років призвели до заподіяння ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень, залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив задовольнити їх із зазначених у його змісті підстав, з посиланням на положення ст. 23, 1167, 1173 ЦК України та на практику Європейського суду з прав людини.
В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації та Державної казначейської служби України позовних вимог не визнали і заперечували проти їх задоволення, так як вважають зазначені вимоги безпідставними та не доведеними позивачем.
Вислухавши представників сторін, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає, що позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положення статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. ОСОБА_8 України заклав серйозне підґрунтя для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. В Конституції України відображається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки.
На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуются при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Як встановлено в судовому засіданні позивач 29.01.2013 року звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо відмови в нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в сумі 3441 гривня та відшкодування судових витрат у розмірі 34 гривні 41 копійка.
Постановою Бахмацького районного суду від 11.02.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року скасовано постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області і його позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області по нарахуванню та здійсненню виплати ОСОБА_7 допомоги на оздоровлення у 2012 році; зобов»язано ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_7 допомоги на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 рік.
За наслідками розгляду вказаної справи 02.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист за № 728/321/13-а.
10.04.2014 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження за № 42935340. Боржнику було надано строк для виконання до 17.04.2014 року.
20.04.2014 року ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення на виконання вищевказаної постанови суду нараховано 3279 гривень, проте кошти не виплачені. На даний час зазначене рішення суду не виконано.
Тривалість судового і виконавчого провадження становить понад чотири роки.
Крім того, постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.02.2014 року визнано протиправними дії ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області щод відмови ОСОБА_7 в нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі, визначеному статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - трьох мінімальних заробітних плат; зобов»язано ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації провести донарахування та виплату ОСОБА_7 у відповідності до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внасліок Чорнобильської катастрофи» належної суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 3579 гривень.
12.03.2014 року відкрито виконавче провадження за № 42457011 на виконання виконавчого листа за № 2-а/728/10/014 року.
27.03.2014 року ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації на виконання вищевказаної постанови нараховано 3579 гривень, однак кошти не виплачені.
На даний час зазначене рішення суду не виконано.
Тривалість судового і виконавчого провадження становить понад три роки.
01.03.2016 року відділом ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Чернігівській області прийнято постанови про закінчення виконавчих проваджень за № 42457011 та № 42935340 на виконання виконавчих листів за № 2-а/728/10/2014 року та № 728/321/13-а.
Згідно постанови Бахмацького районного суду від 19.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року визнано неправомірними дії ОСОБА_4 територільного управління юстиції у Чернігівській області щодо закіннчення виконавчих проваджень за № 42457011 на виконання виконавчого листа за № 2-а/728/10/2014 та № 42935340 на виконання виконавчого листа № 728/321/13-а; визнано постанови ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Чернігвській області від 01.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 42457011 на виконання виконавчого листа за №2-а/728/10/2014 року, № 42935340 на виконання виконавчого листа № 728/321/13-а неправомірними; скасовано постанови від 01.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 42457011 на виконання виконавчого листа № 2-а/728/10/2014, № 42935340 на виконання виконавчого листа № 728/321/13-а.
На час розгляду зазначеної справи вищезазначені рішення судів, ухвалених на користь позивача, не виконані.
Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «ОСОБА_9 проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
В той же час, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15.03.2001 року, пункт 68).
Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннми, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов»язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п.п 5, 9 вищезаначеної ППВСУ відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення пепереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивач просить стягнути моральну шкоду, яку він оцінює в 100000 гривень і яку обгрунтовує погіршенням стану здоров»я, в зв»язку з чим перебував на лікуванні в кардіологічному відділенні, порушенням нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, втратою звичайного способу життя у зв»язку з необхідністю вивчення нормативно- правових актів, поїздками до суду, до відповідачів, зібранням документів, необхідних для захисту своїх прав у суді.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь вини відповідача, виходить з характеру, тривалості та глибини душевних страждань позивача, чисельності негативних наслідків від перенесених моральних та психоемоційних травм, які настали для позивача у зв»язку із протиправними діями посадових осіб в зв»язку з тривалим невиконанням судових рішень, ухвалених судом на його користь, тривалості невиконання судових рішень, а також розміру виплат, визначених судовими рішеннями.
Виходячи з засад розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому в розмірі 30000 гривень.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов»язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановлені законом, що визначено нормою ст. 170 ЦК України.
Відповідно до ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.
В таких випадках державу представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.
Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом, що передбачено ст. 25 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року за № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (казначейство України) яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 2, 23, 170, 1167,1173 ЦК України, ст.ст. 5, 10 ч.1,4, 12, 76-81, ч.4 ст. 82, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», п.п. 3,5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органів державної влади задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 30 000 (тридцять тисяч) гривень шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України (м. Київ вулиця Бастіонна, 6 код ЄДРПОУ 37567646) з єдиного казначейського рахунку України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 16.03.2018 року.
Суддя О.І. Глушко