Справа № 686/5001/17
Провадження № 22-ц/792/271/18
14 березня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання Філіпчук О.С.,
з участю: представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,
позивача ОСОБА_6 і його представника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/5001/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року (суддя Стефанишин С.Л.) у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача і представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У березні 2017 року ОСОБА_6, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що у шлюбі з ОСОБА_4 у них 17 лютого 2010 року народився син ОСОБА_8. Після розірвання шлюбу у травні 2016 року дитина проживає разом з матір'ю. Відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні із сином. Його намагання забрати дитину зі школи чи з дому закінчуються конфліктами, викликом працівників поліції. Після зміни місця проживання ОСОБА_4 не повідомляє йому нове місце проживання, мобільний телефон сина тривалий час відімкнений. Для встановлення їх місця знаходження звертався до поліції з відповідною заявою. ОСОБА_4 повідомила, що у дитини тепер є інший батько. Він бажає брати участь у вихованні сина, піклуватися про нього, спілкуватися з ним. Своїми діями відповідач порушує його права та права дитини на спілкування з батьком. Він працює інженером з програмного забезпечення і має постійний заробіток, забезпечений житлом. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Тому, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати йому у спілкуванні із сином ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, та у його вихованні. Встановити способи його участі у спілкуванні з дитиною та у його вихованні:
- у вівторок, середу, четвер підряд з інтервалом через тиждень з 14-00 год. до 19-00 год. з правом батька забирати сина з місця його проживання;
- у п'ятницю, суботу, неділю підряд з інтервалом через тиждень з правом батька забирати дитину з місця її проживання з 16-00 год. п'ятниці до 19-00 год. неділі;
- у день народження сина 17 лютого щороку з 14-00 год. до 18-00 год.;
- під час зимових, весняних, літніх, осінніх канікул з правом батька забирати дитину з місця її проживання з 10-00 год. першого дня канікул до 19-00 год. останнього дня першої половини канікул;
- за допомогою телефонного зв'язку, в соціальних мережах, мобільного додатку «Viber» - без обмежень.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_6 у спілкуванні з сином ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та у його вихованні. Встановлено такі способи участі ОСОБА_6 у вихованні сина ОСОБА_8:
кожного першого і третього тижня у вівторок, середу, четвер після закінчення шкільних занять (відповідно до розкладу) до 19-00 год. у розважальних закладах та громадських місцях м. Хмельницького або за місцем проживання батька; кожну другу і четверту суботу та неділю з 11-00 год. суботи до 170-00 год. неділі, крім днів, коли ОСОБА_8 хворіє чи перебуває на відпочинку та оздоровленні з матір'ю за межами міста;
щороку на наступний після дня народження ОСОБА_8 день (18 лютого) з 14-00 год. до 19-00 год. або найближчий вихідний день з 11-00 год. до 19-00 год. (за попередньою домовленістю з матір'ю) у розважальних закладах та громадських місцях м. Хмельницького або за місцем проживання батька;
щороку під час зимових, весняних, літніх та осінніх шкільних канікул з 11-00 год. першого дня канікул до 19-00 год. останнього дня першої половини канікул у розважальних закладах та громадських місцях м. Хмельницького або за місцем проживання батька, чи за наявності відповідної путівки до певного закладу за місцем його розташування.
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Судове рішення не містить обґрунтування доводів і заперечень сторін, оцінки доказів. При вирішенні спору не враховано, що ОСОБА_6 є людиною нервово неврівноваженою, зловживає алкогольними напоями, надмірно палить сигарети, що підтверджено доказами, і може мати негативний вплив на сина. Взятий до уваги висновок органу опіки та піклування від 24 травня 2017 року містить неповну інформацію щодо батька дитини, є шаблонним і написаним без глибокого вивчення спору. Судом не враховано, що позивач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, не піклується про його здоров'я і розвиток, а позов пред'явлений ним задля задоволення власних чоловічних амбіцій. Відповідно до висновку психолога дитина виявляє низький рівень бажання контактів з батьком на фоні надання переваги стосункам з матір'ю і її новим чоловіком. У визначений органом опіки та піклування і судом час ОСОБА_6 не буде мати змоги зустрічатися із сином, оскільки працює щонайменше до 18 год. Допит судом сина проведений з порушенням вимог ст. 182 ЦПК України і без технічного запису такого судового засідання. Позивач не наддав доказів на підтвердження своїх вимог.
У відзиві ОСОБА_6 посилається на необґрунтованість апеляційної скарги. Твердження відповідача щодо негативного впливу батька на сина не підтверджені доказами. Доводи апеляційної скарги про надання переваги стосункам з матір'ю і її новим чоловіком спростовуються висновком психолога від 05 липня 2017 року, відповідно до якого син ОСОБА_9 тяжіє переважно до батька.
Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав. ОСОБА_6 і його представник визнали її необґрунтованою у повному обсязі.
Інші учасники справи не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з 2009 року до 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі і в них є син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з матір'ю. З приводу участі батька у вихованні сина між сторонами виник спір.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
При частковому задоволенні позову суд виходив з того, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своєї дитини, батько та син мають право на безперешкодне спілкування між собою. У зв'язку з перешкодами у вихованні та спілкуванні з дитиною, які чинить ОСОБА_4 ОСОБА_6, способи участі батька у вихованні сина ОСОБА_9, місце та час їхнього спілкування підлягають визначенню судом відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 141 СК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
На підставі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач бажає брати участь у вихованні сина ОСОБА_9 і це є його обов'язком, проте відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Із пояснень ОСОБА_4 у суді першої інстанції та пояснень її представника у засіданні апеляційного суду вбачається, що вона наполягає на короткочасних зустрічах батька і сина у її присутності.
Під час перевірки заяви позивача Хмельницьким ВП ГУ НП в Хмельницькій області (постанова від 17 лютого 2017 року, а.с.12) встановлено, що у січні 2017 року ОСОБА_4 разом із сином змінила місце проживання, адресу повідомляти батькові та домовлятися за телефоном про зустрічі з дитиною не бажає.
Частинами першою - четвертою ст. 159 СК України визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
ОСОБА_4 не надала доказів на підтвердження того, що позивач є нервово неврівноваженою людиною, зловживає спиртними напоями і своєю поведінкою негативно впливає на сина.
Надані відповідачем фотокартки не можуть бути визнані належним доказом на підтвердження обставин зловживання ОСОБА_6 спиртними напоями.
Показання свідка ОСОБА_10, яка є матір'ю ОСОБА_4, не можуть бути визнані достатніми доказами на підтвердження заперечень проти позову.
ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем роботи і проживання (характеристики від 15 лютого 2017 року, а.с.7, 9), на обліку в Хмельницькому обласному психоневрологічному диспансері та наркологічному диспансері не перебуває (довідки від 21 і 24 лютого 2017 року, а.с.10).
У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог та щодо негативного впливу батька, його поведінки на виховання сина.
Згідно з висновками психолога ОСОБА_11:
від 05 липня 2017 року ОСОБА_12 на момент обстеження має адекватну самооцінку, тяжіє переважно до батька або людини чоловічої статі. Відзначено виникнення у дитини почуття ізольованості, незахищеності і самотності (а.с.50);
за результатами корекційної роботи протягом серпня - вересня 2017 року встановлено, що ОСОБА_12 став замкненим, погіршилися відносини з родиною. Корекційна робота проводилася з метою усунення астенічного стану та позбавлення почуття ізольованості, незахищеності і самотності, пов'язаного із конфліктом батьків. В процесі роботи емоційний стан дитини стабілізувався, рівень прихованої тривожності та агресії знизився, проте конфліктні ситуації між батьками можуть спричинити ретравматизацію і повернення попередніх симптомів (а.с.88).
Висновок про позитивне ставлення ОСОБА_8 до обох батьків і прагнення миру у родині зроблено практикуючим психологом Хмельницького колегіуму ім. В.Козубняка ОСОБА_13 при дослідженні сфери міжособистісних стосунків учня 2-А класу ОСОБА_8 і його сприйняття внутрішньо-сімейних стосунків (а.с.87).
Зазначення у висновку психолога ОСОБА_13 про надання дитиною переваги стосункам з матір'ю і її новим чоловіком не є перешкодою для спілкування сина з батьком, а тому суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.
Відповідно до висновку №01-34/1073/17 від 24 травня 2017 року (а.с.52-53) орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради вважав за доцільне встановити такі способи участі ОСОБА_6 у вихованні дитини ОСОБА_8, місце та час їх спілкування:
кожного першого і третього тижня у вівторок, середу, четвер після закінчення шкільних занять (відповідно до розкладу) до 19-00 год. у розважальних закладах та громадських місцях м. Хмельницького або за місцем проживання батька;
кожну другу і четверту суботу та неділю з 11-00 год. суботи до 170-00 год. неділі, крім днів, коли ОСОБА_8 хворіє чи перебуває на відпочинку та оздоровленні з матір'ю за межами міста;
щороку на наступний після дня народження ОСОБА_8 день (18 лютого) з 14-00 год. до 19-00 год., або найближчий вихідний день з 11-00 год. до 19-00 год. (за попередньою домовленістю з матір'ю) у розважальних закладах та громадських місцях м. Хмельницького або за місцем проживання батька;
щороку під час зимових, весняних, літніх та осінніх шкільних канікул з 11-00 год. першого дня канікул до 19-00 год. останнього дня першої половини канікул у розважальних закладах та громадських місцях м. Хмельницького або за місцем проживання батька, чи за наявності відповідної путівки до певного закладу за місцем його розташування.
З урахуванням зазначених обставин, висновку органу опіки та піклування, засад рівності прав та обов'язків матері і батька щодо дитини, відсутності доказів того, що на теперішній час спілкування з батьком шкодитиме інтересам дитини, суд обґрунтовано визнав за необхідне встановити способи, місце і час спілкування позивача із сином відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету міської ради.
Такий спосіб участі батька у вихованні дитини і спілкуванні з ним відповідатиме забезпеченню реалізації права ОСОБА_6 на виховання дитини, можливості безперешкодного спілкування батька і сина між собою та отримання ОСОБА_8 достатньої кількості виховних заходів від кожного із батьків, що відповідає його інтересам.
Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на формальний підхід органу опіки та піклування при наданні висновку у справі від 24 травня 2017 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки із змісту висновку вбачається, що працівники служби обстежили умови проживання матері з дитиною (м. Хмельницький, пров. 2-й Вінницький) та батька (АДРЕСА_1), провели з ними бесіди, врахували пропозиції і побажань обох батьків при визначенні способу участі батька у вихованні сина та місця і часу спілкування з ним.
Твердження відповідача, що батько не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не піклується про його здоров'я і розвиток спростовуються приєднаними до матеріалів справи випискою по картці/рахунку ОСОБА_6 у ПАТ КБ «ПриватБанк» від 18.09.2017 року за період з листопада 2014 року по грудень 2016 року, що містить інформацію про грошові перекази на ім'я ОСОБА_4, товарним чеком від 14.07.2014 року про придбання Іphone і квитанцією від 02 червня 2017 року про оплату вартості путівки ДОЗ «Джерельце».
Доводи апеляційної скарги про те, що у визначений судом час батько не буде мати змоги зустрічатися із сином у зв'язку із зайнятістю на роботі є безпідставними, оскільки наявність роботи у батьків не перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог ст.ст. 182, 197 ЦПК України при допиті малолітнього ОСОБА_8 не ґрунтуються на законі.
Суд першої інстанції не допитував ОСОБА_8 як свідка, а відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 СК України вислухав думку дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя.
Висловлення дитиною власної думки проведено не в офіційній обстановці суду, а в іншому місці в присутності психолога в обстановці, що виключала вплив на дитину зацікавлених осіб.
Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування судового рішення судом не допущено.
Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 березня 2018 року.
Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_1
Суддя /підпис/ ОСОБА_2
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай