06 березня 2018 рокусправа № 804/4046/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю
судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя Кононенко О.В.)
у справі № 804/4046/17
за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
до публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»
про стягнення заборгованості,-
26.06.2017 ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з січня 2017 року по травень 2017 року в сумі 339191,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» працювали громадяни, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відповідно до вказаного Закону на відповідача покладений обов'язок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із вказаним законом, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку мають право зазначені особи. На адресу відповідача направлялись повідомлення районних управлінь Пенсійного фонду України про суму витрат на фінансування означеної різниці за січень - травень 2017 року в загальному розмірі 339191,95 грн., проте, відповідачем зазначена сума не сплачена.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано законодавчо встановленим обов'язком сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів України, на яку мають право наукові працівники ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», і наявною заборгованістю з таких виплат на загальну суму 339191,95 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Відповідач зазначає, що суд не врахував, що відповідач є правонаступником державного українського науково-дослідного інституту технології машинобудування, а також не дослідив та не врахував, що наступні працівники: ОСОБА_2 (дата звільнення 26.11.1974), ОСОБА_3 (дата звільнення 201.01.1977), ОСОБА_4 (12.12.1973), ОСОБА_5 (дата звільнення 09.09.1966), ОСОБА_6 (дата звільнення 20.04.1977), ОСОБА_7 (дата звільнення 29.10.1974), ОСОБА_8 (дата звільнення 08.05.1979), ОСОБА_9 (дата звільнення 03.01.1975), враховуючи дату створення підприємства 21 жовтня 1963 року, не мають необхідного стажу наукової роботи, визначеного відповідно до ч. 2 ст.37 Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» для призначення їм наукових пенсій.
Крім того, відповідач наполягає, що ним здійснюється фінансування різниці між сумою пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, від 24 березня 2004 року № 372, а саме: за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових працівників, інша частина - за рахунок підприємства.
В додатково поданих суду письмових поясненнях відповідач також зазначає, що з 1 січня 2017 року позивачем в повідомленнях про сплату коштів додатково до 22 працівників додано ще 67 осіб, стосовно яких відповідач вважає, що ці особи взагалі не звертались до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їм наукової пенсії, оскільки відповідач завжди вчасно сплачував різницю по відшкодуванню наукових пенсій та до 31.12.2016 не мав заборгованості перед позивачем, що підтверджується актом звірки за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та в попередніх повідомленнях зазначені 67 осіб були відсутні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Також позивач подав у справу відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на Порядок № 372, зазначив, що ним у встановленому порядку надіслані на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Відповідачем не було оскаржено розрахунки та відповідач за власним бажанням не звертався до Управління для проведення звіряння розрахунків за всіма платежами, тому ці розрахунки вважаються узгодженими та обов'язковими для виконання, тобто для сплати. Також позивач зазначає, що з 01.01.2017 змінився порядок відшкодування означеної вище різниці і встановлений механізм відшкодування поширюється і на пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ, Порядок № 72 є чинним і станом на час існування спірних правовідносин в частині, що не суперечить Закону № 848-VIII.
Відповідач не заперечує, що пенсіонери, прізвища яких зазначені в повідомленнях про суми витрат, дійсно працювали на підприємстві відповідача на відповідних посадах наукових працівників та їм призначена пенсія згідно з нормами Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність».
Щодо доводів відповідача, що наукові пенсії особам призначені не за нормами Закону № 848-VIII, а на підставі Закону № 1977-ХІІ, внаслідок чого у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування різниці, позивач зазначив, що ч.9 ст.37 Закону України № 848-VIII дію цієї статті поширено також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Також позивачем подано письмову заяву про заміну сторони, а саме: позивача - ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на правонаступника - головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, обґрунтовану тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі реорганізовано шляхом приєднання до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31.01.2018.
Розглянувши означену заяву та додані до неї докази апеляційний суд, керуючись ст.52 КАС України здійснює процесуальне правонаступництво - замінює позивача ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» зареєстроване та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
Згідно наказу Державного комітету з оборони техніки при раді Міністрів СРСР 21.10.1963 року № 627 створений філіал № 4 Науково - дослідного технологічного інституту № 40.
З 02.01.1967 перейменований в Дніпропетровській філіал науково - дослідного інституту технології машинобудування, з 01.01.1987 - в Дніпровський науково - дослідний інститут технології машинобудування.
З 04.12.1991 - стає Головним дослідним інститутом України і перейменований в Український науково - дослідний інститут технології машинобудування.
В 1995 році реорганізований у Відкрите акціонерне товариство «Український науково - дослідний інститут технології машинобудування» (наказ регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області від 12.12.1995).
Відкрите акціонерне товариство «Український науково - дослідний інститут технології машинобудування» зареєстровано відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію 27.02.1998 і згідно Статуту є правонаступником державного українського науково - дослідного інституту технології машинобудування.
Починаючи з 02.01.1967 і до моменту приватизації Науково - дослідний інститут технології машинобудування відносився до Державних наукових установ галузевого профілю та фінансувався з Держбюджету СРСР та України.
Відповідно до свідоцтв Міністерства освіти і науки України від 08.02.2007 серії НД № 00812, від 20.10.2008 серії НД № 01117, Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України від 01.12.2011 серії НГ № 01646, від 11.10.2013 серії НГ № 01836 (діє до 11.10.2015) Відкрите акціонерне товариство (в подальшому Публічне акціонерне товариство) Український науково - дослідний інститут технології машинобудування» внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Відповідно до п. 5 Порядку перетворення в процесі приватизації, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 № 686, активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством. Товариство є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства, що приватизується.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не спростовано, що на зазначеному підприємстві працювали та займалися науково-технічною діяльністю особи, які набули науковий стаж, що дає право на отримання пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та яким призначена пенсія відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ.
Отже, на відповідача покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів України, на яку мають право наукові працівники Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування».
Згідно розрахунку, наданого позивачем, ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» у період з січня по травень 2017 року повинно відшкодовувати на користь Пенсійного фонду України через ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі різницю між розміром пенсій, призначених його колишнім працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсій, призначених зазначеним особам згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на загальну суму 339191,95 грн. (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача надсилались повідомлення районних управлінь Пенсійного фонду в Бабушкінському. Жовтневому, Індустріальному, Кіровському, Амур - Нижньодніпровському, Красногвардійському, Ленінському районах м. Дніпропетровська. Новомосковське об'єднання управління. Про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за січень - травень 2017 року.
Відповідачем не заперечується факт роботи на підприємстві осіб, яким призначена пенсія як науковим (науково - педагогічним) працівникам на підставі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та які на даний час отримують пенсії в органах Пенсійного фонду України.
Втім апеляційний суд вважає, що позивачем при визначенні суми різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідача згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів відповідача, невірно застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого такий розрахунок не може вважатися обґрунтованим.
Згідно зі ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.
Також відповідно до пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (від 13.12.1991 № 1977-ХІІ) та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (від 13.12.1991 № 1977-ХІІ).
Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ, який втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII, врегульовано питання пенсійного забезпечення та соціального захисту наукового працівника.
Згідно вказаної норми держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці, та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Відповідно до ч.9 ст.24 Закону № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
На виконання зазначеного Закону № 1977-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок № 372).
Відповідно п. 2 вказаного Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Відповідно до п.п.3-6 Порядку № 372 фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Як зазначено вище, 26.11.2015 прийнятий новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII, у зв'язку з чим втратив чинність Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII.
Частиною 6 статті 37 Закону № 848-VIII, яка набрала чинності з 01.01.2017, встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
При цьому відповідно до п.5 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 27 липня 2016 року № 472» передбачено що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».
Отже, виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII в частині визначення порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, мають застосовуватись стосовно осіб, яким наукову пенсію призначено саме відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII.
Доводи позивача, що оскільки відповідачем не оскаржено розрахунки та відповідач за власним бажанням не звертався до Управління для проведення звіряння розрахунків за всіма платежами, ці розрахунки вважаються узгодженими та обов'язковими для виконання відповідачем, апеляційний суд вважає помилковими, такими, що не ґрунтуються на жодній норми законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Встановлення Законом № 848-VIII порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, не є тією обставиною, що впливає на фінансування різниці у розмірі пенсії, що призначена відповідно до Закону № 1977-XII, незважаючи на те, що позивачем визначена сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем, за період з січня 2017 року по травень 2017 року.
Визначення частини та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії та, відповідно, визначення суми, яка належить до відшкодування за рахунок коштів підприємства, має визначатись за законодавством, що діяло на час призначення відповідній особі наукової пенсії.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що позивачем розрахунок суми позову за вимогами про стягнення суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, проведений на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII, який на спірні правовідносини не розповсюджується, апеляційний суд вважає означений розрахунок, дані якого покладені в основу позовних вимог, необґрунтованими.
Також апеляційний суд погоджується з доводами відповідача, що в даному випадку відповідно до п.4 наведеного вище Порядку № 372 слід враховувати і факт перетворення підприємства - відповідача в процесі приватизації як державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, але у тій мірі, в якій відповідач - відкрите акціонерне товариство є правонаступником прав та обов'язків підприємства, що приватизувалось, тобто до моменту зміни власника.
Наведені вище обставини є достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог, суд першої інстанції в ході розгляду справи невірно застосував норми матеріального права, внаслідок чого відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року по справі № 804/4046/17- скасувати, прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко