33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 березня 2018 року Справа № 924/1121/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Максютинська Д.В
Без виклику учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Буд" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 13.12.17р. суддею Гладюком Ю. В. о 12.05 год у м.Хмельницькому, повний текст складено 13.12.17р. у справі № 924/1121/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Буд"
про стягнення 59 125 грн. штрафу
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (надалі-Позивач) звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Буд" (надалі - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 59125 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13 грудня 2017 року позов було задоволено (а.с.22-22).
В обгрунтування свого рішення суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 24, 118,122, 129 Статуту залізниць України та п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, вказав, що факт невірного внесення відомостей до накладної №32965311 підтверджений матеріалами справи.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 36-38), в якій, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 13.12.2017 року у даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач зазначає, що дане рішення судом винесене передчасно, не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте із порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на те, що судом підставою для винесення оскаржуваного рішення, слугує та обставина, що скаржником порушено п 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в зв'язку із чим останній вніс невірні відомості до транспортної накладної № 32965311.
Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції, та вказує на те, що здійснив усі необхідні заходи перед відправкою вантажу залізницею : було проведено зважування вагона № 53125530 та визначено масу вантажу 67,350 тон. Визначаючи масу вантажу зазначену у накладній , використовувалися дані зважування вагами автомобільними тонозометричними ТВА 60-20.12(4) КФ-12 (RC3), Заводський номер 8322, Виробник "Техно Ваги", свідоцтво про державну метрологічну атестацію від 29.09.2016 року № 1009, технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки.
Також апелянт вказує, що покупець - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", в свою чергу прийняв від ТОВ "УКРПРОМ -БУД" товар, а саме 67,350 тон товару, що перевозився у вагоні №53125530, що підтверджується Актом здачі - приймання № РН- 00736 від 18.05.2017 року. Товар перейшов у власність покупця на станції відвантаження, претенції щодо невірного визначення маси вантажу у покупця відсутні.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що вагон, в якому перевозився вантаж був не опломбований. Перевезення здійснювалося у відкритому вагоні насипом. Також зазначає, що заявлений позивачем штраф у будь - якому випадку є надмірно великим для підприємста, оскільки різниця у масі вантажу не спричинила позивачу збитків.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 січня 2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Буд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.12.17р. у справі № 924/1121/17.
Суд апеляційної інстанції у вищевказаній ухвалі зазначив, що відповідно до пункту 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15 грудня 2017 року згідно з Законом України №2147-19 від 03 жовтня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, враховуючи пункт 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, розгляд даної апеляційної скарги необхідно здійснювати в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку частини 2 статті 262 ГПК України від учасників справи не надходило.
09.02.2018р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ( а.с. 98-99).
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не погоджується з доводами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Буд"на рішення господарського суду Хмельницької області, від 13.12.17р. у даній справі. Просить суд залишити судове рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з частиною 2 статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Згідно з частиною 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Категорії справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.
Судом встановлено, що предмет спору у справі № 924/1121/17 не підпадає під дані винятки.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 1 762 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підпадає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 176 199 грн 99 коп. (що є більшою сумою, ніж сума заявлени позовних вимог).
З огляду на вказане, колегія апеляційного господарського суду констатує, що дана апеляційна скарга підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно, розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно накладної №32965311 від 18.05.2017р. зі станції Гуменці до станції Маріуполь - Сортувальний був відправлений вантаж "извисняк для флюсования" (код вантажу - 291035; маса вантажу - 67350 кг.; спосіб визначення маси - автомобільні ваги, заводський №8322; ким завантажений вантаж у вагон - грузовідправником; номер вагона 53125530). Відправник - ТОВ "Укрпром - Буд".
На проміжній станції Волноваха Донецької залізниці згідно акту загальної форми № 32021 від 29.05.2017р. позивачем було виявлено "комерційну несправність". Згідно комерційного акту від 30.05.2017р. № 486202/71/527 було здійснено зважування вагону № 53125530. За наслідками зважування встановлено, що маса вантажу визначена відправником не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Волноваха Донецької залізниці. За накладною вага нетто у вагоні № 53125530 - 67350 кг, маса нетто при перевірці - 60700 кг, різниця - 6650 кг.
Контрольне зважування здійснювалося на працюючих 150 - тонних вагонних вагах станції Волноваха Донецької залізниці (державна повірка 15.02.2017р.). Акт від 30.05.2017р. підписаний повноважними особами.
Регіональною філією ПАТ "Українська залізниця" внаслідок невірного зазначеної маси нараховано відповідачу штраф на підставі ст. 122 Статуту залізниць України в сумі 59125 грн.
У зв"язку з тим, що штраф відповідачем не сплачено, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи , вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.
Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту).
На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем відповідачу нарахований штраф у сумі 59 125 грн.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. "а").
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці".
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо здійснення ним усіх заходів щодо зважування вантажу перед відправкою та відсутністю претензій отримувача щодо ваги вантажу, з огляду на наступне.
Так, з комерційного акту № 486202/71/527, наявного у матеріалах справи, вбачається, що в розділі "Є", який засвідчений штемпелем кіневої станції Маріуполь та підписами заступника начальника станції, зазначено, що під час видачі вантажу різниці проти цього акта не виявлено.
Крім того, не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності його вини у нестачі товару через відсутність опломбування вагонів та можливе здійснення кражіжки. Так, скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження фактів крадіжки.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність у діях відповідача порушень п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, а саме внесення невірних відомостей до транспортної накладної № 32965311. Факт невірного внесення відомостей до вищезазначеної накладної, підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Згідно супровідних документів провізна плата становить 11 825 грн., у зв'язку з чим сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 59 125 грн. із розрахунку: 11 825 грн. (тариф) х 5.
Колегія суддів зазначає, що сума, зяавлена похивачем до стягнення, відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розглянувши доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, щодо необхідності застосування судом права на зменшення належних до сплати штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Суд звертає увагу сторони, що зменшення заявлених до стягнення санкцій є виключно правом, а не обов"язком суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій (штрафу), що підлягають стягненню з відповідача, а тому зменшує їх до 50 відсотків.
При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що Позивачем не доведено факту того, що з огляду на порушення, вчинене Відповідачем, Позивач реально зазнав збитків на визначену чи більшу суму (він лише довів її законність згідно Статуту). Відтак, суд зменшуючи штраф, враховує невідповідність його розміру, самим наслідкам вчиненого Відповідачем порушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 29 562, 50 грн, у зв"язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі частини 4 статті 277 ГПК України.
При цьому судом враховано відсутність відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції, його клопотання про відкладення розгляду справи, строк розгляду справи.
Суд не бере до уваги твердження апелянта щодо можливого розкрадання вантажу, оскільки такий факт не підтверджени належними та допустимими доказами.
Твердження Відповідача, що отримувач вантажу ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (договір № 20/2016/1673 від 03.06.2016 з додатками) прийняв останній без заперечень, не може бути доказом відсутності порушення Статуту залізниць та Правил оформлення перевізних документів, оскільки не спростовує факт порушення. Крім того, акт № РН-00736 здачі прийняття вапняку флісового в кількості 67,350 т, оскільки складений відповідачем та ПАТ "Запоріжсталь" в с. Вербка (місцезнаходження відповідача) та датований 18 травня 2017 , в той час, як перевезення здійснювалося 29-30 травня 2017р.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст.74,76,77 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.
З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, Рівненський апеляційний господарський суд покладає судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги на Відповідача повністю, відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Буд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 грудня 2017 року в справі № 924/1121/17 - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду господарського суду Хмельницької області від 13 грудня 2017 року в справі № 924/1121/17 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром - Буд" (32326, Хмельницька обл., Кам'янець - Подільський район, с. Вербка, вул. Центральна, буд. 1а, код 38333991) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код 40150216) 29 562, 50 грн. штрафу та 1 600 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви.
3. В задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 29562 грн. 50 коп. - відмовити.
Доручити Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 924/1121/17 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "16" березня 2018 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.