15 березня 2018 рокусправа № 804/5831/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Чередниченка В.Є.
судді: Іванова С.М. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (суддя - Букіна Л.Є., м. Дніпро) у справі №804/5831/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 12 вересня 2017 року звернувся до суду з позовом Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області, згідно з яким просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі № С - 7635/0-4757/6-17 від 11.08.2017 року, у розгляді по суті клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 1,8 га на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у місячний термін з моменту набрання даним рішенням законної сили розглянути по суті клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 1,8 гектари на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту). Позов обґрунтовано тим, що лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № С - 7635/0-4757/6-17 від 11.08.2017 року не є рішенням в розумінні вимог закону та відповідач не розглянув клопотання позивача по суті.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем в порушення статті 118 Земельного кодексу України вчинено протиправні дії, оскільки надання відповіді за результатами розгляду клопотання не є рішенням суб'єкта владних повноважень про надання дозволу або відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, зазначеною відповіддю не вирішено клопотання по суті. Крім того у листі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.08.2017 року № С-7635/0-4757/6-17 підстави для ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою не є належними підставами для відмови у розгляді питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № С - 7635/0-4757/6-17 від 11.08.2017 року є рішенням з розгляду звернення позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 29 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,8 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. До заяви надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти) (а.с.31).
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 11 серпня 2017 року № С-7635/0-4757/6-17 повідомило позивача, що на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р земельна ділянка зареєстрована для передачі учасникам АТО (а.с.11). Правомірність дій відповідача щодо не розгляду клопотання позивача з прийняттям рішення у встановленому законом порядку є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.
Відносини у галузі земельних відносин, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій галузі та їх повноваження врегульовані Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, а також Земельним кодексом України.
Згідно з п.13 ч.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 Міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею - ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа зацікавлена одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Тобто, клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою повинно було бути розглянуто відповідачем як суб'єктом владних повноважень у місячний строк із прийняттям відповідного рішення про надання такого дозволу або із наданням вмотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму листі повідомив позивача про те, що на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р земельна ділянка зареєстрована для передачі учасникам АТО та запропонував позивачу звернутися із зазначеним питанням у наступному кварталі (а.с.11).
Проте, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, зазначений лист не може бути вмотивованою відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні положень статті 118 Земельного кодексу України, оскільки його зміст не містить відповідної вмотивованої відмови позивачеві у наданні такого дозволу з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Зазначений лист не містить вмотивування щодо такої відмови та не містить посилань на норми земельного законодавства щодо відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, а отже є лише листом-роз'ясненням щодо застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. №898-р.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
У спірних відносинах, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді клопотання позивача у місячний строк та у не прийнятті відповідного вмотивованого рішення суб'єкта владних повноважень щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або у відмові в його наданні.
Тобто, вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у не розгляді клопотання позивача із прийняттям вмотивованого рішення підлягають задоволенню.
В той же час, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 2 та 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, у разі встановлення судом протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, законодавець передбачив обов'язок суду примусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції, встановивши протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у не розгляді клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, обгрунтовано зобов'язав відповідача прийняти вмотивоване рішення у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги які є аналогічними тим, що викладені в запереченнях на позов та мотивована оцінка яким вже була надана судом першої інстанції, їх не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №804/5831/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 березня 2018 року.
Головуючий суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко