707/200/18
2/707/445/18
15 березня 2018 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі :
головуючого судді Тептюка Є.П.
при секретарі Березюк Л.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 23.08.2012 року вони з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований у відділі ДРАЦС по Придніпровському району м. Черкаси Черкаського МУЮ, актовий запис № 202.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сімейні стосунки між сторонами не склалися, через постійні сварки та непорозуміння, подружжя втратило взаємоповагу один до одного, і з лютого 2017 року шлюбні відносини фактично припинені.
Малолітня дочка перебуває на утриманні позивача і згоди на добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду з відповідним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 та стягнути з останнього на її користь на утримання малолітньої дитини аліменти в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу ОСОБА_2, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання позову. При винесенні рішення позивач просила суд повернути їй дошлюбне прізвище - Колісник.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але подала через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, визнання позовних вимог та ненадання строку на примирення.
Неявка сторін не перешкоджає здійсненню підготовчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За таких обставин суд вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення, оскільки подружні відносини сторони не підтримують, збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, тому шлюб необхідно розірвати.
Крім того, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження від 04.12.2013 року, Серії І-СР№ 183928, ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Будь-яких даних, які спростовують той факт, що малолітня ОСОБА_3 знаходиться на утриманні позивача у суду не має.Відповідно до ст.180 СК України батько також зобов'язаний утримувати дочку до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідача на утримання малолітньої дочки, відповідає вимогам ч.2 ст.182 СК України щодо мінімального розміру аліментів.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. (ч. 1 ст. 183 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Так як позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог, і дана вимога є обґрунтованою та доведеною, а відповідач визнав позов, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ч.3 ст.105, ст.112,180-183 СК України, ст..ст. 200,263-265ЦПК України суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2 (зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_2), зареєстрований 23.08.2012 р. у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 202- розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 повернути дошлюбне прізвище - Колісник.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.02.2018 р. і до досягнення дочкою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у справі, що складаються із судового збору у розмірі 352,40 грн. судового збору.
Рішення щодо стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за 1 місяць.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: ОСОБА_4