ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
15 березня 2018 року м. Київ№ 826/5470/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Арсірія Р.О., секретаря судових засідань Шевченко М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання неправомірним п.3 § 1 наказу командувача Сухопутних військ України від 20.10.2016 року № 590, виданого відповідно до підпункту «є» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 1 Указу Президента України від 26.09.2016 року мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15», яким майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського об'єднаного міського складу військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас.
- визнати п.2 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 168 від 28.10.2016 року, - неправомірним.
- поновити майора ОСОБА_1 , на посаді начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського об'єднаного міського військового комісаріату Закарпатської області та зобов'язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 підписати наказ про продовження служби ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 26.09.2016 № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15».
- стягнути на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період від 02.12.2016 року до дня, який передуватиме дню поновлення ОСОБА_1 на службі шляхом перерахування коштів на належний ОСОБА_1 картковий рахунок НОМЕР_2 у Хустському відділенні ПАТ «Приватбанку» № 4 Закарпатської області.
Ухвалою Суду від 27.04.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
23.08.2017 представником відповідача 1 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду подано клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
В той же час, Позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2017 додано до матеріалів справи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач причину такого пропуску пояснив відсутністю у нього оскаржуваного наказу (витягу), хоча знав про його існування, що не заперечується сторонами. Також в самому позові позивач зазначив, що 28.10.2016 телеграмою Закарпатського ОВК від 27.10.2016 позивача повідомлено про те, що п.3 § 1 наказу командувача Сухопутних військ України від 20.10.2016 року № 590, виданого відповідно до підпункту «є» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 1 Указу Президента України від 26.09.2016 року мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15», яким майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського об'єднаного міського складу військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас. Тобто з 28.10.2016 позивач міг дізнатися про оскаржуваний наказ № 168 28.10.2016 яким останнього було звільнено.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
ОСОБА_1 був звільнений з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.10.2016 № 590 та виключений зі списків особового складу Хустського об'єднаного військового комісаріату Закарпатської області наказом (по стройовій частині) від 28.10.2016 № 168 з 01.12.2016.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивач 30.10.2016 звертався до командувача Сухопутних військ України в порядку Закону України «Про звернення громадян» з в якому порушував питання його незаконного звільнення, тобто як приходить до висновку суд, 30.10.2016 позивачу було відомо про наказ про його звільнення від 28.10.2016.
За змістом ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, частина 5 вказаної статті встановлює місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення.
Аналогічні за своїм змістом положення щодо місячного строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення визначались ч.3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на день звернення позивача до суду).
З огляду на те, що позовні вимоги позивача стосуються питання звільнення громадян з публічної служби, ОСОБА_1 мав звернутись до суду з даним позовом в межах місячного строку з дня коли позивач дізналась про порушене право, тобто до 30.11.2016 року.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні “Іліан проти Туреччини”, зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.
При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку - виникають підстави вважати про зловживання процесуальними правами позивачем.
Враховуючи те, що з оскаржуваним наказом позивач був ознайомлений 18.04.2017 р., Суд приходить до висновку, що про порушене право позивач дізнався в квітні 2017, однак лише в вересні 2017 позивач реалізувала своє право на судовий захист в рамках даної справи.
Відтак, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом у вересні 2017 року відбулось поза межами місячного строку.
За змістом ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом позивач не надав суду належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим позов належить залишити без розгляду.
В той же час, посилання позивача як на поважну причину намагання вирішити спір в позасудовому порядку зі зверненням до відповідача 1 в порядку Закону України «Про звернення громадян» для вирішення питання його передчасного звільнення, судом відхиляються.
По перше, позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду з даним позовом до розгляду його заяви відповідачем 1; по друге, ч. 4 ст. 122 та аналогічна не передбачали досудового врегулювання спору, по -третє, навіть в такому випадку, граничний строк звернення до суду сплинув 30.12.2017.
Беручи до уваги наведене та керуючись статтями 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ухвалив:
Клопотання представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через окружний адміністративний суд.
Суддя Р.О. Арсірій