ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 березня 2018 року Справа № 913/994/17
Провадження №26/913/994/17
Суддя господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 390 від 19.12.2017
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (місцезнаходження: 91021, Луганська область, кв-л Гайового, 35-А, м. Луганськ);
до відповідача: Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” (місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Тепла, будинок 17)
про стягнення 12197419,43 грн, -
Секретар судового засідання Бережна Л.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №03 від 01.01.2018;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2 від 09.01.2018.
В судовому засіданні 13.03.2018 судом у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, в якому просить господарський суд: стягнути заборгованість за договором про постачання електричної енергії №3 від 01.09.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п. 2.3.4 договору про постачання електричної енергії №3 від 01.09.2011, відповідно до умов якого відповідач повинен був сплати вартість спожитої електричної енергії за травень 2016 року - листопад 2017 року на загальну суму 15425879,45 грн. Позивач зазначає, що відповідачем було частково сплачено заборгованість в сумі 4348447,61 грн. У зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено плату у строк визначений договором, перевищено граничну величину електричної потужності, перевищено договірну величину споживання електроенергії, розмір нарахованих за розрахунком позивача 3 % річних складає 8382,32 грн, інфляційних втрат - 15348,67 грн, розмір заборгованості за перевищення граничної величини електричної потужності складає 5679,54 грн та розмір заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії складає 47217,78 грн.
Ухвалою господарського суду від 27.12.2017 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.01.2018, ухвалою від 22.01.2018 відкладено підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 20.02.2018, ухвалою від 20.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2018.
22.01.2018 представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову у зв'язку з укладанням спільного протокольного рішення №2012192 про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, згідно якого позивачу перераховується 8334740, грн. згідно договору №3 від 01.09.2011.
08.02.2018 позивач через канцелярію Господарського суду Луганської області подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що: відповідач безпідставно вважає протокольне рішення №2012192 від 14.12.2017 багатостороннім договором; постанова Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2015, яка регламентує проведення взаєморозрахунків за електроенергію, не визначає цей документ саме як договір; що посилання відповідача на постанови Верховного Суду України є безпідставними, оскільки в них фігурують саме укладені сторонами договори про організацію взаєморозрахунків, необхідність укладення яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015.
20.02.2018 представник відповідача в судовому засіданні подав додаткові документи до матеріалів справи.
В судове засідання 13.03.2018 для розгляду справи по суті прибули представники позивача та відповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-
01.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, як постачальником, та Комунальним підприємством “Лисичанськтепломережа”, як споживачем, укладено договір №3 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача загальною дозволеною потужністю 10950 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач оплачує постачальнику кількість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1).
Умовами договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 1 числа згідно з додатком “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”: знімати покази розрахункових засобів обліку, встановлених у споживача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж (субспоживачів, електропередавальної організації); підтверджувати покази розрахункових засобів обліку споживача, встановлених на об'єктах постачальника; оформляти результати відповідно до додатку “Форма “Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” та направляти уповноваженого представника до Лисичанського РЕМ за адресою: м.Лисичанськ, вул. Ворошилова, 11, для подання акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором (п.2.3.3); споживач зобов'язується оплачувати вартість електричної енергії за діючими роздрібнити тарифами, встановленими відповідно до умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифами, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку “Порядок розрахунків” (п.2.3.4.); за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.4.1); у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки (п.4.4.1.); за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин (п.4.4.2.); договірні величини споживача електричної енергії визначаються у додатках “обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам” на підставі заявки споживача на обсяг очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається споживачем постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року. (п.5.1.);
У п.1 додатку “Порядок розрахунків” сторони передбачили, що споживач здійснює розрахунки за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та згідно з тарифними групами та класами напруги кожного приєднання. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання розрахунки здійснюються за одним тарифом. Розрахунковим вважається період, який починається з 1 числа поточного місяця та триває до останнього числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до п.9 додатку “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.
Позивачем до позовної заяви додано акти прийняття - передавання товарної продукції за період з травня 2016 по листопад 2017, які підписані повноважними представниками позивача та відповідача, засвідчені печатками сторін на загальну суму 15425879,45 грн.
Також позивачем долучено звіти про використану електричну енергію за період з травня 2016 по листопад 2017, які підписані повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (споживача), засвідчені печатками сторін, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно рахунків за постачання активної електроенергії, а саме: рахунок 3/СБЫТ/5/1 за травень 2016 від 30.05.2016 на суму 35231,18 грн, рахунок 3/СБЫТ/6/1 за червень 2016 від 29.06.2016 на суму 32782,84 грн, рахунок 3/СБЫТ/7/1 за липень 2016 від 29.07.2016 на суму 32129,22 грн, рахунок 3/СБЫТ/8/1 за серпень 2016 від 29.08.2016 на суму 32401,39 грн, рахунок 3/СБЫТ/9/1 за вересень 2016 від 28.09.2016 на суму 37872,46 грн, рахунок 3/СБЫТ/10/1 за жовтень 2016 від 31.10.2016 на суму 910375,10 грн, рахунок 3/СБЫТ/11/1 за листопад 2016 від 28.11.2016 на суму 2602215,84 грн, рахунок 3/СБЫТ/12/1 за грудень 2016 від 28.12.2016 на суму 2571688,69 грн, рахунок 3/СБЫТ/2/1 за лютий 2017 від 01.03.2017 на суму 2753551,92 грн, рахунок 3/СБЫТ/3/1 за березень 2017 від 29.03.2017 на суму 2937787,55 грн, рахунок 3/СБЫТ/4/1 за квітень 2017 від 03.05.2016 на суму 351686,05 грн, рахунок 3/СБЫТ/5/1 за травень 2017 від 29.05.2017 на суму 135578,16 грн, рахунок 3/СБЫТ/10/1 за жовтень 2017 від 31.10.2017 на суму 267502,79 грн, рахунок 3/СБЫТ/11/1 за листопад 2017 від 29.11.2017 на суму 2860654,42 грн, які підписані повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (споживача), належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, загальна вартість поставленої активної електроенергії в період з травня 2016 - листопад 2017 складає - 15425879,45 грн.
Відповідно до акту №232 від 17.01.2017 з контролю електричної потужності зафіксовано найбільшу фактичну потужність - 1008 кВт (ранок), письмового повідомлення №09-34/2/173 від 21.12.2016 про перевищення величин електричної потужності на 187 кВт та згідно п. 9 порядку розрахунків, відповідачу було направлено рахунок №3/СБЫТ/1/7 від 19.01.2017 про перевищення договірної величин споживання електричної потужності за січень 2017 на суму 4678,74 грн.
Відповідно до акту №302 від 22.05.2017 з контролю електричної потужності зафіксовано найбільшу фактичну потужність - 72 кВт (ранок), письмового повідомлення №09-34/2/57 від 10.04.2017 про перевищення величин електричної потужності на 40 кВт та згідно п. 9 порядку розрахунків відповідачу було направлено рахунок №3/СБЫТ/5/7 від 24.05.2017 про перевищення договірної величин споживання електричної потужності за травень 2017 на суму 1000,80 грн.
Відповідно до акту про використану електричну енергію за вересень 2016, письмового повідомлення №3982 від 28.09.2016 про перевищення договірних величини споживання електричної енергії на 1555 кВт*год та згідно п. 4.4.2. відповідачу було направлено рахунок №3/СБЫТ/9/4 від 28.09.2016 про перевищення величин споживання електричної енергії за вересень 2016 на суму 2795,58 грн.
Відповідно до акту про використану електричну енергію за травень 2017, письмового повідомлення №2363 від 29.05.2017 про перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 20086 кВт*год та згідно п. 4.4.2. відповідачу було направлено рахунок №3/СБЫТ/5/4 від 29.05.2017 про перевищення величин споживання електричної енергії за травень 2017 на суму 44422,20 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи виписки з особового рахунку позивача №260323269060 на підтвердження здійснення відповідачем проплат.
Постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.
Відповідно до вказаного Порядку 14.12.2017 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області, Департаментом фінансів Луганської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Лисичанської міської ради, Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, Комунальним підприємством “Лисичанськтепломережа”, ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання” та ДП “Енергоринок” було підписано спільне протокольне рішення №2012192 про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України. Відповідно до п.4.6 договору сторона 5 (КП “Лисичанськтепломережа”) перераховує стороні 6 (ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання”) кошти в сумі 7934740,00 грн за спожиту електроенергію у листопаді - грудні 2016, березні - листопаді 2017 за договором №3 від 01.09.2011 в сумі 7934740,00 грн із записом у графі “призначення платежу”: “Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер спільного протокольного рішення.
Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Зобов'язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір про постання електричної енергію споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України та "Про електроенергетику".
Частиною 7 ст. 276 ЦК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір про постачання електричної енергії №3 від 01.09.2011 є договором енергопостачання, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” та “Про електроенергетику”.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
Підпунктом 2 п.10.2 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п.9 додатку “Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Фактичне споживання електричної енергії за розрахунковий період визначається за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору про постачання електричної енергії №3 від 01.09.2011, було поставлено активну електроенергію за період з травня 2016 по листопад 2017 року на загальну суму 15425879,45 грн, які відповідачем, як споживачем, було прийнято, що підтверджується актами прийняття - передавання товарної продукції за період з травня 2016 по листопад 2017, які підписані повноважними представниками сторін, засвідчені печатками сторін. Відповідач свій обов'язок щодо оплати отриманої електроенергії відповідно до п. 9 порядку розрахунків - не виконав, але здійснив часткову оплату на суму 4348447,61 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
Щодо твердження відповідача, що порядок і строк проведення розрахунків за постачання електроенергії змінено спільним протокольним рішенням №2012192 від 14.12.2017, в зв'язку з чим, його зобов'язання за договором припинилися та, що погашення боргу повинно здійснюватися за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що предметом вказаного спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій.
Відповідно до абз. 5 п. 74 Порядку зазначені розрахунки проводяться виключно в межах бюджетного року.
Згідно ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що доказів на підтвердження виконання сторонами спільного протокольного рішення сторонами не додано, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за постачання активної електроенергії є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 11077431,84 грн.
Також судом встановлено, що відповідачем відповідно до актів №232 від 17.01.2017 та №302 від 22.05.2017 з контролю електричної потужності відповідачем було перевищено граничні величини електричної потужності за січень 2017 на 187 кВт та за травень 2017 на 40 кВт на загальну суму 5679,54 грн. Відповідач свій обов'язок щодо оплати заборгованості за перевищення договірної величин споживання електричної потужності відповідно до п. 9 порядку розрахунків - не виконав. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за перевищення граничної величини електричної потужності є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 5679,54 грн.
Також відповідачем відповідно до актів про використану електричну енергію за вересень 2016 та травень 2017 було перевищено договірні величини споживання електричної енергії, у зв'язку з тим позивачем було направлено відповідачу рахунки на загальну суму 47217,78 грн. Відповідач свій обов'язок щодо оплати заборгованості за перевищення договірної величин споживання електричної потужності відповідно до п. 4.4.2. договору - не виконав. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 47217,78 грн.
Позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за період з травня 2016 по листопад 2017 у розмірі 245116,04 грн та інфляційні витрати за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за період травня 2016 по листопад 2017 у розмірі 791974,23 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних витрат та встановлено, що він є вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 791974,23 грн та інфляційних витрат в розмірі 275116,04 грн є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: основна заборгованість за постачання активної електроенергії в сумі 11077431,84 грн, заборгованість за перевищення граничної величини електричної потужності в сумі 5679,54 грн, заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 47217,78 грн, інфляційні втрати в сумі 791974,23 грн та 3% річних в сумі 275116,04 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 182961,29 грн.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” (код ЄДРПОУ 13401321, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Тепла, будинок 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (код ЄДРПОУ 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська обл., місто Луганськ, квартал Гайового, 35 -А) основну заборгованість в сумі 11077431 (одинадцять мільйонів сімдесят сім тисяч чотириста тридцять одна) грн 84 коп., 3% річних в сумі 275116 (двісті сімдесят п'ять тисяч сто шістнадцять) грн 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 791974 (сімсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн 23 коп., за перевищення граничної величини електричної потужності в сумі 5679 (п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн 54 коп., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 47217 (сорок сім тисяч двісті сімнадцять) грн 78 коп. та судовий збір в сумі 182961 ( сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят одна ) грн 29 коп.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2018
Суддя С.В. Масловський