707/2365/17
2/707/240/18
про залишення позовної заяви без розгляду
14 березня 2018 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді Тептюка Є.П.
при секретарі Березюк Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29.11.2017 р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул.. Грушевського,1д, м. Київ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості.
Провадження у справі було відкрито ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області 12.12.2017 року, а справа призначена до судового розгляду з викликом сторін.
В судові засідання призначені на 26.12.2017 року, 10.01.2018 року, 07.02.2018 року, 26.02.2018 року та 14.03.2018 року позивач не з'явився, хоча про час і місце їх проведення повідомлявся в установленому законом порядку відповідно до вимог п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Крім того судом було визнано явку позивача обов'язковою, про що вказано в судових повістках. Хоча в матеріалах справи наявне письмове клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника банку, проте судом дане клопотання задоволено не було і позивач належним чином викликався в судові засідання з метою надання пояснень, які мають значення для об'єктивного розгляду справи: зокрема у суду постало питання щодо нарахування заборгованості по кредитному договору на час участі відповідача в антитерористичній операції.
Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.
Згідно з ч.3ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не зявилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1. ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 ЦПК України ,ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим статтями 223,257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд-
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Розяснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ознайомитись з повним текстом ухвали , в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є. П. Тептюк