ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 березня 2018 року № 826/8056/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України
Головного територіального управління юстиції у м.Києві
третя особа ОСОБА_2
про визнання протиправним рішення, скасування запису,
зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними рішення відповідача, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві в особі державного реєстратора Луніна Олексія Миколайовича, правонаступником якого є Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, по здійсненню державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі запису №11260559 на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 у вигляді 1/1 частки за ОСОБА_4;
- запис № 11260559 про державну реєстрацію у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, здійснений державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Луніним Олексієм Миколайовичем від 16 вересня 2015 року о 17.14 про право власності на 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, скасувати;
- зобов'язати відповідача, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві, правонаступником якого є Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, внести запис про скасування державної реєстрації у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності на 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 20 вересня 2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року судом було залучено до участі у справі у якості відповідача 2 Головного територіального управління юстиції у м.Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2017 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято справу до свого провадження у зв'язку з припиненням повноважень судді Іщука І.О., в провадженні якого вона перебувала та не була ним розглянута.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року судом було залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц, з урахуванням додаткового рішення Апеляційного суду м.Києва від 03.02.2016, розірвано договір довічного утримання від 18.10.2012, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Регурецькою О.В., реєстраційний номер 1666, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. На підставі судового рішення 16.09.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Луніним О.М. до Державного реєстру було внесено запис №11260559 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 у розмірі 1/1 частини зазначеної квартири. Внаслідок цього позивачу 03.03.2016 державним реєстратором Коломієць О.А. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві було відмовлено у реєстрації права власності на 1/2 частину цієї квартири, оскільки заявлене право зареєстровано за іншою особою. Разом з тим, позивач вважає, що рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 та додаткове рішення Апеляційного суду м.Києва від 03.02.2016 у справі №753/5755/13-ц є правовстановлюючими документами, які є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на належну позивачу за договором довічного утримання від 18.10.2012 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. При цьому, державний реєстратор згідно з п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» мав відмовити у державній реєстрації права власності ОСОБА_4 на 1/1 частину спірної квартири на підставі рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц, яке до прийняття додаткового рішення Апеляційного суду м.Києва від 03.02.2016 містило розбіжності у мотивувальній та резолютивній частинах. Позивач вважає, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 на 1/1 частину спірної квартири здійснено державним реєстратором з перевищенням службових повноважень, що призвело до порушення прав позивача. На підставі п. 23 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127, п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 10 ст. 37 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач 1 надав заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VІІІ, Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, Мінюст не має повноважень на розгляд заяв щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав. Також відповідач 1 зазначає, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію про право власності на 1/1 частину спірної квартири за ОСОБА_4 16.09.2015 на підстві рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц та внесення відповідного запису ще не було ухвалене додаткове рішення Апеляційного суду м.Києва від 03.02.2016.
Відповідач 2 надав заперечення, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з тих підстав, що державний реєстратор при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 за заявою від 16.09.2015 №13325453 діяв з дотриманням чинного на той час законодавства, зокрема ст.ст. 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.п. 23, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868. Також згідно з підпунктом 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26.11.2015 № 834-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України, з 30.04.2016 не мають повноважень щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій.
В судовому засіданні 25.10.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні 25.10.2017 заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа у судове засідання 25.10.2017 не прибула, за даними відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця апроживання ГУ ДМС України в м.Києві ОСОБА_2 станом на 04.10.2017 по м.Києву зареєстрованим не значиться. Оголошення про виклик ОСОБА_2 в судове засідання 25.10.2017 по даній адміністративній справі в Окружний адміністративний суд м.Києва було опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» №197 від 20.10.2017.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2012 року між ОСОБА_4 (відчужувач 1), ОСОБА_7 (відчужувач 2) та ОСОБА_1 (набувач) був укладений договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Регурецькою О.В. за реєстровим номером 1666, за умовами пункту 1 якого відчужувач 1 передає у власність набувачеві належну йому 1/2 частину квартири під номером АДРЕСА_1, відчужувач 2 передає у власність набувачеві належну йому 1/2 частину квартири під номером АДРЕСА_1, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувачів утриманням та доглядом (опікуванням) довічно. Право власності на вказану у пункті 1 цього договору квартиру переходить до набувача після державної реєстрації цього договору (п. 2 договору довічного утримання (догляду) від 18.10.2012).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.03.2014 №18565071 право власності на квартиту за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору довічного утримання (догляду) від 18.10.2012.
У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Дарницького районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 з позовами про розірвання договору довічного утримання від 18.10.2012, визнання недійсним договору довічного утримання від 18.10.2012 та визнання права власності на вищезазначену квартиру, справи по яких були об'єднані в одне провадження.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 20.02.2015 у справі №753/5755/13-ц було відмовлено у задоволенні позовної заяви.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц, з урахуванням ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.09.2015 про виправлення описок, рішення Дарницького районного суду м.Києва від 20.02.2015 у даній справі скасовано в частині відмови у позові про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності. Ухвалено в цій частині нове рішення, розірвано договір довічного утримання від 18.10.2012, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Регурецькою О.В., реєстраційний номер 1666, визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
16 вересня 2015 року до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві надійшла заява від ОСОБА_8, представника ОСОБА_4, про державну реєстрацію права власності (зареєстрована за номером 13325453), до якої було додано паспорт ОСОБА_4 серії НОМЕР_2, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м.Києві, паспорт представника серії НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області, довіреність на представника, технічний паспорт на квартиру, а також рішення Дарницького районного суду м.Києва від 20.02.2015, рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 01.09.2015 у справі №753/5755/13-ц.
21 вересня 2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Лунін Олексій Миколайович Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві, розглянувши заяву про державну реєстрацію права власності за реєстраційним номером 13325453, прийняв рішення №24604787 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру з розміром частки: 1, що розташована: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 70662310 від 17.10.2016 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24604787 від 21.09.2015, прийнятого державним реєстратором Луніним О.М. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві, право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_4, про що внесено запис про право власності №11260559, дата та час державної реєстрації: 16.09.2015 17:14:06, підстава виникнення права власності: рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 та ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.09.2015 у справі №753/5755/13-ц.
Згідно з відомостями вищезазначеної інформаційної довідки станом на 17.10.2016 власником спірної квартири з розміром частки: 1/1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н.І. за реєстровим номером 990.
Також з матеріалів справи вбачається, що додатковим рішенням Апеляційного суду м.Києва від 03.02.2016 у справі №753/5755/13-ц постановлено визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Як вбачається зі змісту рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц, судом апеляційної інстанції встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків за договором довічного утримання від 18.10.2012 відносно ОСОБА_4, що стало підставою для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору довічного утримання від 18.10.2012 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири. Однак суд не знайшов підстав для визнання недійсним договору довічного утримання від 18.10.2012 в частині укладання між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (пункт 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; рішень судів, що набрали законної сили.
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно з пунктами 36, 37 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Як встановлено судом, державний реєстратор прав на нерухоме майно Лунін О.М. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві при прийнятті рішення про проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру, з розміром частки: 1, за ОСОБА_4, з внесенням до Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно відповідного запису №11260559 від 16.09.2015, дотримуючись вимог законодавства, керувався рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц.
При цьому, судом не приймаються посилання позивача на порушення державним реєстратором пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки державний реєстратор здійснив державну реєстрацію прав, які визначені у резолютивній частині судового рішення, яке є обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових і фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Однак з огляду на те, що додатковим рішенням Апеляційного суду м.Києва від 03.02.2016 у справі №753/5755/13-ц постановлено визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спірної квартири, а не на квартиру в цілому, як було первісно зазначено у резолютивній частині рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2015 у справі №753/5755/13-ц, рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 та внесення відповідного запису №11260559 від 16.09.2015 призвело до порушення права власності позивача, оскільки нею на підставі договору довічного утримання від 18.10.2012 була набута 1/2 частина спірної квартири, що належала ОСОБА_7
Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З урахуванням викладеного, незважаючи на те, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Луніним О.М. не було допущено порушень встановленого законодавством порядку державної реєстрації речового права при здійсненні державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4, порушення права власності позивача на належну їй на підставі договору довічного утримання від 18.10.2012 1/2 частину спірної квартири є підставою для визнання протиправним відповідного рішення державного реєстратора Луніна О.М. та скасування в судовому порядку запису №11260559 про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві внести запис про скасування державної реєстрації у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності на 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, оскільки Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в чинній редакції не передбачає таких повноважень Міністерства юстиції України та його територіальних органів, як внесення або скасування записів у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Так, відповідно до підпункту 2-2 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, основним завданням Мінюсту, зокрема, є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і Мінюст відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (підпункти 83-5, 83-6, 83-7 пункту 4 Положення).
Згідно з пунктом 3 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, основним завданням Головного територіального управління юстиції, зокрема, є реалізація державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснює відповідно до законодавства контроль за діяльністю у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (підпункти 4.50, 4.61 пункту 4 Положення).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві в особі державного реєстратора Луніна Олексія Миколайовича по здійсненню державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі запису №11260559 на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 у вигляді 1/1 частки за ОСОБА_4.
Скасувати запис № 11260559 про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснений державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Луніним Олексієм Миколайовичем від 16 вересня 2015 року о 17.14 про право власності на 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 102,40 грн (одна тисяча сто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у м.Києві.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа
Судді Д.А. Костенко
Ю.Т. Шрамко