ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 березня 2018 року № 826/5594/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2016 №0000221201.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позиція контролюючого органу щодо отримання ним, позивачем, іноземного доходу є хибними та суперечать нормам п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, що регулюють оподаткування операцій з продажу корпоративних прав українських емітентів, п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України щодо визначення «доходу, отриманого з джерел за межами України» (іноземного доходу), та пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України щодо визначення «доходу з джерелом їх походження з України».
Представник відповідача проти позову заперечив,з підстав викладених у письмових запереченнях, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків акту перевірки, та відповідно законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України (в редакції чинній станом на 08.08.2017) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_1 щодо отримання іноземного доходу у період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатом якої складено акт від 21.12.2015 №702/1/26-50-12-01-НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 14.1.55 п. 14.1 ст 14,пп. 162.1.1 п. 162.1 ст 162,пп. 163.1.3 п. 163.1 ст 163, пп. 170.2.2 та пп. 170.2.6 п. 170.2, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст 170, п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України , а саме: позивачем не було задекларовано фінансовий результат від продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ «Компанія з управління активами «Траст Ессет Менеджмент» на суму 1601576,00 грн, з якої не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 272 024,32 грн.
На підставі акту перевірки податковими органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 №0000221201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 340 030,4 грн. (за основним платежем 272 024,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 68 006,08 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік з додатком №3 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами» у якому зазначено податок на доходи фізичних осіб з інвестиційного прибутку за 2014 рік в сумі 7356,92 грн.
У відповідності до абз. 1 і 2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу).
Пунктом 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «дохід, отриманий з джерел за межами України» - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України. Так, пп. 170.11.1 п. 170.11 вказаної статті Кодексу передбачено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (тобто, 15 та 17 %).
Нормами пп. 170.11.2, 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку: податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України).
Між тим, у пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України наведено визначення «доходу з джерелом їх походження з України» як будь-якого доходу, отриманого резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно з пп. 164.1.3 п. 164.1, п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб визначено п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Зокрема, згідно з пп. 164.2.9 вказаного пункту таким є інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
В розумінні пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, «фінансові інвестиції» - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.
З матеріалів справи вбачається, що інвестиційний прибуток отриманий позивачем від продажу іменних інвестиційних сертифікатів, емітентом яких є резидент України ТОВ «Компанія з управління активами «Траст Ессет Менеджмент» на користь, зокрема, компанії Візісен Лімітед (Кіпр) на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2014 №БВ-140/14, від 20.10.2014 №БВ-158/14, від 24.10.2014 №БВ-168/14, від 07.11.2014 №БВ-190/14 із залученням повіреного - резидента України ПАТ «Траст Капітал Банк».
Відповідно до довідки ПАТ «Траст Капітал Банк» від 30.01.2015 №014-017/570 розрахунки між позивачем та компанією Візісен Лімітед проводились на території України через відкритий у ПАТ «Траст Капітал Банк» інвестиційний рахунок.
Отже, фактично в даному випадку мала місце операція з купівлі-продажу корпоративних прав українського емітента фізичною особою (резидентом) - юридичній особі (не резиденту) на території України, а відтак дохід від такої операції включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу фізичної особи як інвестиційний прибуток.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 172 Податкового кодексу України.
Як було зазначено вище, оподаткування операцій з продажу корпоративних прав українських господарських товариств регулюється виключно п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.06.2014 № К/800/5358/14, сформована за результатами розгляду аналогічної справи).
Відповідно до норм пп. 170.2.1, 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до абз. 1 пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року..
З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку доходу від продажу корпоративний прав позивачем враховано витрати на придбання вказаних вище інвестицій, що підтверджується наявними у справі матеріалами та не спростована відповідачем.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що висновки акта перевірки про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 №0000221201 є таким, що підлягає скасуванню.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись положеннями статей 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Задовольнити позов.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.01.2016 №0000221201.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 400,30 грн. (три тисячі чотириста грн.. тридцять коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.І. Келеберда