Ухвала від 12.03.2018 по справі 646/1212/18

Справа № 646/1212/18

№ провадження 1-в/646/109/2018

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові справу за поданням начальника «Диканівської виправної колонії (№ 12)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по даній справі засудженого вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.08.2013 року за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою з 18.11.2011 року по 26.06.2012 р.;

ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09.04.2014 р. вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.08.2013 р. змінено в частині призначення покарання, пом'якшено основне покарання до 7 років позбавлення волі;

ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.03.2016 р. на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання період посереднього ув'язнення з 18.11.2011 року по 25.06.2012 року та з 15.08.2013 року по 09.04.2014 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення на 2 дні позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник «Диканівської виправної колонії (№ 12)» звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від покарання ОСОБА_5 посилаючись у поданні на наступні обставини.

Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 15.08.2013 р. під час перебування в Харківському слідчому ізоляторі (№27) до праці не залучався, вимоги режиму тримання не порушував, адміністрацією установи не заохочувався. Характеризувався посередньо.

З 29.08.2013 р. відбуває покарання в Диканівській виправній колонії (№12). За період відбування покарання в установі, норми, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи не порушував. Адміністрацією установи не заохочувався. Характеризувався посередньо.

Згідно постанови начальника установи від 06.05.2016 року був переведений з дільниці ресоціалізації до дільниці соціальної реабілітації колонії, у відповідності до ст. 101 КВК України, де вимоги режиму тримання та розпорядок дня порушив 2 рази, за що був покараний у дисциплінарному порядку, після проведеної соціально виховної роботи засуджений змінив свою поведінку. Адміністрацією установи заохочувався 2 рази. Характеризується позитивно. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Виконує встановлені законодавством вимоги персоналу установи. До представників адміністрації установи ввічливий.

Працевлаштований на дільниці соціальної реабілітації підсобним робітником з погодинною оплатою праці.

Відповідно до ст. 123 КВК бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» та «Фізкультура і спорт» до їх реалізації ставиться із зацікавленістю. Бере участь у виховних та культурно-масових заходах, що проводяться в установі. За характером цілеспрямований, врівноважений, товариський. В колективі засуджених не конфліктний, адекватно реагує на критику в свою адресу. Має діагноз ВСД за кардіальним типом.

Станом на 21.02.2018 р. відбув фактичного строку покарання 6 років 4 місяця 15 днів, невідбута частина складає 7 місяців 15 днів.

В матеріалах справи міститься заява засудженого ОСОБА_5 , в який останній просить вирішити питання щодо умовно-дострокового звільнення без його участі. Подання керівництва колонії підтримує у повному обсязі.

Представник колонії в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутності. Подання просив задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, думку прокурора, який не заперечував щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 довів своє виправлення, тому є підстави для його умовно-дострокового звільнення.

Відповідно до ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.04.2002, № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.08.2013 року за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, які в силу ст. 12 КК України відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів, фактично відбув 3/4 строку покарання, довів своє виправлення, свідченням чого є його зразкова поведінка, додержання режиму відбування покарання, наявність заохочень. Тому є всі підстави для його умовно-дострокового звільнення.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК, ст. 81 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.08.2013 року, умовно-достроково на невідбутий строк покарання 7 (сім) місяців 15 (п'ятнадцять) днів.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7-ми днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
72783631
Наступний документ
72783634
Інформація про рішення:
№ рішення: 72783632
№ справи: 646/1212/18
Дата рішення: 12.03.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах