Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/1576/18
Провадження № 1-кс/644/151/18
16.03.2018
16 березня 2018 року суддя - слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого відділу Індустріального відділу поліції ГУНП України в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , -
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду клопотання старшого слідчого відділу Індустріального відділу поліції ГУНП України в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12018220530000577, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2018 року за ознаками злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, погодженому з прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 юристом 2 класу ОСОБА_3 - «Про арешт майна», -
14.03.2018 року за вхідним номером 8645/18-вх до канцелярії Орджонікідзевського районного суду міста Харкова надійшло вказане Клопотання, слідчий просить винести ухвалу про арешт майна, вилученого під час огляду місяця події за адресою: АДРЕСА_1 : Гаманця чоловічого із грошима у сумі 521 грн, 100 рублів (Бєларусь), карткою «Дигма» код 2907014187964, карткою для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_1 , карткою «Харківського метрополітену» № НОМЕР_2 , карткою «Харківського метрополітену» № НОМЕР_3 , карткою «Харківського метрополітену» № НОМЕР_4 , карткою оплати проїзду «Харківського метрополітену» б/н; ноутбука ACER ASPIRE 4745G-5453G32Mnks (LX.PSMOC.055), корпус чорного кольору, серійний номер LXPSMOC05502602CEA2500, із зарядним пристроєм, комп'ютерної миші USB Optical Mouse Trust, корпус.
Із змісту клопотання вбачається, що 12.03.2018 року складено Протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, заява прийнята від громадянки ОСОБА_5 про те, що 12.03.2018 року у період часу з 08:00 по 11:00 невідома особа, шляхом взлому дверей скоїла крадіжку речей. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220530000577 від 13.03.2018 року. Відповідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів та відомостей. З метою перевірки заяви гр. ОСОБА_5 , з метою виявлення особи, яка скоїла злочин, встановлення місця знаходження викрадених речей, 13.03.2018 року у період часу з 13:00 до 13:30 слідчо-оперативною групою Індустріального ВП ГУ НП, відповідно до ст. 233 КПК України, за дозволом ОСОБА_6 , здійснено проникненя та проведено огляд (обшук) квартири АДРЕСА_2 , у якій мешкають ОСОБА_7 , її зять - ОСОБА_6 , онуки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно витягу з Державеного реєстру прав власності на нерухоме житло - квартира на праві власності не належить ОСОБА_6 . В ході огляду кімнати, в якій мешкає ОСОБА_6 , вилучено гаманець з грошима, картки, ноутбук з зарядним пристроєм, комп'ютерну мишку.
В судовому засіданні слідчий та прокурор подане Клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Вислухавши прокурора, слідчого, дослідивши матеріали провадження, встановлено наступне.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу(ч. 1 ст. 173 КПК України).
В ході розгляду справи було досліджено, що майно добровільно ОСОБА_6 слідчому не видавалось. 16.03.2018 року Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про огляд (обшук) майна по кримінальному провадженню № 12018220530000577, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2018 року за ознаками злочину за ч. 3 ст. 185 КК України.
Як зазначив прокурор в ході розгляду клопотання слідчий дійсно, на момент подачі клопотання ним, не було отримано письмової заяви ОСОБА_6 на добровільну видачу майна.
Будь-яких інших доводів з приводу наявності підстав та ризиків накладання арешту в ході розгляду справи не було наведено. Враховуючи наведене, суд вважає, що підстав для задоволення клопотання не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.98, 131, 132, 170,171,172,372 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого відділу Індустріального відділу поліції ГУНП України в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12018220530000577, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2018 року за ознаками злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, погодженому з прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 юристом 2 класу ОСОБА_3 - «Про арешт майна» - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами відсутніми під час проголошення ухвали, в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1