Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/831/18
Провадження № 1-в/644/201/18
16.03.2018
16 березня 2018 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
засудженого - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «ХВК (43) - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «ХВК (43), в залі судових засідань у приміщенні суду у м. Харкові клопотання «Про умовно-дострокове звільнення» (далі за текстом - Клопотання), засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, відбуває покарання в ДУ «ХВК (43)», раніше судимого:
- 23.01.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
- 10.07.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, -
встановив:
До канцелярії Орджонікідзевського районного суду міста Харкова 08.02.2018 року надійшло вказане Клопотання засудженого.
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з Клопотанням, у якому ставиться питання про умовно-дострокове звільнення, посилаючись на те, що він відбув більшість покарання - це 2 роки 2 місяці; має дві подяки; перебуває у цивільному шлюбі; після звільнення буде мати роботу і підтримує стосунки з близькими; визнав провину з зробив висновки, ставши на шлях виправлення.
Будь-яких доказів до клопотання не додано, а тому - судом була витребувана Особова справа засудженого.
Суд, дослідивши Клопотання засудженого, його пояснення у судовому засіданні; думку представника ХВК 43 - який вважав, що клопотання не підлягає задоволенню; думку прокурора про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити, - приходить до наступного:
Згідно до п. 2 ч.3 ст. 81 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин та - умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після повного, всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Сумлінне ставлення до праці полягає в добросовісному ставленні до виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів, сплата податків та інших обов'язкових платежів. Особа повинна брати участь у суспільно корисній праці в одній із існуючих організаційно-правових форм (робота за наймом, участь у підприємництві, виконання роботи за цивільно-правовими договорами, індивідуальна праця).
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений відбуває покарання в ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» відповідно до вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 10.07.2015 року за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,
Початок строку - з 25.11. 2015 року, кінець строку - 25.01.2019 року. Вирок набрав законної сили 10.08.2015 року.
Із матеріалів провадження, Особової справи засудженого, - вбачається, що ОСОБА_3 засуджений за вчинення, в тому числі, і за умисний корисливий тяжкий злочин; станом на час розгляду заяви засуджений відбув строку призначеного покарання.
За період перебування у виправній установі має одне заохочення від 20.06.2017 року, інформація про участь у суспільно -корисній праці та інших заходах - ввідсутня; згідно витягівз протоколів №4 від 31.01.2018 року засідання комісії ДУ «Харківська виправна колонія (43) з розгляду питань про умовно-дострокове звільнення засуджених - прийнято рішення, яким відмовлено в направлені до суду матеріалу для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 , бо він не довів своє виправлення (Особова справа, р.2, а.с. 41, 43, 44).
Таким чином, дослідивши особу засудженого, його поведінку за весь період відбуття покарання, суд вважає, що процес виправлення та перевиховання ОСОБА_3 не був стабільним та послідовним, оскільки в даному конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав однозначно стверджувати про виправлення засудженого за час відбування покарання, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є передчасним.
Відтак, наявні підстави для відмови в задоволенні заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 3, ст. 539 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом семи діб з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1